Справа №2-2027/09р.
Р І Ш Е Н Н Я(ЗАОЧНЕ)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого –судді Цокол Л.І.
при секретарі Бєлоус В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «Траст Фінанс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ВАТ Банк «Траст Фінанс» звернувся до суду і просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за непогашеним кредитом, несплаченими відсотками та пенею в сумі 1 576 226,90 грн. та відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі уклавши з позивачем договір про надання траншу не виконали взяті на себе зобов’язання, що спричиняє позивачу шкоду. Відповідачі порушили умови договору, оскільки не здійснили заходів і довнесення суми коштів на рахунок позивача.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, своїх заперечень по суті пред’явленого позову не подали.
За згодою представника позивача Запорожцева В.В. судом проведено заочний розгляд справи.
Суд вислухавши представника позивача, вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов»язання.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Під час судового розгляду встановлено, що 04.07.2008 року було укладено кредитний договір № S071.003491 на суму 36 000 доларів США між позивачем та ОСОБА_1, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 04.07.2012р. або в інший термін, визначений у заяві відповідача про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі позивача. В свою чергу відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі повернути позивачу одержану суму кредиту і сплатити відсотки у розмірі 18,5 % річних за користування кредитом.
На підставі цього кредитного договору було укладено договір про надання траншу № S071.0003614.412 від 21.07.2008 за яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі 120 000 доларі в США, зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 15,8 % річних з остаточним терміном повернення кредиту 21.07.2016 року.
В якості забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов»язань перед позивачем за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави рухомого майна т№ 391-Р-1 від 04.07.2008 року та Іпотечний договір № 412-М від 21.07.2008 р., також між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 391-G-1 від 21.07.2008р.
Вимоги про дострокове повернення кредиту були отримані відповідачами 16.02.2009 року та 2.01.2009 року.
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору у разі прострочення відповідачем зобов»язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, відповідач зобов»язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,1% від суми прострочених зобов»язань за кожен день прострочення.
Відповідно до 5.2 Кредитного договору позивач набуває право вимагати, в тому числі і в судовому порядку від відповідача дострокового повернення кредиту, а відповідач зобов»язкується на вимогу позивача достроково повернути кредит в повному обсяі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі та нарахування за цим кредитним договором.
Станом на 17.11.2009р. прострочена заборгованість по кредиту становила у відповідача 197 193,52 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.11.2009 р становить 1 576 226,90 гр.
У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в poзмipi і на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит i сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положения параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає iз cyтi кредитного договору. На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій cyмi або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в обсязі , як і боржник зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.
З урахуванням вище викладеного суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачі неналежним чином виконували умови та зобов»язання кредитного договору, що підтверджується наявними доказами у справі, при цьому відповідачі до суду не з»явилися та пояснень чи заперечень по суті пред»явленого позову не надали.
Таким чином, з відповідачів необхідно стягнути солідарно несплачену заборгованість по кредиту, що включає в себе тіло кредиту, відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасну сплату кредиту всього 197 193,52 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.11.2009 р становить 1 576 226,90 гр.
Оскільки позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, позивачу необхідно відшкодувати судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215, 224-226 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №S071.003491.391 від 04.07.2008р. та Договором про надання траншу № S071.0003614.412 від 21.07.2008р. в розмірі 197 193,52 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.11.2009р. у гривневому еквіваленті становить 1 576 226, 90 гривень, судові витрати в розмірі 1 730 грн., а всього 1 576 956,90 гривень ( один мільйон п’ятсот сімдесят шість тисяч дев’яносто п’ятдесят шість гривень 90 копійок )
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя