ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року

Київ

справа №554/1334/17

адміністративне провадження №К/9901/3353/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2017 року (головуючий суддя - Савченко А.Г.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Бершов Г.Є., Ральченко І.М.)

у справі № 554/1334/17

за позовом ОСОБА_3

до Патрульного роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава капрала поліції Костильова Артура Сергійовича, Патрульного роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава молодшого лейтенанта поліції Ткаченка Віктора Анатолійовича

третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України

про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 20 лютого 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Патрульного роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава капрала поліції Костильова Артура Сергійовича (далі - відповідач 1) Патрульного роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава молодшого лейтенанта поліції Ткаченка Віктора Анатолійовича (далі - відповідач 2), третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, в якому просила:

- визнати протиправними дії Патрульного роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава капрала поліції Костильова Артура Сергійовича щодо складення 26.01.2016 о 16 год. 15 хв. протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 114785 за статтею 124 КУпАП відносно позивача;

- визнати протиправними бездіяльність відповідачів щодо нескладення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_6 з приводу порушення ним 26.10.2016 близько 13 год. 50 хв. біля перехрестя вулиць Великотирновської та Половка у місті Полтава Правил дорожнього руху, які призвели до ДТП, внаслідок якої ТЗ позивачки отримав механічні пошкодження, а також у тому, що за наявності необхідності залучити експерта для об'єктивного розгляду матеріалів зазначеного ДТП, вони не вжили для цього відповідних заходів та ще й не вжили заходів для того, щоб отримати письмові пояснення від свідків ДТП.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що протиправність дій відповідачів полягає саме в протиправному складенні щодо неї протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки за результатами його розгляду вона була визнана невинуватою у вчиненні ДТП. Її ж невинуватість безапеляційно свідчить про вину у виникненні ДТП іншого його учасника, і саме в нескладенні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо останнього та не вжитті ними всіх дій для цього, позивач вбачає протиправність дій відповідачів, вимагаючи при цьому визнання їх такими.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

3. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Патрульного роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава капрала поліції Костильова Артура Сергійовича, Патрульного роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава молодшого лейтенанта поліції Ткаченка Віктора Анатолійовича про визнання недійсною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовлено повністю за безпідставністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивачки Київським районним судом м. Полтави 25.01.2017 не розцінюється і не може бути прийнятий до уваги судом як свідчення протиправності дій відповідача при складенні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивачки, оскільки тільки суд відповідно до статті 62 Конституції України та 221 КУпАП наділений компетенцією приймати рішення в справі про адміністративне правопорушення, за якою остання притягувалася до адміністративної відповідальності. Крім того, суди вказали, що визнання протиправними дій працівників Національної поліції, які не склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_6 виходить за межі компетенції суду при розгляді цієї справи, оскільки порушує вимоги статті 7 КУпАП, частинами першою, другою і третьою якої встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

5. 23 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року.

6. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, - обґрунтованість дій відповідача 1 щодо складення відносно позивачки протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та підстави його складення; відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Київського районного суду м.Полтави від 25.01.2017 у справі № 552/6061/16-ц.

8. Також, до поданої касаційної скарги включені заперечення на ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, про відмову у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи через неявку позивача і для забезпечення можливості дачі пояснень, про виклик свідків, про витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення, про призначення автотехнічної експертизи, про залучення ОСОБА_6 в якості третьої особи, про надання можливості надати додаткові докази. Скаржник вважає відмови суду першої інстанції у задоволенні вказаних клопотань незаконними, безпідставними та такими, що постановлені з порушенням процесуального права.

9. Відповідачами відзивів на касаційну скаргу не подані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

10. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

12. 26 жовтня 2016 року на вулиці Великотирновській в м. Полтаві відбулась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6

13. 26 жовтня 2016 року Патрульним роти № 4 батальйону УПП в м. Полтава капралом поліції Костильовим А.С. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №114785 стосовно ОСОБА_3

14. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №114785, 26 жовтня 2016 року близько 14:30 год. водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем,«Honda CR-V» реєстраційний номер НОМЕР_3 зі сторони перехрестя вул. Великотирнівська та вул. Половка в м. Полтаві, в сторону вул. Паркова, по вул. Великотирнівській, при перестроюванні на праву полосу не надала дорогу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався в попутному напрямку в правій полосі та здійснила зіткнення, чим порушила п. 10.3 ПДР України.

15. Постановою Київського районного суду м.Полтави від 25 січня 2017 року у справі № 552/6061/16-ц щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, провадження відносно позивача закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

16. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Частина 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП):Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

18. Пункт 1 частини 1 ст. 255 КУпАП: &la;..&gs; У справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (стаття 124 КУпАП) &?н;..&?н;

19. Стаття 221 КУпАП: &l=;..&g>; Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення &?ю;..&g&;

20. Пункт 5 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція №1395): У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення. &l2;..&?п;Поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені статтею 124 КУпАП &?п;..&?я;.

21. Пункт 1 Розділу VIII Інструкції № 1395: У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

22. Стаття 280 КУпАП: Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

26. Здійснивши аналіз статтею 221 та 280 КУпАП, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що саме суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення належить виключне повноваження щодо встановлення правильності і обґрунтованості складання працівником Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності винної особи. Суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, при розгляді даної справи, також належить виключне повноваження щодо оцінки доказів, на підставі яких притягується особа до адміністративної відповідальності на відміну від суду, який розглядає спір в порядку, передбаченому КАС України щодо правомірності дій працівника поліції по оформленню ДТП.

27. Суд також зауважує, що відповідно до приписів частини першої статті 55 Конституції України, пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року, будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Тобто, оспорювані позивачем дії або бездіяльність відповідача повинні мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем, під час судового розгляду справи, не було конкретизовано та сформульовано в чому саме виразилося порушення передбачених Конституцією та законами України прав, свобод та охоронюваних інтересів у сфері публічно-правових відносин у зв'язку із непритягненням відповідачами ОСОБА_6 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

29. Відтак, з огляду на викладене, Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що бездіяльність відповідачів щодо нескладення протоколу відносно ОСОБА_6, не порушують права позивача, оскільки не породжують, не змінюють та не припиняють його права і обов'язки саме у сфері публічно-правових відносин.

30. Щодо заперечення проти ухвал про відкриття провадження у справі, про відмову у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи через неявку позивача і для забезпечення можливості дачі пояснень, про виклик свідків, про витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення, про призначення автотехнічної експертизи, про залучення ОСОБА_6 в якості третьої особи, про надання можливості надати додаткові докази, що включені позивачем до касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

31. Суди, вирішуючи питання щодо виклику свідків, а також витребування інших доказів по справі, з`ясовують у сторони, яка клопоче про це - які саме обставини можуть бути підтверджені ними. Відтак, суди, виходячи з наявних фактичних обставин справи, встановлених під час судового розгляду справи, визначає необхідність у витребуванні додаткових доказів у справі. А тому, задоволення клопотань щодо витребування доказів, а також інших клопотань по справі є процесуальним право суду, а не обов'язком суду, що також включає в себе і мету запобігання зловживання сторонами процесуальними правами щодо можливості подачі клопотань з наміром затягування вирішення справи по суті.

32. Крім того, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 зазначив, що &? ;..&?і; «п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент» &?р;..&?к;.

33. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_3 безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

35. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Щодо питання розподілу судових витрат, Суд зауважує, що, відповідно до ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

37. Зважаючи на те, що Судом касаційної інстанції не змінено оскаржувані судові рішення та не скасовано із постановленням нового рішення, клопотання позивача щодо перерозподілу судових витрат не підлягає задоволенню.

38. Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

39. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

40. Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року - залишити без змін.

41. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа