Справа №2-5951/09р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я(ЗАОЧНЕ)

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24  грудня   2009року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                          Бєлоус  В.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

                                В С Т А Н О В И В :

           Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить стягувати з відповідача  ОСОБА_2 додаткові витрати на її користь на утримання дитини у твердій грошовій сумі  1000 грн. щомісяця починаючи від дня подачі позову до суду. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов’язаний  до сплати аліментів  має нерегулярний і мінливий дохід, який фактично повністю витрачає на власні потреби. При цьому розміру аліментів визначеного   при виконанні державним виконавцем не вистачає на потреби дитини та забезпечення його  самими необхідними речами.  

           Відповідач ОСОБА_2 будучі повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове зсідання не з’явився, своїх заперечень не подав.

          Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

           Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї  та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я  дитини , її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її  до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку  батьківського піклування щодо неї.

         Відповідно до ст.180 цього ж кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

         Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

         Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти  на дитину, визначається судом.

          Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України  той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що  викликані  особливими  обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)

          Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

          Під час судового розгляду встановлено, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду та  відділом РАЦС  10 липня 2007 року видано відповідне  свідоцтво.

          Сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає разом з позивачем.

          Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2007року з відповідача на користь позивача на утримання дитини стягнуто аліменти в розмірі 25 відсотків від заробітної плати, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

          Із довідки-розрахунку заборгованості по аліментам відповідача ОСОБА_2 визначений судом розмір на даний час  складає 234,12грн. щомісяця.

          Із довідки виданої дитячою клінічною лікарнею №3 Солом’янського  району м. Києва видно, що малолітній ОСОБА_3 знаходиться  під наглядом  у лікаря-гастроентеролога з відповідним діагнозом, проходить обстеження та лікування, потребує санаторно-курортного лікування.  

          Із довідки виданої дошкільним навчальним закладом №1/185 вбачається, що ОСОБА_3  дійсно відвідує заклад , плата на місяць складає 230грн., за навчання англійською мовою  та ритмікою 150грн.

          Оцінюючи вищенаведене суд прийшов до переконання про обґрунтованість вимог позивача щодо покладення на відповідача обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину, при цьому визначений позивачем розмір цих витрат є цілком виправданий з урахуванням розвитком здібностей дитини та  її хворобою.

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150,180,185,191 Сімейного кодексу України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України,

суд –                            

                                 В И Р І Ш И В :

           Позовні вимоги задовольнити .

           Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,    на користь ОСОБА_1  додаткові витрати на утримання  неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 000гривень     щомісячно, починаючи з  13 листопада 2009 року  та до досягнення дитиною  повноліття.

           Стягнути  з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в розмірі 120гр.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти  діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

           Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя