Справа № 2-991/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Костенко В.В.
при секретарі Кулагіній І.Д.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Добровільської І.В.
представника третьої особи Лаврентюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпро", третя особа Відкрите акціонерне товариство Державний ощадний банк України, в особі філії - Саксаганське відділення № 8366 про стягнення страхового відшкодування та пені, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, звернувшись до суду із вищеназваним позовом, посилається на ті обставини, що 11.02.2004 року між нею та відповідачем був укладений договір страхування майна НОМЕР_1, яким належний їй автомобіль Тойота Авенсіс Седан державний номер НОМЕР_2, випуску 2001 року був застрахований від знищення або пошкодження внаслідок ДТП, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, пожежі, вибуху, падіння на ТЗ будь-яких предметів, незаконного заволодіння, пошкодження скла. Застрахований ТЗ був предметом застави згідно з договором НОМЕР_3 і заставодержателем та вигодонабувачем є Саксаганське відділення № 8366 Ощадбанку України.
10.01.2005 року її чоловік ОСОБА_2, який керував належним позивачці автомобілем за дорученням, залишив його біля торгового комплексу „Аркада" в м. Кривому Розі, коли він повернувся, то автомобіль був ушкоджений.
Про настання страхового випадку позивачка повідомила відповідно до умов договору страхову компанію.
25.02.2005 року позивачка отримала від страхової компанії страхове відшкодування в сумі 1276 грн. 98 коп., із зазначеною сумою вона не згодна. За її заявою спеціалістом-автотоварознавцем 19.03.2005 року було проведене дослідження і сума відновлення ТЗ визначена у 5960 грн. 64 коп., з відрахуванням суми франшизи, яка складає 119 грн. 21 коп. та виплаченої страховою компанією суми страхового відшкодування, невиплачена сума складає 4564 грн. 45 коп.
Крім того, сума страхового відшкодування повинна була б сплачена 30.01.2005 року, а фактично вона її отримала 25.02.2005 року, в зв'язку з чим відповідно до п.24.2 договору страхування страховик зобов"язаний сплатити пеню за несвоєчасну сплату страхового відшкодування у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день затримання сплати.
Уточнивши заявлені позовні вимоги в остаточній редакції 10.10.2006 року, позивачка просить суд задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченого страхового відшкодування 4681 грн. 66 коп., 1440 грн. 88 коп. пені, 48 грн. 57 коп. сплаченого нею судового збору, 150 грн. витрат на проведення експертизи.
У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в остаточній редакції та просила їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти позову і просила відмовити у його задоволенні, оскільки позивачка ОСОБА_1(ОСОБА_3) отримала страхове відшкодування в повному обсязі. Розмір матеріальної шкоди визначений страховою компанією на підставі висновку спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_4 в сумі 2722 грн. 98 коп., від цієї суми відрахована, на підставі умов укладеного між сторонами договору страхування, франшиза, яка складає 2% від загальної страхової суми, тобто 1446,00 грн. Доводи позивачки про те, що сума франшизи складає 2 грн. не обґрунтовані, т.я. у первісному позові і при подальшому розгляді позивачка сама визнавала, що сума франшизи складає 2%. Не можуть бути задоволені і вимоги позивачки щодо стягнення пені за прострочку виплати суми страхового відшкодування, т.я. виплата здійснюється після отримання страховою компанією всіх необхідних документів, коли страхова компанія отримала висновок експерта, вона одразу здійснила і виплату. Крім того, ОСОБА_1. можливо є неналежним позивачем, оскільки вигодонабувачем за договором страхування є ощадний банк.
Представник третьої особи Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України, в особі філії - Саксаганське відділення № 8366 Лаврентюк О.В. показав, що ніяких вимог до будь-кого із сторін не має. Інформацію щодо взаємовідносин між позивачкою та Ощадбанком він не може надати суду у зв"язку із банківською таємницею, але дійсно на момент виплати страхового відшкодування застрахований автомобіль знаходився у банківській заставі. Виплата страхового відшкодування за листом банку була здійснена на рахунок позивачки згідно з її заявою. Банк мав би право розпоряджатися цією сумою тільки у разі наявності заборгованості у позивачки.
Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що 11.02.2004 року між позивачкою, яка на час укладення договору мала прізвище ОСОБА_3 ( прізвище після розірвання шлюбу змінено на ОСОБА_1 а.с.32) та ВАТ - Страхова компанія „Оранта-Дніпро" був укладений договір страхування НОМЕР_1, яким належний їй автомобіль Тойота Авенсіс Седан державний номер НОМЕР_2, випуску 2001 року був застрахований від знищення або пошкодження внаслідок ДТП, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, пожежі, вибуху, падіння на ТЗ будь-яких предметів, незаконного заволодіння, пошкодження скла (а.с.7-11).
10.01.2005 року належний їй автомобіль був ушкоджений невстановленими особами, про що органами ДАІ була складена довідка (а.с.46).
Про настання страхового випадку позивачка 11.01.2005 року повідомила страхову компанію відповідною заявою (а.с.44). Страховою компанією на підставі її заяви був складений 11.01.2005 року акт огляду транспортного засобу і страхова компанія 31.01.2005 року звернулась до експерта ОСОБА_4 для складання калькуляції розміру матеріальної шкоди (а.с.47).
01.02.2005 року експертом ОСОБА_4 була складена калькуляція вартості робіт та матеріалів, необхідних для усунення наслідків ушкодження автомобіля, розмір матеріальної шкоди був ним визначений у 2722 грн. 98 коп. (а.с.49-50).
24.02.2005 року страховою компанією був складений страховий акт НОМЕР_4 на підставі якого сума страхового відшкодування, після відрахування франшизи, склала 1276 грн. 98
коп. (а.с.42). Зазначена сума була перерахована платіжним дорученням НОМЕР_5 до філії Саксаганське відділення № 8366 ВАТ ОЩБ (а.с.41).
Позивачка не згодна із розміром виплаченої відповідачем суми страхового відшкодування і в обґрунтування заявлених вимог посилається на висновок спеціаліста автотоварознавця ПП „Експерт-Центр" НОМЕР_6, в якому матеріальна шкода, заподіяна власнику ТЗ „Тойота Авенсіс" д/з НОМЕР_7, визначена у сумі 5960,64 грн. (а.с. 14-22).
Крім того, позивачка оспорює і правильність відрахування суми франшизи. У своєму первісному позові вона посилається на те, що сума франшизи у розмірі 2% повинна бути відрахована не від загальної страхової суми, а від суми страхового відшкодування, а в останніх уточнених позовних вимогах ОСОБА_1. вважає, що сума франшизи в договорі страхування складає 2 грн., т.я. в цьому договорі конкретно не визначено розмір франшизи чи він нараховується у % від страхової суми або в абсолютному розмірі.
Суд вважає ці доводи необгрунтованими, оскільки, відповідно до ст.626, 627, 628 ЦК України договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.
Із наданих суду доказів не убачається, що позивачка при укладенні договору страхування заперечувала проти його умов, чи просила внести будь-які уточнення до його пунктів. У первісному позові вона вказувала, що сума франшизи складає 2%, тобто не оспорювала умови договору в цій частині.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про страхування" страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а сума страхового відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно до п.12.6 договору страхування НОМЕР_1, укладеного між сторонами, франшиза є безумовною і може встановлюватись як у відсотках від страхової суми (а не від суми страхового відшкодування), так і в абсолютному розмірі. При настанні страхового випадку страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.
На підставі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки позивачка ОСОБА_1. не довела, що розмір франшизи був встановлений не у 2%, а у 2 грн., то суд вважає правильним зроблене відповідачем відрахування суми франшизи - 1446 грн., що складає 2% від страхової суми, яка за договором складає 72300 грн., від суми страхового відшкодування.
Що стосується визначення суми страхового відшкодування, то на клопотання позивачки ОСОБА_1 за ухвалою суду була призначена судова автотоварознавча експертиза, згідно висновків експерта НДЕКЦ при КМУ УМВС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.08.2005 року НОМЕР_8 розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику ТЗ „Тойота Авенсіс" д/з НОМЕР_7 складає 3136,28 грн.
З цим висновком не погодився представник відповідача і за його клопотанням експерт ОСОБА_5 був допитаний у судовому засіданні. Під час допиту експерт визнав, що при проведенні розрахунків ним був використаний випуск періодичного довідника „Бюлетень автотоварознавця" № 30, тоді як на момент заподіяння шкоди автомобілю ОСОБА_1 діяв довідник № 28 і відповідно до нього були визначені менші суми на проведення робіт. Крім того, у його висновку зазначене фарбування молдингів, але це не завжди є обов'язковим, т.я. у певних випадках молдинги вже випускаються пофарбовані у певні кольори, тобто якщо він перерахував би зараз свої розрахунки, то сума матеріальної шкоди була б зменшена.
Судом було поставлене на обговорення питання щодо проведення додаткової судової експертизи, але сторони відмовились від цього, у зв"язку з чим суд розглядає справу на підставі наданих доказів.
Визначаючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, суд бере до уваги висновки експерта ОСОБА_4, зроблені на підставі звернення страхової компанії, оскільки вони не суперечать висновкам судового експерта ОСОБА_5 в основній частині і визначені цими експертами суми матеріальної шкоди не мають суттєвих розбіжностей, тоді як висновки спеціаліста автотоварознавця ОСОБА_6 значно відрізняються від вищеназваних висновків.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем правильно визначена сума виплати страхового відшкодування позивачці у 1276 грн. 98 коп.
Що стосується стягнення пені на користь позивачки у розмірі 1440 грн.88 коп. за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, то суд вважає, що ці вимоги також не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до п.п.21.1, 21.2 договору страховик зобов"язаний при надходженні письмової заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування та всіх необхідних документів, в термін не більше 15 робочих днів з дня їх отримання скласти страховий акт та прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом п"яти робочих днів з моменту складання страхового акту.
Відповідно до п. 17.1, 18.4 договору страхування обов'язок надання документів, що підтверджують настання страхового випадку та його обставини, в тому числі кошторис ремонтних робіт, акт авто товарознавчої експертизи, тощо (п.18.3 договору), покладений на Страхувальника. У випадку, якщо відповідні документи не надані у повному обсязі або оформлені з порушенням встановлених договором вимог, то згідно з п.18.5 договору страхування виплата страхового відшкодування не проводиться до приведення цих документів у належний стан. Аналогічна норма закріплена в п.19.3 договору страхування.
Висновок спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_4 від 01.02.2005 року (а.с. 49-51), на підставі якого Страховиком було складено страховий акт (а.с.42), отриманий Відповідачем 02.02.2005 року.
Виплата страхового відшкодування проведена Відповідачем на користь Позивача 25.02.2005 року платіжним дорученням НОМЕР_9(а.с.41).
Таким чином, є Відповідач не порушив термінів складання страхового акту та виплати страхового відшкодування і заявлений позивачкою позов не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшли підтвердження доводи представника відповідача в тій частині, що ОСОБА_1. є неналежним позивачем, оскільки, згідно до укладеного сторонами договору страхування вигодонабувачем є Ощадбанк.
Згідно до ст.985 ЦК України страхувальник може призначити за договором страхування фізичну чи юридичну особу для одержання страхової виплати, між тим, страхувальник має право і змінити цю особу. Страхувальник є стороною у договорі і призначення ним вигодонабувача не означає, що з цього моменту він позбавляється своїх прав та обов'язків за договором.
Оскільки судом не задоволені позовні вимоги, то і не здійснюється відшкодування на користь позивачки понесених нею витрат.
На підставі ст.ст.81, 88 ЦПК України з позивачки підлягають стягненню на користь ТУ ДСА в Дніпропетровській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення та на користь держави недоплачений нею судовий збір.
Керуючись ст. 626, 629, 636, 979, 982, 985, 988, 989, 990, 992 ЦК України, ст.9, 16, 17,21, 25 Закону України „Про страхування", ст.ст. 3, 10, 11, 60, 81, 88, 212, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця, яка мешкає в АДРЕСА_1 на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 12 грн.60 коп.
Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця, яка мешкає АДРЕСА_1 на користь ТУ ДСА у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 26239738, розрахунковий рахунок 37315007006709 Банк УДКУ в Дніпропетровській області МФО банку 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.