справа № 1-1072/09
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 29 грудня 2009 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - Сівчука А.Є.
за участю секретаря - Іваничко Т.Г.
прокурора - Тарасюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого ТзОВ «Континент надра Трейд» помічником оператора, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого
• за ст.122 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В
Підсудний ОСОБА_1 12.09.2009 року біля 22 год. в с. Брище по вул. Миру, 39 Луцького району переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, під час суперечки із своєю співмешканкою ОСОБА_2, яка виникла на грунті ревнощів, умисно наніс удари кулаками по обличчю, а коли потерпіла впала, то наніс ряд ударів ногами по тілу потерпілій, внаслідок чого спричинив потерпілій середнього ступені тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров’я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив суду, що дійсно, у вказані час, місце та спосіб, на грунті ревнощів, наніс удари кулаком в обличчя потерпілій та по тілу наносив ряд ударів, чим спричинив тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Збитки потерпілій відшкодовані в повному об’ємі, вони примирились У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними по справі матеріалами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового розгляду, зокрема:
• показаннями потерпілої ОСОБА_2, даними нею в судовому засіданні про те, що 12.09.2009 року близько 22 год. її співмешканець ОСОБА_1 через ревнощі наніс їй ряд ударів в обличчя та по тулубу, в результаті чого вона отримала середньої важкості тілесні ушкодження. Збитки їй відшкодовані в повному об’ємі. Карати підсудного просить не суворо, не позбавляти його волі;
• висновком судово-медичної експертизи № 2076 від 4.11.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 7 ребра справа по середньо-ключичній лінії та гематоми навколо правого ока, які відносяться до середньої важкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я (а.с.19-21).
Відповідно до ст.299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України.
Таким чином суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, спрямованими на умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, вчинив злочин передбачений ст.122 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу підсудного.
До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.
Враховуючи ті обставини, що підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, збитки потерпілій відшкодовані повністю, має постійне місце проживання та роботи, зобов’язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, потерпіла не наполягає на суворому покранні, просила суворо не карати підсудного, а тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і навчання;
- періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд..
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ