Справа №486/466/18 17.07.2018

Провадження №22-ц/784/1125/18

Провадження №22-ц/784/1125/18

Категорія 50

П О С Т А Н О В А

Іменем України

       17 липня 2018 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Цуркан І.І.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 486/466/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення, яке постановив Южноукраїнський міський суд Миколаївської області під головуванням судді Далматової Галини Анатоліївни у приміщенні цього суду 30 травня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2018 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

       Позов мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 листопада 2007 р., який розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 серпня 2011 р. Від шлюбу в них 07 січня 2008 р. народилась дочка ОСОБА_3.

       Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 червня 2013 р. з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі ? частки від усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дочки.

02 грудня 2013 р. рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області розмір стягуваних аліментів було змінено з 1/4 частки на 700 гривень щомісячно.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 листопада 2017 р. розмір стягуваних аліментів збільшено з 700 грн. до 1000 грн. щомісячно.

Посилаючись на ч. 2 ст. 182 СК України, ОСОБА_1 просила змінити спосіб стягуваних з відповідача на утримання доньки аліментів з твердої грошової суми на частину від доходів батька, а саме на ? частину усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що рішенням суду від 26 червня 2013 р. порядок стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх його доходів вже був встановлений, однак в грудні 2013 р. Южноукраїнський міський суд Миколаїської області змінив порядок стягнення аліментів на утримання доньки, стягнувши аліменти в твердій грошовій сумі. Мотивом зміни способу стягнення аліментів була відсутність у нього постійної роботи. Просив в позові відмовити.

У відповіді на відзив позивач просила суд позов задовольнити, посилаючись на той факт, що згідно змін до СК України вибір способу стягнення аліментів віднесено до виключного права того з батьків, з ким проживає дитина. Відповідач працює неофіційно, а тому, на її думку, може приховати свої доходи та надавати аліменти на утримання дитини в більшому розмірі.

Справу розглянуто без участі сторін.

       Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 травня 2018 р. відмовлено у задоволенні позову.

       Рішення суду мотивовано тим, що зміна способу аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосована при наявності відповідних обставин для цього, але доказів того, що з листопада 2017 р., коли рішенням суду стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі, на теперішній час змінився матеріальний або сімейний стан відповідача та останній не спроможний сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, визначеній рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 листопада 2017 р., ОСОБА_1 надано не було. Крім того, розмір стягнутих аліментів перевищує їх мінімальний розмір, визначений ч. 2 ст. 182 СК України.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд невірно застосував норми ч. 3 ст. 181 СК України, оскільки зміна способу стягнення аліментів – це право особи, з якою проживає дитина.

       Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

       Як вбачається з матеріалів справи і таке встановив суд, сторони зареєстрували шлюб 16 листопада 2007 р. у відділі реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, про що вчинено актовий запис №336.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 серпня 2011 р. шлюб розірвано (а.с. 2).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с. 12).

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 червня 2013 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 червня 2013 р. та до досягнення нею повноліття (а.с. 3).

Відповідно до рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 грудня 2013 р. спосіб стягуваних з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 було змінено з ? частки на 700 грн. щомісячно (а.с. 4-5).

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 листопада 2017 р. (а.с. 6-7) та постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 11 січня 2018 р. (а.с. 9-11) збільшено розмір аліментів визначений судом в твердій грошовій сумі з 700 грн. до 1000 грн. щомісячно, стягнуто 3 615 грн. 80 коп. індексації розміру аліментів.

Згідно довідки про отримання аліментів від 04 травня 2018 р. (а.с. 24) з січня 2015 р. по січень 2018 р. включно ОСОБА_2 щомісячно сплачував аліменти на користь ОСОБА_1 в сумі по 704 грн., а з лютого 2018 р. по квітень 2018 р. – по 1306,54 грн. щомісячно. Розмір стягнутих аліментів перевищує 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.18 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 р. та ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 р., суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-III визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття,

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

В силу ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз’яснено в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з наведених положень закону, правом на звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів наділена особа, з якою проживає дитина, але задоволення такого позову залежить від доведеності підстав для зміни способу стягнення аліментів, а тому є правом суду, а не його обов'язком.

Так, при вирішенні вимог щодо зміни способу та розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов’язаний з’ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, зміни, які відбулися - погіршення чи поліпшення їх здоров’я, зміни матеріального та сімейного стану та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Правильно встановивши, що позивачем будь-яких доказів зміни у майновому, сімейному стані, стані здоров’я платника аліментів, дитини, або своєму позивач суду не надавала, на такі обставини не посилалась, суд обґрунтовано вважав, що відсутні підстави для зміни способу стягнення аліментів, оскільки відсутні об’єктивні підстави.

Аргументи апеляційної скарги про те, що достатнім для зміни способу стягнутих аліментів є лише звернення особи, з якою проживає дитина, з відповідним позовом, ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведених положень закону.

       З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального права та положень процесуального закону, а тому в силу ст. 375 ЦПК України відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

ОСОБА_5

_______________________________________________

Повний текст постанови складений 18 липня 2018 року