Справа 2-1986/09
РІШЕННЯ
іменем України
25 грудня 2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Зарічної Л.А.,
за при секретарі : Голушко Н.А.,
за участю представників сторін : ОСОБА_1,ОСОБА_2А . , ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання споруд самочинно збудованими, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованих споруд, третя особа Прилуцька міська рада із самостійними вимогами про визнання права власності на допоміжні приміщення та встановлення земельного сервітуту,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки, розміром 14445 квадратних метрів, згідно державного акту право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603632 від 24.12.2008 року, кадастровий номер 7410700000:05:004:0168, яка розташована за адресою м.Прилуки вул.Дружби Народів, 38 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2008 року. Однак, вказаною земельною ділянкою не може вільно розпоряджатися , володіти та користуватися, оскільки на ній знаходяться самочинно збудовані будівлі відповідачів, які вони використовують для особистих потреб, чим порушують її права як власника, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом про усунення перешкод та знесення таких самочинно збудованих будівель.
В той же час Прилуцька міська рада звернулася до суду із позовом про визнання за ними права власності на самочинно збудовані будівлі , оскільки такі є невід»ємною частиною житлового будинку , який на даний час переданий їм ВАТ «Прилуцький завод «Білковин» згідно акту прийому-передачі, та підтверджується свідоцтвом про право власності, яке було отримано в подальшому.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та пояснив, що на даний час ОСОБА_4 не має змоги використовувати власну земельну ділянку, оскільки відповідачі збудували на ній споруди, які порушують санітарні та будівельні норми та порушують її право власника.
Відповідачі та представник ОСОБА_2 не визнали позовних вимог посилаючись на ті обставини, що будинок, в якому вони проживають не містить допоміжних приміщень, де б можна було зберігати господарчі речі, а тому побудовані ними приміщення використовуються саме для обслуговування вказаного будинку та не підлягають знесенню, як того вимагає позивачка.
Представник Прилуцької міської ради в судовому засіданні підтримав свої вимоги та пояснив, що дійсно у листопаді 2009 року був прийнятий від ВАТ «Прилуцький завод «Білковин» житловий будинок №38 по вул..Дружби Народів в м.Прилуках, а оскільки мешканцями вказаного будинку були збудовані відповідні споруди для обслуговування цього будинку вважають їх неподільною частиною житлового комплексу та просять визнати за міською радою право власності на самовільно збудовані приміщення та встановити земельні сервітути для користування такими приміщеннями.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази по справі суд приходить до наступного висновку:
Згідно договору дарування від 07 квітня 2006 року , посвідченого Приватним нотаріусом Прилуцького нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_13 комплекс будівель та споруд колишнього пожежного депо в приватну власність .
Крім цього згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду по справі № 2-1430/07 від 12.10.2007 року та додаткового рішення по цій же справі від 06.06.2008 року за ОСОБА_4 визнано право власності на склад ПСМ під літерами «З-1» та «К-1» , яке зареєстровано в Комунальному підприємстві «Прилуцьке МБТІ» за реєстраційним номером № 24263040 та № 24263529 від 06.08.08 року.
ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки, розміром 14445 квадратних метрів, згідно державного акту право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603632 від 24.12.2008 року, кадастровий номер 7410700000:05:004:0168, яка розташована за адресою м.Прилуки вул.Дружби Народів, 38 на підставі договору купівлі – продажу від 15.12.2008 року №9841.
Як вбачається з експлікації будівель та споруд зазначених на схематичному плані виготовленого КП «Прилуцьке МБТІ» спірні будівлі знаходяться безпосередньо на земельній ділянці площею 14445 кв. метри, кадастровий номер 7410700000:05:004:0168, що належить ОСОБА_4 на праві власності.
Відповідно до діючого законодавства порядок та процедури, терміни видачі, перелік необхідних документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об’єктів визначаються згідно з Положенням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджених наказом Держбуду від 05.12.2000 року №273.
Дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається та реєструється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Такі документи відповідачами під час будівництва отримані не були.
Згідно Типових регіональних правил забудови, затверджених наказом Держбуду України 10.12.2001 року, Регіональні правила відображають механізм отримання дозволу на будівництво об’єктів фізичними або юридичними особами, які мають намір здійснити будівництво об’єктів на земельних ділянках, що належать їм на праві приватної власності чи користування, відповідно до ст.. 24 Закону України «Про планування та забудову територій».Перелік необхідних для отримання дозволу на будівництво документів та матеріалів, які додаються до письмової заяви забудовника включає: витяг із рішення виконкому сільської, селищної чи міської ради про надання земельної ділянки з визначенням цільового призначення, державний акт на право власності або право користування землею, акт установлення меж земельної ділянки в натурі, економіко-фінансове обґрунтування проведення проектних і будівельних робіт (у разі необхідності кредитування), для об’єктів виробничого призначення – техніко-економічне обґрунтування запланованого будівництва, для екологічно небезпечних об’єктів – висновок державної екологічної експертизи. Забороняється вимагати від заявника документи, що не передбачені законодавством.
Забудова земельних ділянок, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Планування та забудова окремих земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають повноваження на надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності.
При здійсненні планування та забудови територій враховуються інтереси приватних осіб, які полягають у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об’єктів нерухомості.
Відповідно до ст. 376 ЦК України вбачається, що житловий будинок ,будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
В судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідачі провели будівництво господарських будівель з порушенням будівельних норм , без належного дозволу власника земельної ділянки та без належно затвердженого проекту, а відповідно до ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила будівництво такого нерухомого майна, не набуває права власності на нього, і в тому випадку, коли власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самовільне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво, або за їх рахунок.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1К заперечив проти визнання за міською радою права власності на самовільно збудовані будівлі, а тому такі мають бути знесені.
В той же час з боку відповідачів були надані відповідні докази та пояснення проте, які будівлі були збудовані ними особисто та до яких вони мають певне відношення, що вбачається із технічних паспортів, виготовлених з метою узаконення вказаних самочинно збудованих об’єктів нерухомого майна. А тому виходячи із таких доказів суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про їх знесення, саме тих об’єктів, які дійсно були збудовані відповідачами по справі, а саме «Т-1», «Л-1», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Р-1», «П-1».
Суд також вважає, що в судовому засіданні представником Прилуцької міської ради не було доведено той факт, що самочинно побудовані відповідачами будівлі є такими, що призначені для обслуговування житлового фонду – будинку 38 по вул..Дружби Народів в м.Прилуках, який був переданий у комунальну власність м.Прилуки, оскільки згідно акту приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність , затвердженого рішенням виконкому №517 від 06.10.2009 року, такі до акту, як допоміжні приміщення, не включені, а тому вимоги про визнання за міською радою права власності на такі будівлі не підлягають задоволенню, як і не підлягає до задоволення вимога про встановлення земельного сервітуту на обслуговування та користування такими приміщеннями.
Відповідно до ст. 112 ч.1 ЗК України визначено порядок встановлення охоронних зон, які створюються навколо особливо цінних природних об’єктів, об’єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів, уздовж ліній зв’язку, електропередач, земель транспорту, навколо промислових об’єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей, довкілля, суміжні землі та інші природні об’єкти.
Частина 1 статті 114 ЗК України вказує на те, що санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищення рівня шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від території житлової забудови.
Крім того, відповідно до державних санітарних правил забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України №173 від 19.06.1996 року, охоронні та санітарно-захисні зони навколо складських приміщень становлять не менше 50 м. Також у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення житлових будинків із при будинковими територіями, гуртожитків, готелів, дитячих дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів, спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств, охоронних джерел водопостачання, водозабірних споруд, споруд водопровідної розподільної мережі.
Відповідно до пунктів 4.5 та 4.11 ДБН 360-92** « Планування і забудова міських , сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 19.03.2002 року та п.3.34 ДБН Б.2.4.-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», затверджених наказом Мінбудархітектури України від 05.01.1994 року №5 мінімальні санітарно-захисні зони для всіх виробничих будівель і складів, які не виділяють у навколишнє середовище шкідливих, з неприємним запахом і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищення рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, і не вимагають під’їзних залізничних шляхів, повинні бути не менше 50 метрів , а тому вимога позивачки про заборону здійснювати будівництво відповідних складських приміщень чи будь-яких інших будівель та споруд більше ніж за 50 м. від межі є цілком законною.
Вказані обставини підтверджуються також і відповідним висновком Прилуцької міськсанепідемстанції № 137/02 від 23.05.2006 року в якому було зазначено, що земельна ділянка не придатна для переобладнання наявних приміщень в житловий будинок з господарськими спорудами в зв’язку із знаходженням її в санітарно-захисній зоні заводу «Білкозин».
Суд не може прийняти до уваги пояснення відповідачів про те, що ОСОБА_4 не наділена повноваженнями звернення до суду із відповідними позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованих споруд, оскільки відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки, яким в даному випадку є саме позивачка ОСОБА_4, або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків, що і було зроблено позивачкою, яка звернулася до суду із відповідною позовною заявою , оскільки вказана земельна ділянка належить їй на підставі договору купівлі-продажу.
В судовому засіданні сторони відмовилися вирішити дане питання мирним шляхом та продовжують здійснювати будівництво без законних для цього підстав, порушуючи порядок забудови та використовувати вже збудовані споруди, а тому суд вважає, що відповідачі мають вжити заходів для знесення самовільних будівель.
На підставі ст.376 ЦК України, керуючись ст.88, 213-218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання споруд самочинно збудованими, усунення перешкод у
користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованих споруд - задовольнити частково.
Визнати споруди, позначені на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерами «Т-1», «Л-1», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Р-1», «П-1» - самовільно збудованими.
Зобов»язати ОСОБА_5, усунути перешкоди у користуванні земель-ною ділянкою ОСОБА_4, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, позначеної на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерою «Т-1», яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби народів, 38 та заборо-нити здійснювати будівництво будь-яких споруд на відстані більше ніж за 50 метрів від межі.
Зобов»язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, позначеної на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерою «Л-1», яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби народів, 38 та заборонити здійснювати будівництво будь-яких споруд на відстані більше ніж за 50 метрів від межі.
Зобов»язати ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, позначеної на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерою «В-1», яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби
народів,38 та заборонити здійснювати будівництво будь-яких споруд на відстані більше ніж за 50 метрів від межі.
Зобов»язати ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, позначеної на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерою «Д-1», яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби народів,38 та заборонити здійснювати будівництво будь-яких споруд на відстані більше ніж за 50 метрів від межі.
Зобов»язати ОСОБА_9 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, позначеної на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерою «Е-1», яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби народів, 38 та заборонити здійснювати будівництво будь-яких споруд на відстані більше ніж за 50 метрів від межі.
Зобов»язати ОСОБА_10 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, позначеної на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерою «Р-1», яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби народів, 38 та заборонити здійснювати будівництво будь-яких споруд на відстані більше ніж за 50 метрів від межі.
Зобов»язати ОСОБА_11 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, позначеної на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерою «П-1», яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби народів, 38 та заборонити здійснювати будівництво будь-яких споруд на відстані більше ніж за 50 метрів від межі.
У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про
визнання споруд самочинно збудованими , усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованих споруд, позначених на схематичному плані Прилуцького МБТІ під літерами «Г-1», «Ж-1», «М-1», «Ф-1», «С-1», «с-1», «с-1-1», «О-1», які розташовані на земельній ділянці, ОСОБА_4, що знаходиться за адресою м.Прилуки, вулиця Дружби народів, 38 - відмовити.
У позові Прилуцької міської ради до ОСОБА_4 про визнання права власності на допоміжні приміщення та встановлення земельного сервітуту – відмовити.
Стягнути із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 понесені витрати по справі в розмірі 27 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду апеляційної скарги чи заяви про апеляційне оскарження із наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.
Суддя: