Справа № 363/1295/16-ц Головуючий у І інстанції Баличева М. Б.

Провадження № 22-ц/780/2687/18 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.

Категорія 1 11.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл надвірної будівлі в натурі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А :

у квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила виділити їй у власність ? частини приміщення сараю «Б», що знаходиться по вул. Яблуневій (Косарєва), 13 у смт. Димер, Вишгородського району Київської області згідно запропонованих судовою експертизою варіантів.

12 травня 2017 року позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд призначити судову будівельно - технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: яка дійсна вартість будівлі сараю «Б», що знаходиться в АДРЕСА_1, на момент проведення експертизи? Чи можливий розподіл будівлі сараю «Б» між позивачем - ОСОБА_3 та відповідачем - ОСОБА_2 у співвідношенні ? частини - частка позивача та ? частка відповідача, враховуючи технічний стан будівлі? Які перепланування необхідно виконати для розподілу будівлі? Визначити варіанти розподілу в натурі будівлі сараю «Б» що знаходиться в смт. Димер Вишгородського району Київської області по АДРЕСА_1, у спосіб, який передбачатиме чітке розмежування частки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (3/4 площі будівлі) та частки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (1/4 площі будівлі)? Визначити розмір грошової компенсації, яку один із співвласників повинен буде сплатити на користь іншого в разі відхилення від власної ідеальної частки будівлі сараю «Б» в результаті її розподілу в натурі? Визначити розмір грошової компенсації, яку один із співвласників повинен буде сплатити іншому у разі, якщо спірна будівля не підлягає розподілу в натурі?

23 листопада 2017 року відповідачем ОСОБА_2 було подано клопотання про призначення по справі судової технічно - будинкової експертизи на вирішення якої поставити питання щодо визначення частки в натурі будинку і надвірної будівлі домоволодіння станом на 1991 рік на основі договору дарування по АДРЕСА_1

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 відмовлено, а клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено.

Призначено судово будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1)яка дійсна вартість будівлі сараю «Б», що знаходиться в АДРЕСА_1, на момент проведення експертизи?

2)Чи можливий розподіл будівлі сараю «Б» між позивачем - ОСОБА_3 та відповідачем - ОСОБА_2 у співвідношенні ? частини - частка позивача та ? частка відповідача, враховуючи технічний стан будівлі?

3)Які перепланування необхідно виконати для розподілу будівлі?

4)Визначити варіанти розподілу в натурі будівлі сараю «Б» що знаходиться в смт. Димер Вишгородського району Київської області по АДРЕСА_1, у спосіб, який передбачатиме чітке розмежування частки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (3/4 площі будівлі) та частки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (1/4 площі будівлі)?

5)Визначити розмір грошової компенсації, яку один із співвласників повинен буде сплатити на користь іншого в разі відхилення від власної ідеальної частки будівлі сараю «Б» в результаті її розподілу в натурі?

6)Визначити розмір грошової компенсації, яку один із співвласників повинен буде сплатити іншому у разі, якщо спірна будівля не підлягає розподілу в натурі?

Проведення судової експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Судово-експерта компанія «АЛІНГЕЗ». Надано для проведенні експертизи матеріали цивільної справи № 363/1295/16-ц в одному томі.Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України.Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3.

Не погоджуючись з ухвалою суду в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про проведення експертизи, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись її на необґрунтованість, порушення вимог процесуального права, просить ухвалу в цій частині скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: провести розрахунок ідеальних часток у домоволодінні №13 по вул. Яблуневій (Косарєва), у смт. Димер, Вишгородського району Київської області станом на 1991 рік. Виконання експертизи доручити судовому експерту ОСОБА_5. Зобовязати КП «Вишгородське Бюро Технічної інвентаризації» надати справу на будинок №13 по вул. Яблуневій (Косарєва), у смт. Димер, Вишгородського району Київської області судовому експерту для проведення перерахунку часток домоволодіння.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що позивач просив суд першої інстанції призначити судову будівельно-технічну експертизу щодо проведення розподілу надвірної споруди сараю «Б» враховуючи ідеальні частки домоволодіння, складені працівниками БТІ у 1991 році, в той час як невідповідність ідеальних часток співвласників у праві спільної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 є реальною і порушує права відповідача як спадкоємця та співвласника даного будинку щодо розпорядження належною власністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що частка, щодо якої вчинено реєстрацію права власності ОСОБА_2, чітко прописана в свідоцтві про право на спадщину, то ж відповідачем успадковано саме ? частину нерухомого майна, а не ту частку, якою фактично користувався спадкодавець. З цих міркувань безпідставною вбачається вимога про призначення судової експертизи з питання «провести розрахунок ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_3 станом на 1991 рік», адже частки власності сторін судової справи фактично розподілені, окрім будівлі сараю «Б», тому виконувати розрахунок ідеальних часток станом на 1991 рік після виділення частки позивача в натурі недоцільно.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судове засідання по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2. не з'явилась. Про час, день та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 14.06.2018 року. Про причини своєї неявки суд не повідомила.

Колегія суддів апеляційного суду, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, яка належним чином повідомлена.

Позивач ОСОБА_3 та її представники в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, підтримали доводи, наведені у відзиві.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовоної заяви додаються клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи,необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів.

Розглядаючи клопотання про призначення експертизи, суд має з'ясувати, чи входять обставини, для встановлення яких сторона просить призначити експертизу, до предмету доказування по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналізуючи наведені норми права та встановлені у справі обставини і беручи до уваги той факт, що на сьогоднішній день між сторонами існує спір лише щодо розподілу надвірної будівлі (сараю «Б») в натурі, а не домоволодіння АДРЕСА_3 в цілому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення експертизи для визначення ідеальних часток сторін у всьому домоволодінні.

Крім того, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року, виділено у власність ОСОБА_3 в натурі ? частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2

Тобто спір щодо визначення частки в натурі будинку і надвірної будівлі домоволодіння АДРЕСА_3 уже був вирішений (а.с.4-8).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6, та задоволення клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що при розрахунку часток на домоволодіння були допущені помилки не є підставою для скасування правильної по суті ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року, оскільки предметом позову є розподіл будівлі сараю «Б», а не всього домоволодіння.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: