г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 2-а-1104/11

П О С Т А Н О В А

10 червня 2011 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Вікторович Н.Ю.

при секретарі: Колайчук І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, просить суд поновити їй пропущений строк для звернення до суду для захисту своїх прав, визнати протиправною несплату їй посадовими особами ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу соціальної допомоги, як дитині війні з 22 травня 2008 року по 31 березня 2011 року, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 березня 2011 року – щомісячно з урахуванням фактично здійснених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

        Зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Вважає, що виплати соціальної допомоги проводились не в повному обсязі. Згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2007 року їй повинна виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підтвердження своїх вимог посилається на ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закон України «Про держаний бюджет України на 2008 рік», Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Конституцію України.

       Позивачка у судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.

       Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився. Судом постановлена ухвала розглядати справу без участі представника відповідача.

Дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

Позивачка ОСОБА_1 народилася 17 серпня 1945 року  і на неї поширюється дія  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому вона має право на отримання  щомісячної  соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджені копією паспорту, копією пенсійного посвідчення.

ОСОБА_1, як дитині війни, відповідач виплачував надбавку до пенсії:

В 2007 році - не виплачувалась взагалі;

- на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надбавка до пенсії учасникам війни виплачувалась в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.08 року – 47 грн, з 21.04.08 року – 48,10 грн,

- на підставі Постанови КМУ №530 від 28 травня 2008 року, виплачувалось підвищення у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 грн, 01.07.08 – 48,20 грн, з 01.10.08 року по 29.03.11 року (дата видачі офіційної відповіді УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області ) – 49,80 грн.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.07 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України» та п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.

У 2009, 2010 роках дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМУ № 530 від 28.05.08 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за місцем проживання позивача.

Для обрахування підвищення до пенсії згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не є перешкодою застосування положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» величини (мінімального розміру пенсії за віком), оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

На підставі викладеного, суд вважає,  що відповідач з 22.05.08 року протиправно не сплачував позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04 року і вважає за необхідне зобов’язати останнього нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, передбачену ст.6 Закону України «По соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.08 року щомісячно з урахуванням виплачених сум.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд виходить із приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. ст. 94, 100, 104, 159-163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод, інтересів.

Визнати дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не сплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008 року протиправними.

Зобов’язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перерахувати та виплатити підвищення до пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” з 22 травня 2008 року з урахуванням виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Судовий збір у розмірі 03 (три) гривні 40 копійок стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя