ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"10" липня 2018 р.м. Одеса  Справа № 34-16/17-3683-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх.№2-3269/18) на бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №34-16/17-3683-2011

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез"

до  відповідача: приватного підприємства "Анастасія-Г"

про стягнення 1 457 066,33грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від скаржника: не з'явився

від Татарбунарського РВДВС: не з'явився

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2011р. у справі №34-16/17-3683-2011, позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства „АНАСТАСІЯ-Г” (код 34890552; адреса: Одеська обл., м. Татарбунари, вул.Сонячна, 21, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "ОСОБА_1 Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (код 30345439; адреса: 69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, р/р 26003010115712 в ПАТ "ВТБ ОСОБА_1" м. Київ, МФО 321767) основний борг у сумі 704815 (сімсот чотири тисячі вісімсот п’ятнадцять)грн.01коп., пеню у сумі 17361 (сімнадцять тисяч триста шістдесят одна)грн. 63коп., штраф за порушення термінів оплати у сумі 454689(чотириста п’ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят дев’ять)грн.01коп., штраф за порушення строків передачі оформленого екземпляру договору застави у сумі 37890(тридцять сім тисяч вісімсот дев’яносто)грн.75коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 204419(двісті чотири тисячі чотириста дев’ятнадцять)грн.18коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 14191(чотирнадцять тисяч сто дев’яносто одна)грн.75коп. та витрати на ІТЗ судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн., в решті позову було відмовлено.

На виконання зазначеного рішення, господарським судом Одеської області, 26.12.2011р., було видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2013р. здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26.12.2011р. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (код ЄДРПОУ 30345439; адреса: 69035, м.Запоріжжя, просп. Маяковського, 3) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872; адреса: 03187, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 38, офіс 23).

09.04.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до господарського суду Одеської області із заявою вих№05-5/04 від 05.04.2013р. (вх.№11500/2013) про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, згідно якої просило при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26.12.2011р. замінити товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2013р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх.№11500/2013) про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні - Задоволено, здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26.12.2011р. - товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (код ЄДРПОУ 30345439; адреса: 69035, м.Запоріжжя, просп. Маяковського, 3) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872; адреса: 03187, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 38, офіс 23).

08.11.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх.2-5883/16) на дії Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26.12.2011р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. припинено провадження по скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" в частині вимоги про визнання недійсною та скасування постанови Татарбунарського РВДВС ГТУЮ у Одеській області від 04.10.2016 у ВП №  51153845 про повернення наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011 у справі № 34-16/17-3683-2011 стягувачеві, у задоволенні  решти вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2016 по справі 34-16/17-3683-2011 – задоволено, ухвала господарського суду Одеської області від 19.12.2016 по справі 34-16/17-3683-2011 частково скасовано в пункті 3,  з винесенням  нового рішення.

17.07.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду про направлення справи №34-16/17-3683-2011 на адресу останнього для подальшого її скерування на адресу Вищого господарського суду України, з підстав надходження касаційної скарги Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р.

З врахуванням наведеного, справа №34-16/17-3683-2011 була скерована на адресу Одеського апеляційного господарського суду для подальшого її скерування на адресу Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до господарського суду Одеської області із скаргою (вх.№2-3986/17) на дії та бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку ст.121-2 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2017р. скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх.№2-3986/17) на дії та бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відхилено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено; ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2017 року у справі № 34-16/17-3683-2011 скасовано; скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні № 51153845 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011р. у справі № 34-16/17-3683-2011 задоволено; визнано дії Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні № 51153845 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011р. у справі № 34-16/17-3683-2011, які виразилися у винесенні постанови від 30.06.2017р. про повернення наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011р. у справі № 34-16/17-3683-2011 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”,  неправомірними; постанову Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.06.2017 у виконавчому провадженні № 51153845 про повернення наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011р. у справі № 34-16/17-3683-2011 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” скасовано; визнано бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні № 51153845 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011 у справі № 34-16/17-3683-2011 неправомірною; стягнуто з Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул.. Горького, 17/12, код 34890594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушклва, 40, офіс 315, код 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 грн.; доручено Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до Господарського суду Одеської області із скаргою (вх.№2-3269/18) на бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку ст.339 ГПК України де просить суд задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011р. у справі № 34-16/17-3683-2011, визнати бездіяльність державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011 у справі № 34-16/17-3683-2011, котра виразилась у нездійсненні та/або неналежному здійсненні (порушення строків та порядку здійснення відновлення виконавчого провадження) відновлення виконавчого провадження №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26.2011р. неправомірною, зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснити відновлення виконавчого провадження №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 та стягнути з Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул.. Горького, 17/12, код 34890594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 315, код 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

В обґрунтування поданої скарги заявник зазначає, що 02 червня 2018р. ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» направлено на адресу Татарбунарського РВДВС ГТУЮ у Одеській області клопотання про відновлення виконавчого провадження №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26.12.2011р. у зв’язку із існування Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2018р. по справі№34-16/17-3683-2011 із мотивів та сутністю, викладеній в ній.

Також скаржник зазначає, що не дивлячись на те, що вказану вище заяву із підтверджуючими доказами було отримано Татарбунарським РВДВС ГТУЮ у Одеській області 05 червня 2018 року та не дивлячись на вимоги статті 41 Закону України “Про виконавче провадження”, із врахуванням Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2018 року по справі №34-16/17-3683-2011, виконавче провадження №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26 грудня 2011 року не відновлено, а наказ Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26 грудня 2011 року е не виконаний.

У зв’язку із цим, скаржник звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Татарбунарського РВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34- 16/17-3683-2011 від 26 грудня 2011р.

У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх.№2-3269/18) на бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №34-16/17-3683-2011 в порядку ст.339 ГПК України було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2018р., скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльнысть державного виконавця Татарбунарського РВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу суду від 26.12.2011р. у справі №34-16/17-3683-2011 прийняти до свого провадження та розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльнысть державного виконавця Татарбунарського РВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу суду від 26.12.2011р. у справі №34-16/17-3683-2011 призначити на "10" липня 2018р. о 15 год. 00 хв.

Разом з позовною заявою, скаржник звернувся до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Господарському суду міста Києва.

З врахуванням великої кількості судових засідань, призначених в режимі відеоконференцзв’язку, обмежений строк розгляду скарги, клопотання скаржника про розгляд скарги в режимі відеоконференцзв’язку було залишено судом без задоволення.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" в судове засідання, призначене на 10.07.2018р. не з'явився, проте звернувся до Господарського суду Одеської області із клопотанням (вх..№13668/18 від 09.07.2018р.) в якому просить суд розглянути вищенаведену скаргу за наявними в справі документами за відсутності представника заявника та задовольнити скаргу на бездіяльність державного виконавця Татарбунарського РВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу суду від 26.12.2011р. у справі №34-16/17-3683-2011

Представник приватного підприємства "Анастасія-Г" в судове засідання з розгляду скарги не з'яввився, свою позицію щодо скарги суду не навів.

Представник Татарбунарського РВДВС в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, свою позицію щодо скарги суду не навів.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви  про зміну місця  проживання  ухвала про повідомлення чи виклик  надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч.1 ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно ч.2 ст.342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах скарги, суд дійшов наступних висновків:

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені       Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 339 ГПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У відповідності з п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу - Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Так, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Прийняття судового рішення на користь особи це лише початок відновлення порушеного права, оскільки сам факт задоволення судом позовних вимог майнового характеру не має наслідком автоматичне поновлення прав особи, яке відбувається лише після виконання такого судового рішення.

Судове рішення може бути виконане боржником добровільно чи у примусовому порядку, який передбачений Законом України “Про виконавче провадження”.

В той же час, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011р. міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "ОСОБА_2 проти України", рішення від 15.10.2009р.).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції").

У своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 41 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

З врахуванням того, що з матеріалів скарги вбачається, що всупереч вимог ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем не було вчинено всіх заходів щодо примусового виконання рішення, що в свою чергу призвело до тривалого невиконання рішення Господарського суду Одеської області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу суду від 26.12.2011р. у справі №34-16/17-3683-2011.

Також судом встановлено, що Татарбунарським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в супереч ст.41 ЗУ "Про виконавче провадження" та ч.ч.1 ст.18 ГПК України, де вказано що, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України, проігноровано Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2018р. та клопотання заявника від 02.06.20118р. про відновлення виконавчого провадження №51153845.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що Татарбунарським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області є неправомірною, а тому останнього слід зобов’язати вчинити заходів щодо примусового виконання рішення та відновити виконавче провадження №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 у зв'язку з чим, скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх.№2-3269/18) підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України за рахунок відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області скаржнику підлягають відшкодуванню судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн., понесення яких підтверджується копіями договору № 29-05-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.03.2018р., акту прийому – передачі документів від 29.05.2018р., акту здачі – приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.06.2018р. до договору № 29-05-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.05.2018р., свідоцтва на право зайняття  адвокатською діяльністю №3888, а також оригіналом квитанції від 19.06.2018р. № 0.0.1064819587.1 про оплату адвокатських послуг на суму 2000,00 грн.

                 Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 234, 339, 342 ГПК України, суд, -

                                                  УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.12.2011р. у справі № 34-16/17-3683-2011 - задовольнити.

2. Визнати бездіяльність державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 у справі № 34-16/17-3683-2011, котра виразилась у нездійсненні та/або неналежному здійсненні (порушення строків та порядку здійснення відновлення виконавчого провадження) відновлення виконавчого провадження №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011 від 26.2011р. - неправомірною.

3. Зобов’язати державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області  відновити виконавче провадження №51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №34-16/17-3683-2011.

4. Стягнути з Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул.. Горького, 17/12, код 34890594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 315, код 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

5. Примірник ухвали надіслати:

- товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (18009, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Дахнівська, буд. №50);

- приватному підприємству "Анастасія-Г" (68100, Одеська обл., Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Сонячна, буд. №21);

- Татарбунарському районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (68100, Одеська обл., Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. №17/12);

- товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. №38, офіс №23).

Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.21018р.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя                                                                              О.В. Цісельський