Справа № 2- 468/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року  Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді                                                                    Костенко В.В.

при секретарі                                                                                  Кулагіній І.Д.

за участю позивача                                                                        ОСОБА_1

представника позивача                                                                  ОСОБА_3

відповідача                                                                                      ОСОБА_2.

представника відповідача                                                              ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення неустойки і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду із вищеназваним позовом посилається на ті обставини, що 13.05.2006 року вона придбала в магазині „Фокстрот" у приватного підприємця ОСОБА_2. телефон марки „Самсунг N 500" за ціною 500 грн. При цьому вона також уклала договір про підключення термінального обладнання і надання послуг зв"язку в системі стаціонарного радіодоступу стандарту CDMA. Про виконання робіт по підключенню до стільникової телефонної мережі був складений акт здачі-приймання робіт НОМЕР_1. На придбаний нею телефон відповідач надала гарантійне свідоцтво НОМЕР_2.

З часу, коли вона почала користуватися телефоном, у неї постійно виникали претензії щодо якості його роботи: погано передається та приймається сигнал, телефон несанкціоновано вимикається під час розмови, проблеми з зарядним пристроєм та акумулятором до телефонного апарату тощо.

При продажу товару продавець не надала інструкцію до телефонного апарату та товарний чек, в зв'язку з чим у порушення Закону України „Про захист прав споживачів" було порушено її право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, також її виробника.

14.07.2006 року позивач звернулася до продавця з проханням обміняти придбаний телефон на товар належної якості, але їй відмовили у прийомі документів, в зв'язку з чим ця заява була направлена поштою і вручена відповідачу 21.07-2006 року. Але по теперішній час її вимоги не були виконані.

Вищеназвані обставини примусили її звернутися до суду за захистом прав споживача, оскільки придбаний телефон не відповідає необхідним вимогам маркування; на товар відсутній належний гарантійний талон та сертифікат якості.

Небажання відповідача у добровільному порядку поновити її права споживача, замінити придбаний товар на товар належної якості, неможливість реалізувати свої законні права спричиняють позивачу певні незручності, вона вимушена витрачати свій час та здоров"я на вирішення цієї ситуації, нести матеріальні витрати, у зв"язку з чим вважає, що неправомірними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода.

Позивач просить зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності-відповідача ОСОБА_2 замінити телефонний апарат „Самсунг N 500" (НОМЕР_3) вартістю 550 грн. на аналогічний товар належної якості, відповідно сертифікований на території України; стягнути з відповідача суму заподіяної моральної шкоди в розмірі 3000 грн.; стягнути з відповідача неустойку у розмірі 1 % від вартості товару за кожен день затримки виконання звернення про надання аналогічного товару від дня звернення з письмовою заявою до відповідача 14.07.2006 року по день винесення рішення в справі; винести окрему ухвалу щодо порушень законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2.; стягнути витрати на юридичну допомогу в розмірі 500 грн.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов і просила його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 просив задовольнити позов, посилаючись на те, що відповідачем порушені права споживача у відношенні позивачки, оскільки не сертифікований на території України товар є товаром неналежної якості і потребує за вимогою споживача заміни на аналогічний товар, який відповідає вимогам діючого законодавства та має належним чином оформлену документацію.

Відповідач ОСОБА_2 пояснила, що сертифікат на проданий позивачці телефон у неї відсутній. Після звернення позивачки 13.07.06 року до неї з питанням щодо неякісної роботи телефону, їй було запропоновано здати апарат спеціалістам, з якими вона працює для перевірки та з'ясування причин неякісної роботи, але позивачка відмовилась надати телефон. 07.08.06 року ОСОБА_1 була надана письмова відповідь на заяву. Вона згодна виплатити позивачці вартість телефону в сумі 550 грн., у задоволенні інших вимог просила відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 вважає, що заявлені вимоги є необгрунтованими і не доведеними, оскільки, як свідчать виписки із фірми „Сі-Ес Ті Ін вест", яка забезпечує телефонний зв"язок, позивачка ОСОБА_1 систематично розмовляє по телефону, здійснює за це оплату і з зауваженнями щодо якості зв"язку не зверталась, тому не доведено, що неякісний зв"язок і незручності з цим пов"язані, виникли у позивачки внаслідок того, що телефонний апарат неналежної якості. Відсутні докази щодо заподіяння моральної шкоди та її розміру. Просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що 12.05.2006 року позивачем ОСОБА_1 був придбаний у приватного підприємця ОСОБА_2. телефонний апарат „Самсунг N 500" (НОМЕР_3) вартістю 550 грн., на який відповідачем було надано гарантійне свідоцтво НОМЕР_2 (а.с.6). Факт продажу зазначеного телефону позивачці не оспорюється відповідачем.

У судовому засіданні був оглянутий вищеназваний телефон на упаковці якого є назва на англійській мові, на російській чи українській мови написи відсутні, всередині упаковки відсутня інструкція по користуванню телефоном.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

У цій же статті Закону зазначено яку саме інформацію повинна мати продукція.

Згідно з ч.2 ст. 6 Закону України „Про захист прав споживачів" продавець на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, що підтверджують належну якість продукції.

Відповідно до вимог абз.1 ст. 18 Декрету КМ України „Про стандартизацію і сертифікацію" відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України „Про підтвердження відповідності", сертифікат відповідності - це документ, який „підтверджує, що продукція ...відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа"; свідоцтво про визнання відповідності - це документ, що „засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України".

У абзаці 2 ч.4 ст. 14 Закону України „ Про захист прав споживачів" зазначено, що заборонена реалізація продукції ( у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та / або без сертифіката відповідності.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що відповідачем при здійсненні реалізації товару позивачці ОСОБА_1 були порушені вимоги Закону України „Про захист прав споживачів" щодо ненадання доступної, достовірної, повної та своєчасної інформації, зокрема, про підтвердження належної якості товару. Оскільки відповідачем не був наданий суду сертифікат чи свідоцтво про визнання відповідності на проданий телефонний апарат, тобто не підтверджена відповідність товару стандартам, які діють на Україні, такий товар вважається товаром неналежної якості.

На підставі ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів" позивач має право на заміну товару на товар належної якості.

Таким чином, вимоги позивача ОСОБА_1 щодо заміни товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості підлягають задоволенню.

Суд також вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на підставі ч.9 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів" неустойки за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася письмово з вищеназваною вимогою до відповідача 13.07.2006 року ( а.с.8), цю заяву відповідачка ОСОБА_2 отримала 20.07.06 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9), з урахуванням встановленого Законом 14-ти денного строку на добровільне виконання вимоги, суд вважає початок перебігу строку, з якого виникає право на отримання неустойки з 04.08.2006 року та по день винесення рішення суду із розрахунку: 5,5 грн. (1% від вартості придбаного товару) х 181 день = 995 грн.50 коп.

Вищеназвана сума неустойки підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд керується роз'ясненнями постанови Пленума Верховного Суду України від 31.03.1995 року (з наступними змінами та доповненнями) «Про судову практику у справах про стягнення моральної (немайнової) шкоди».

Згідно п.З вищеназваної постанови під моральною шкодою' слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Разом з тим, у п.4 постанови вказується, що позивач зобов'язаний, довести не тільки факт заподіяння моральних страждань, але і пояснити з яких міркувань він виходив, зазначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню, суд бере до уваги ті обставини, що посилаючись на наявність моральних страждань, позивачка не пред'явила будь-які докази, які підтверджують заявлений у позові розмір моральної шкоди- 3000 гривен, не довела, що внаслідок перенесених моральних страждань погіршився стан її здоров"я, позивачка користувалась і не припинила користуватися телефоном, нею також не доведена наявність причинно-наслідкового зв"язку між неналежною якістю зв"язку та відсутністю документів про сертифікацію телефонного апарату. Між тим, внаслідок неправомірних дій відповідача, яка відмовлялась вирішити питання у добровільному порядку, позивач витрачав свій час та кошти, хвилювався, у зв"язку з чим, суд вважає, що йому була заподіяна моральна шкода.

На підставі викладеного суд, виходячи Із принципів розумності, об"активності та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої позивачем моральної шкоди з 3000 грн. до 100 гривен, що є співставним тяжкості перенесених позивачем страждань.

Оскільки, як стверджує відповідачка ОСОБА_2, вона припинила займатися підприємницькою діяльністю, а позивачка та її представник не надати доказів на спростування зазначених обставин, а також приймаючи до уваги той факт, що судом поновлено право споживача іншим шляхом, суд вважає, що вимоги позивача щодо винесення окремої ухвали не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп.- по вимогах щодо відновлення права споживача; 51 грн.-по вимогах щодо стягнення неустойки, 8 грн.50 коп.- по вимогах щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути із сторін витрати на інформаційно-технічне забезпечення пропорційно частині задоволених позовних вимог по 15 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення на її користь витрат на правовому допомогу в сумі 500 грн., то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки на підставі ст. 84, 88 ЦПК України витрати на правову допомогу адвоката чи іншого фахівця в галузі права відшкодовуються стороні, яка їх понесла. Позивачка та її представник не надали доказів того, що ОСОБА_3 є адвокатом чи іншим фахівцем в галузі права і може надавати правову допомогу.

Керуючись ст.ст.16, 23 ЦК України , ст.ст. 5, 6, 8,14, 15, 22 Закону України „ Про захист прав споживачів", ст.1 Закону України „ Про підтвердження відповідності", ст. 18 Декрету КМУ „ Про стандартизацію і сертифікацію", ст.ст. 3,10,11, 60,81,84,88,212,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення неустойки і моральної шкоди задовольнити частково. Зобов"язати ОСОБА_2 ( приватний підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_4, АДРЕСА_1) замінити товар- телефонний апарат „Самсунг N 500" (НОМЕР_3) вартістю 550 грн. придбаний 12.05.06 року ОСОБА_1 на аналогічний товар належної якості.

Стягнути з ОСОБА_2 ( приватний підприємець,

ідентифікаційний код НОМЕР_4, АДРЕСА_1) на

користь ОСОБА_1 неустойку за затримку заміни товару в сумі 995 грн.50

коп. та моральну шкоду в сумі 100 грн.                                         

Стягнути з ОСОБА_2 ( приватний підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_4, АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір : 8грн.50 коп., 8 грн.50 коп. та 51 грн. та на користь ТУ

ДСА в Дніпропетровській області витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у суді 15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючою ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає АДРЕСА_2 на користь ТУ ДСА в Дніпропетровській області витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у суді 15 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня його проголошення . Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів

після подачі заяви про апеляційне оскарження.