ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року № 22-а-9403/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Любашевського В.П., Сапіга В.П.,
при секретарі судового засідання Крот О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд» м.Львів на постанову господарського суду Львівської області від 07 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2007 року ТзОВ «Інтербуд» звернулось в суд з позовом до ДПІ у Залізничному районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001712302/0/21259 від 12.07.2007р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн., №0001702302/0/21258 від 12.07.2007р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн., №0001712302/2/35923 від 30.11.2007р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн., №0001702308/2/35922 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн., №0002672302/0/35921 від 30.11.2007р. про донарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 93219,75 грн.
В судовому засіданні позивачем подано доповнення до позовної заяви про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001712302/3/3653 від 05.02.2008р. про донарахування податку на прибуток в розмірі 98152,40 грн., №0001702302/3/3838 від 06.02.2008р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн.
Постановою Господарського суду Львівської області від 07 травня 2008 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001712302/0/21259 від 12.07.2007 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн. № 0001702302/0/21258 від 12.07.2007 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн., № 0001712302/2/35923 від 30.11.2007 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн., № 0001702308/2/35922 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн. та № 0002672302/0/35921 від 30.11.2007 року про донарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 93219,75 грн., № 0001712302/3/3653 від 05.02.2008 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 98152,40 грн., № 0001702302/3/3838 від 06 лютого 2008 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн. відмовлено повністю.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржила представник ТзОВ «Інтербуд» - позивач по справі. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 07 травня 2008 року та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги повністю, визнати нечинними зазначені податкові повідомлення-рішення. Апеляційна скарга мотивована неповним з’ясуванням судом обставин справи, порушенням норм матеріального права та незастосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Інтербуд», за результатами якої складено акт від 02.07.2007 року № 1413/23-1/30649879 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р. (в подальшому – акт). Актом встановлено порушення пп. 5.2.1, 5.3.9 ст.5, пп.1.23 ст.1, пп.4.1.6 ст.4 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97, пп.7.4.1, 7.4.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97.
На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарг позивача відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Інтербуд» уклало договори про виконання консультаційно-інформаційних та спостережних послуг при використанні комп’ютерної мережі з ДП «АВН ГРУП» (№ 23/ІБ-ЮР від 28.03.2005р.), ПП «АМІ К-ТРЕЙД» ( № 2-10/1 від 01.10.2005р.), ТзОВ «Спецторгпроект» ( № 02/11-05ІБ-ЮР від 01.11.2005р.) та ТзОВ «Торгівельна мережа «Десятка» ( № 38/10-ЮР від 03.01.2005р.)
Відповідними актами прийому-передачі послуг підтверджено, що позивачем отримувались інформаційно-консультаційні послуги та послуги з перепроведення бази даних 1С., проведення антивірусного контролю персональних комп’ютерів, настройка протоколів та підключення клієнтів до мережі, настройка сервера терміналів та визначення прав доступу користувачів, виїзд спеціаліста.
Твердження суду першої інстанції про те, що такі витрати не підлягають включенню до складу валових витрат є безпідставними. Виходячи з предмету відповідних договорів та змісту актів виконаних робіт, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає, що дані послуги слід кваліфікувати як витрати на модернізацію чи інше поліпшення основних фондів.
Висновок суду першої інстанції про необхідність такого відображення з посиланням на те, що комп’ютерна мережа відноситься до основних фондів 1 групи як передавальний пристрій, не ґрунтується на положеннях матеріального права, а відтак є неправомірним.
Як вбачається із змісту акту перевірки фактично у період, що перевірявся, предметом діяльності позивача є гуртова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами.
Відповідно до пп.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» консультативно-інформаційні та спостережні послуги з використання комп’ютерної техніки та мережі підлягають включенню до складу валових витрат підприємства, оскільки є сумами будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
У відповідності до п. 5.3.2. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” N 334/94-ВР від 28.12.1994 року, не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Згідно із пп.8.1.2. ст.8 Закону № 334/94 амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Відповідно до пп.8.1.3. не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:
придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Як підтверджено матеріалами перевірки, господарськими договорами та актами виконаних робіт, позивачем отримувались інформаційно-консультаційні послуги та послуги з перепроведення бази даних 1С., проведення антивірусного контролю персональних комп’ютерів, настройка протоколів та підключення клієнтів до мережі, настройка сервера терміналів та визначення прав доступу користувачів, виїзд спеціаліста, що знаходились на балансі ТзОВ „Інтербуд”, у складі IV-ї групи основних засобів (акти введення в експлуатацію основних засобів №104 від 01.11.02р., №7 від 28.02.05р., №6 від 28.02.05р.,№4 від 28.02.05р.), антивірусний контроль комп’ютера та інші аналогічні послуги.
Виходячи з наведеного, у відповідності до п.5.3. зазначені витрати підлягають включенню до валових витрат і не є витратами, визначеними п.5.3.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Окрім того, у відповідності до пп.4.2.2. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N 2181-III від 21.12.2000 року контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Таким чином, у випадку якщо на думку відповідача зазначені витрати підлягали амортизації, на підставі зазначеної норми Закону № 2181, в процесі проведення перевірки він зобов’язаний був нарахувати такі амортизаційні відрахування.
Окрім того, судом першої інстанції не застосовано норму пп.8.7.1, п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою прямо визначено право платника податку віднести до валових витрат будь-які витрати, пов”язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. У 2005р. розмір такого ліміту позивача складав 91,5 тис. грн., з них невикористаний на кінець року 41,9 тис.грн. ( декларації з податку на прибуток ТзОВ „Інтербуд” за 2005р.)
Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем допущено порушення пп.7.4.1, 7.4.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97, внаслідок чого занижено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 52317,92 гривень, також є неправомірним, оскільки обґрунтовується судом відсутністю валових витрат та тим, що інформаційно-консультативні послуги не призначені для використання у власній господарській діяльності позивача.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком, оскільки судом застосовано редакцію пп..7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка діяла до квітня 2005 року, в той час коли період перевірки охоплює друге півріччя 2005 року та 2006 рік.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по вказаних послугах в сумі 52317,92 грн.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови господарського суду Львівської області від 07 травня 2008 року у справі № 3/44А в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001702302/0/21258 від 12.07.2007 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн., № 0001702308/2/35922 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн., № 0001702302/3/3838 від 06 лютого 2008 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн. та № 0001712302/3/3653 від 05.02.2008 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 94020,85 грн.( в т.ч. основного платежу – 62680,56 грн. та штрафних санкцій – 31340,29 грн.)
Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно і правильно встановив обставини щодо зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат суми орендної плати в розмірі 11017,49 грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0001712302/3/3653 від 05.02.2008 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 4131,55 грн.( в т.ч. основного платежу – 2754,37 грн. та штрафних санкцій – 1377,18 грн.) є правомірним та не підлягає визнанню нечинним.
Також судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001712302/0/21259 від 12.07.2007 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн., № 0001712302/2/35923 від 30.11.2007 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн. та № 0002672302/0/35921 від 30.11.2007 року про донарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 93219,75 грн.
Відповідно до пп.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 податкові повідомлення-рішення № 0001712302/0/21259 від 12.07.2007 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн., № 0001712302/2/35923 від 30.11.2007 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 129226,00 грн. є відкликаними, а податкове повідомлення-рішення № 0002672302/0/35921 від 30.11.2007 року про донарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 93219,75 грн. є скасованим Рішенням ДПА у Львівській області від 28.01.2008 року.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з помилковим застосуванням матеріальних норм права, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, а тому скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.,ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ТзОВ «Інтербуд» м.Львів задовольнити частково.
Постанову господарського суду Львівської області від 07 травня 2008 року у справі № 3/44А скасувати.
Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги: визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001702302/0/21258 від 12.07.2007 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн., № 0001702308/2/35922 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн., № 0001702302/3/3838 від 06 лютого 2008 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 78477,00 грн. та № 0001712302/3/3653 від 05.02.2008 року в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 94020,85 грн.( в т.ч. основного платежу – 62680,56 грн. та штрафних санкцій – 31340,29 грн.). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Інтербуд» м.Львів 5 грн. 10 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.П. Сапіга
В.П. Любашевський
Повний текст постанови виготовлено 04.12.2009 року.