Номер провадження: 22-ц/785/116/18

Номер справи місцевого суду: 507/1280/15-ц

Головуючий у першій інстанції Дармакука Т. П.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Фермерського господарства «Гранат» на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до фермерського господарства «Гранат» про визнання договорів недійсними та повернення земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до фермерського господарства «Гранат» про визнання договорів недісними та повернення земельних ділянок задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 3,96 га від 28 липня 2011 р., який укладений між фермерським господарством «Гранат» та ОСОБА_4 і зареєстрований 27 червня 2012 року у відділі Держкомзему в Любашівському районі, про що вчинено запис за № 512330004001300.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 4,06 га від 28 липня 2011 р., який укладений між фермерським господарством «Гранат» та ОСОБА_5 і зареєстрований 27 червня 2012 року у відділі Держкомзему в Любашівському районі, про що вчинено запис за № 512330004001301.

Зобов'язано фермерське господарство «Гранат» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,96 га, розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Зобов'язано фермерське господарство «Гранат» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,0612 га, розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнуто із фермерського господарства «Гранат» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 4340,68 грн.

Стягнуто із фермерського господарства «Гранат» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3279 грн. 65 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Фермерське господарство «Гранат» подало до суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Любашівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3.96 гектарів у межах згідно планом, яка розташована на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21 липня 2014 р. та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4.0612 гектарів у межах згідно планом, яка розташована на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № НОМЕР_1., яку він успадкував після смерті ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30 липня 2015 р. та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Також судом встановлено, що у відділі Держкомзему у Любашівському районі зареєстровано договір оренди землі від 28 липня 2011 р., який укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Гранат», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 червня 2012 року за № 512330004001300.

З умов зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_4 надала, а ФГ «Гранат» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гвоздавської сільської ради площею 3,96 га, строком на 10 років.

Також судом встановлено, що у відділі Держкомзему у Любашівському районі зареєстровано договір оренди землі від 28 липня 2011 р., який укладений між ОСОБА_5 та ФГ «Гранат», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 червня 2012 року за № 512330004001301.

З умов зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_5 надав, а ФГ «Гранат» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гвоздавської сільської ради площею 4,06 га, строком на 10 років.

Посилаючись на те, що їх батьки (ОСОБА_4 та ОСОБА_5) вищевказані договори не підписували, їхні підписи в договорах підроблені, позивачі просили суд визнати їх недійсними та зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що оскільки Договори оренди землі від 28 липня 2011 року не відповідали внутрішній волі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ними не були підписані, а тому такі договори підлягають визнанню недійсним, а земельні ділянки на підставі положень статті 216 ЦК України підлягають поверненню позивачам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на таке.

Так, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивачі зазначали, що волевиявлення їхніх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на укладення договорів оренди землі відсутнє, вказані договори вони не підписували.

Відповідно до ч.3, 4 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що за клопотаннями позивачів, по справі неодноразово призначалася судова почеркознавча експертиза (Том 1: а.с. 68, 96, 193, 232).

Відповідно до висновку експерта Одеського НДКЦ МВС України Гарбуз Т.О. від 12 вересня 2016 р.№ 255-П підписи від імені ОСОБА_5, ОСОБА_4 в договорах оренди землі від 28 липня 2011 р. та актах приймання передачі земельної ділянки в оренду вірогідніше за все виконанні не ними, а іншими особами з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Відповісти в категоричній формі, не виявилося можливим, у зв'язку із обмеженим обсягом зразків підписів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (Том1: а.с.107-121).

Разом із цим, за клопотанням представника відповідача по справі було призначено додаткову почеркознавчу експертизу та як вбачається із висновку № 5593 від 30 червня 2017 р. експерта Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції, експерт ОСОБА_8 не змогла вирішити питання чи виконанні підписи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в договорах оренди землі та актах приймання передачі земельних ділянок в оренду, ними чи іншою особою (Том1: а.с.212-216).

За клопотанням позивачів була призначена додаткова почеркознавча експертиза та відповідно до висновків експертів Вінницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції ОСОБА_9, ОСОБА_10 від 14 вересня 2017 року № 4705/4706/17-21, підписи імені ОСОБА_5, ОСОБА_4 в договорах оренди землі від 28 липня 2011 р. та актах приймання передачі земельної ділянки в оренду виконанні не самим ОСОБА_5 та відповідно не самою ОСОБА_4, а іншою особою /особами/ ( Том1: .а.с.242-248).

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що висновок експертів Вінницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції ОСОБА_9, ОСОБА_10 від 14 вересня 2017 року № 4705/4706/17-21, є належним та допустимим доказом, який підтверджує неналежність підписів в договорах оренди землі. В той же час, згідно висновку експерта Одеського НДКЦ МВС України Гарбуз Т.О. від 12 вересня 2016 р.№ 255-П вірогідніше за все підписи виконанні не ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а іншими особами з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги про те, що додаткова експертиза, яка була призначена ухвалою суду від 28.07.2017 року, була призначена та проведена з порушенням вимог п. 4.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, оскільки замість додаткової експертизи була проведена повторна експертиза без аналізу первинної експертизи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначений висновок експерта належним чином обґрунтований та вмотивований, містить докладний опис проведених досліджень.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно відмови в допиті експертів для з'ясування того, яка ж експертиза «правильніша» та для усунення розбіжностей, то колегія суддів звертає увагу на те, що висновок експерта, у відповідності до вимог закону (ст. 110 ЦПК України) не має заздалегідь встановленої сили і оцінується в сукупності з іншими доказами.

Таким чином, доводи з цього приводу є надуманими та такими, що спростовуються належними доказами.

Більше того, в суді першої інстанції ФГ «Гранат» не оспорювало висновків експертів.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності волевиявлення учасника на його укладення, наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору має першочергове значення.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки.

Відсутність такого волевиявлення є наслідком недійсності правочину, про що вірно зроблено висновок судом першої інстанції.

Згідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Гранат» - залишити без задоволення.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до фермерського господарства «Гранат» про визнання договорів недійсними та повернення земельних ділянок - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.07.2018 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда