Справа №2-71/2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року                                                                                м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: судді Библів СВ., при секретарі Герасименко Н.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Харківгаз» про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за умовами договору та про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що 12 січня 2006 року її чоловік переуклав договір з ВАТ «Харківгаз» про надання послуг по газопостачанню (договір НОМЕР_1). Згідно умов договору відповідач зобов'язаний безперервно надавати споживачу та членам його сім'ї послуги по постачанню природного газу. З моменту укладення договору і по теперішній час зобов'язання по постачанню газу не виконуються і з яких причин поставка газу припинена позивачці невідомо. Просить зобов'язати відповідача підключити її до газопостачання та стягнути з нього за вимушені незручності та спричинення моральної шкоди - 5000 гривень.

Моральну шкоду позивачка оцінила у 5000 грн., оскільки вона та її родина не можуть забезпечити собі нормальне здорове харчування, гарячі обіди, змушені харчуватися сухими сніданками, часто ходити по сусідах, щоб щось приготувати. Таке харчування призводить до порушення функцій травлення. У дитини скарги на біль у животі. Такі незручності призводять до порушення нормальних життєвих умов та стосунків з людьми, це дуже принижує позивачку.

Представник відповідача у судовому засіданні висловився, що заперечує проти задоволення позову, оскільки відключення газопостачання відбулося не у квартирі позивачки, а поверхом нижче, тому, щоб підключити газ, необхідна присутність у квартирі мешканця, якому відрізали газ, а він вдома не буває. ВАТ «Харківгаз» зверталося до Первомайського КП «Комунальник» для забезпечення входження у це приміщення, проте ніякої відповіді не отримала, тому і не було змоги підключити газопостачання позивачці.

Представник третьої особи ПКП «Комунальник» висловився, що вони не забезпечують входження до квартир, а лише надають представника свого підприємства, який входить до складу комісії по несанкціонованому доступу до приміщення. Весь процес створення комісії та входження до приміщення має контролювати ВАТ «Харківгаз», а представника ПКП «Комунальник» мають просто запросити бути присутнім і потім підписати складений акт.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, показання свідків та дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини:

12.01.2006 року ОСОБА_2, який є чоловіком позивачки, переуклав з ВАТ «Харківгаз» у особі начальника Зміївської філії ВАТ «Харківгаз» договір про надання послуг з газопостачання НОМЕР_1. Згідно до умов цього договору (а.с.10-12), а саме - п.6.2.1. обов'язком виконавця є забезпечення безперервного постачання газу. Відповідно до ч.З ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 714 ЦК України договір на надання житлово-комунальних послуг, послуг газопостачання вважається укладеним з моменту його підписання, проте з часу підписання договору і по день подання позовної заяви, відповідач газу до квартири позивачки АДРЕСА_1 не постачає. Крім позивачки у квартирі мешкають також її чоловік ОСОБА_2 та малолітній шестирічний син ОСОБА_3, що вбачається з довідки з місця проживання позивачки та свідоцтва про народження дитини (а.с.7,14). Позивачка 03.05.2006 року зверталася до Зміївської філії ВАТ «Харківгаз» з відповідною заявою (а.с.9) про підключення газу після того, як сплатила борги за спожитий газ згідно китанції (а.с.8), проте єдине, що їй повідомили - у неї заборгованості немає, а газ відрізаний у кв. НОМЕР_2 і якщо буде дозвіл на проникнення до кв. НОМЕР_3, газ буде подано (а.с.30). Зазначену заяву відповідач прийняв як претензію, проте відповідно до п.8.4. Договору представники відповідача не з'явилися за місцем виклику для складання відповідного акту та вирішення питання про усунення порушень або надання обґрунтованої відповіді. Акт не складено, порушення не усунуто. Представник відповідача послався на те, що у квартирі № НОМЕР_2 яка розташована на 7-му поверсі, газ по стояку було відрізано згідно акту від 19.09.2005 року, а у квартирі НОМЕР_3, по тому ж стояку, ще раніше за борги. Позивачка також була відключена за наявність боргів, проте вона про відключення попереджена не була і акту про відключення не отримувала. Зараз потрапити у квартиру НОМЕР_3 немає можливості, бо там ніхто не живе. Також представник відповідача пояснив, що можна було б провести газ через сьомий поверх на дев'ятий, на якому проживає позивачка, проте такого дозволу не дасть міська рада. Крім того, для несанкціонованого доступу до квартир №№ НОМЕР_2,НОМЕР_3 направлявся лист до ПКП «Комунальник» (а.с.49) для дозволу проникнення до квартири, проте ПКП «Комунальник» ніякої відповіді не надав. Всі ці посилання представника відповідача, на думку суду, є необгрунтованими, оскільки, як пояснив свідок ОСОБА_4, що є сусідом позивачки з кв. НОМЕР_4, мешканець кв. НОМЕР_3 постійно проживає у квартирі, вранці іде на роботу, а ввечері повертається, він навіть цього ранку, тобто 13.12.2006 року, його бачив. Це свідчить, що відповідач не намагався знайти мешканця кв. НОМЕР_3 ні після заяви позивачки, ні після подачі нею позову до суду, ні за весь час розгляду цієї справи у суді. Крім того, претензії відповідача до третьої особи - Первомайського КП «Комунальник», на балансі якого перебуває будинок АДРЕСА_1, також безпідставні, оскільки відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» представник балансоутримувача має бути присутнім при несанкціонованому доступі до приміщення, а не зобов'язаний забезпечувати доступ. Організацію доступу до жилого приміщення здійснює постачальник газу і він має визначитися із часом та запросити представника балансоутримувача та інших осіб, перелічених у ч.б ст. 17 зазначеного Закону. Крім того, у договорі між відповідачем та третьою особою від 01.04.2004 року також не йдеться мови про обов'язок балансоутримувача забезпечувати доступ до жилих приміщень, там лише у п.3.2.2. зазначено, що забезпечує безперешкодний доступ у нежилі приміщення будинку. Це означає, що відповідач з власної вини не виконав свого зобов'язання по договору НОМЕР_1 від 12 січня 2006 року про надання послуг по газопостачанню, оскільки з часу підписання договору і по теперішній час не підключив квартиру позивачки до газопостачання. Відповідач не додержався умов договору, а також положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» - не забезпечив безперервне постачання газу.

Що стосується позовних вимог по стягненню суми коштів за спричинення моральної шкоди, то суд вважає, що в силу ст. 611 ЦК України вона підлягає стягненню, проте частково. Так, встановлено, що через порушення відповідачем договірних зобов'язань, позивачка у власній квартирі вже більше року не має природного газу, хоча всі умови договору нею виконані, заборгованості немає. Разом з позивачкою мешкають її чоловік та малолітній син. Безумовно, вся родина понесла втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, спочатку через неправомірні дії відповідача по відключенню у її квартирі газопостачання через квартиру поверхом нижче, про що вона ніяким чином не повідомлялася, а потім через бездіяльність, коли відповідач ухилявся від підключення газу. Через це родина позивачки позбавлена можливості забезпечити себе нормальним здоровим харчуванням, гарячими обідами, змушена харчуватися сухими сніданками та їжею, яка не потребує приготування на газовій плиті. Родина також змушена ходити по сусідах, знайомих, рідних для приготування та розігріву їжі, що дуже позивачку пригнічує та принижує. Таке харчування беззаперечно призводить до розладів травлення. Крім зазначеного, відсутність газу у квартирі не дає можливості родині позивачки належним чином слідкувати за власною гігієною, оскільки для цього треба підігрівати воду, також немає можливості прати забруднені речі. Як пояснила свідок ОСОБА_5, позивачка ОСОБА_1 неодноразово приходила до неї додому готувати їжу для родини, син позивачки постійно просить в неї поїсти щось гарячого. Вони всією родиною ходять до неї приймати ванну. Декілька разів бачила, що дитина плакала і на її питання хлопчик відповідав, що в нього болить живіт. Позивачка декілька разів зверталася до лікарні з зазначеними скаргами дитини. У судовому засіданні була оглянута медична картка сина позивачки - ОСОБА_3, з якої вбачається, що до травня 2006 року дитина не скаржилася на біль у животі, а з 29.05.2006 року позивачка зверталася до лікаря тричі з подібними скаргами дитини (копії аркушів картки на а.с.54-55), є також рекомендована дієта при захворюваннях органів травлення (а.е.56).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в результаті винних дій відповідача, позивачці та її родині була спричинена моральна шкода, яка виразилася у моральних та фізичних стражданнях малолітньої дитини, моральних стражданнях батьків за здоров'я сина, був порушений звичний спосіб життя, а те, що сім'я змушена була ходити по сусідах, знайомих та рідних для задоволення особистих гігієнічних та харчових потреб є приниженням честі і гідності як самої позивачки, так і членів її родини. Тому, частково задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з принципів розумності і справедливості, що це буде достатня компенсація за вимушені незручності сім'ї позивачки, бо здоров'я людини є найвищою цінністю суспільства, тим паче дитини, і на цьому фоні, задоволення будь-якого розміру відшкодування буде мати суто умовне вираження. Суд також врахував ступінь вини відповідача, який знаючи про відключення від газопостачання позивачки, все одно протягом тривалого часу ніяких дієвих заходів по підключенню позивачки до газу не провів.

Керуючись ст. ст. З, 10, 11, 60, 88, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 611, 714, 1167 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ВАТ «Харківгаз» за власні кошти виконати свої зобов'язання перед ОСОБА_1 згідно договору про надання послуг з газопостачання НОМЕР_1 від 12 січня 2006 року, забезпечивши поставку природного газу доАДРЕСА_1.

Стягнути з ВАТ «Харківгаз», м. Харків, Держпром, 4 під'їзд, 3 поверх, р/р 26009240 у ВАТ «Мегабанк» Харків, МФО 351629, код 03359500, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Грозний, Росія, мешканки АДРЕСА_1 у відшкодування завданої моральної шкоди 4000 гривень, у решті зазначених позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача на користь позивачки витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі - 7 грн. 50 коп.

Стягнути з відповідача на користь позивачки державне мито у розмірі 51 гривня.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ЦПК України.

Суддя