УХВАЛА

16 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/252/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.08.2017

та на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.05.2017

за позовом Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області було повернуто на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з визнанням підстав викладених у клопотанні для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та відсутністю належних доказів надсилання копій касаційної скарги іншим учасникам справи.

Ухвалою Верховного Суду від 02.05.2018 повернуто касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що заявником не усунуто недоліки касаційної скарги у строк визначений приписами Господарського процесуального кодексу України.

24.05.2018 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області втретє звернулось із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

06.07.2018 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про відмову у відкритті касаційного провадження.

Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області є бюджетною установою відповідно до пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України. Бюджетні установи є неприбутковими. Управління не є юридичною особою і підпорядковується з усіх питань, в тому числі щодо сплати судового збору Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

На підтвердження поважності причин пропуску строку до матеріалів касаційної скарги додано виписки від 06.04.2018 та листи від 19.04.2018 №02-08/431, від 23.04.2018 №02-08/453 Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва щодо того, що рахунки заявника заблоковані, платежі за платіжними дорученнями не проводяться з причин безспірного списання коштів на виконання рішень судів по виконавчим листам, а тому у заявника на той момент були відсутні кошти на рахунках, в тому числі і на відправлення поштової кореспонденції.

Заявник вважає, що пропуск строку для усунення недоліків касаційної скарги відбувся не з його вини та просить визнати причини пропуску поважними і поновити строк касаційного оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за наявності відповідних підстав, не дають правових підстав для задоволення заявленого клопотання.

Доводи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не є єдиною причиною пропуску строку, оскільки, як вбачається із викладеного, пропуск строку на оскарження без поважних причин мав місце через неналежне ставлення до оформлення матеріалів касаційного оскарження - не усунення недоліків, що призвело до повернення попередньо поданої касаційної скарги, а такі причини не можна віднести до об'єктивно не переборних, тобто пропуск строку на касаційне оскарження мав місце у зв'язку із недбалістю самої особи, тому поважні причини для відновлення пропущеного строку втретє поданої касаційної скарги відсутні, такі причини пропуску строку на касаційне оскарження Суд визнає неповажними.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №918/252/17 за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №918/252/17 за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області.

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал квитанції №0.0.914090466.1 від 13.12.2017 на суму 1 920,00 грн. та оригінал квитанції №63 від 18.08.2017 на суму 1 920,00 грн.) повернути заявнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов