ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 липня 2018 року справа №2а/1270/714/2012

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року про зміну порядку та способу виконання судового рішення у справі № 2а/1270/714/2012 (головуючий суддя І інстанції Петросян К.Є.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловох» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 12 749 851,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 2а/1270/714/2012 з апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року про зміну порядку та способу виконання судового рішення у справі № 2а/1270/714/2012.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з наступних підстав.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що втілилася у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 12 749 851,00 грн. Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську у п'ятиденний строк подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 12 749 851,00 грн. грн. В решті позовних вимог відмовлено.

27 лютого 2018 року ПАТ «Луганськтепловоз» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року заяву Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" задоволено частково. Змінино спосіб і порядок виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1270/714/2012 від 12 березня 2012 року в частині зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС прийняти висновок про відшкодування з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (код ЄДРПОУ 05763797) за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 року, податку на додану вартість у сумі 12749851,00 грн. та надати цей висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на зобов'язання Офіс великих платників ДФС внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 12 749 851,00 грн. В іншій частині вимог заяви відмовлено (а.с. 28-33 т.4).

06 квітня 2018 року, Офіс великих платників податків ДФС України, вперше подав апеляційну скаргу на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 2а/1270/714/2012 (а.с. 61-62 т. 4), яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору (а.с. 78 т. 4).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року продовжено строк для виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 19 квітня 2018 року до 25 травня 2018 року (а.с. 88 т. 4).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто податковому органу у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 19 квітня 2018 року та несплатою судового збору (а.с. 99 т.4).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

02 липня 2018 року Офіс великих платників податків ДФС України, вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 2а/1270/714/2012, тобто, апелянтом п'ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції пропущено.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначено, що порушення строку відбулось у зв'язку з не сплатою судового збору.

Суд вважає зазначені доводи, не є поважними підставами, з огляду на наступне.

За п. 3 ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, апелянт не був позбавлений можливості протягом 2018 бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Таким чином, обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07 лютого 2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17).

Отже, зазначені обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу подано Офісом великих платників податків, який не є стороною по справі, а в апеляційній скарзі не зазначено, як саме спірна ухвала порушує сама права офісу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та те, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі на виконання приписів п.4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 296, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 2а/1270/714/2012.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 липня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко