Справа № 149/1369/17

Провадження № 22-ц/772/1155/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В. О.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 рокуСправа № 149/1369/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Берегового О.Ю., Марчук В.С.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., представників скаржни-ка, відповідача-позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, по-зивачки, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6,розглянувши у по-рядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позо-вом

ОСОБА_6 до Сьомаківської сільської ради Хмільницького

району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання

права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2018 ро-ку, ухвалене у приміщенні суду в м. Хмільнику Вінницької області за голову-вання судді Вергелеса В.О.,

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2017 року ОСОБА_6 звернулася у Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області з позовом до Сьомаківської сільської ради Хмільниць-кого району Вінницької області за участі третіх осіб, які не заявляють самостій-них вимог щодо предмету спору, на стороні позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року по-мер чоловік позивачки ОСОБА_9, після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, розташовані на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарсько-го виробництва. Крім ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_10 є його діти: син ОСОБА_3, доньки ОСОБА_7, ОСОБА_8 Як спадкоємиця першої черги за законом після смерті подружжя, позивачка прий-няла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкрит-тя спадщини, однак оформити її в нотаріальному порядку вона позбавлена мож-ливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно та відсутністю реєстрації житлового будинку, а також у зв'язку з втратою оригіна-лів державних актів на право власності на земельні ділянки, що змусило ОСОБА_6 звернутися в суд з даним позовом. Позивачка просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, інвентаризаційною вартістю 222452,00 гривні, загальною площею 74,6 кв.м., що складається з житлового будинку літ. «А», прибудови літ. «а», ганку з навісом літ. «г», сарая літ. «Б», погрібу з шиєю літ. «П/Б», огорожі № 1, на земельну ділянку площею 2,1994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_9 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 лип-ня 2008 року серії НОМЕР_4, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_3, та на земель-ну ділянку площею 0,0207 га для ведення товарного сільськогосподарського ви-робництва на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_9 згідно державного акту від 19 грудня 2012 року серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстра-ції державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_2 ( т. 1, а. с. 2-3 ).

14 липня, 23 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся у Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області із зустрічним позовом до Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповіда-ча ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання за ним права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом. З урахуванням уточне-них позовних вимог ОСОБА_3 просив суд визнати за ним право власності за законом на 1/4 частку спадкового майна: на житловий будинок з господарськи-ми будівлями і спорудами АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 2,1994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сьома-ківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, земельну ді-лянку площею 0,0207 га для ведення товарного сільськогосподарського вироб-ництва на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Він-ницької області. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_9 У передбачений законом строк він звернувся до нотаріаль-ної контори для подання заяви про прийняття спадщини, однак йому в усній формі було повідомлено, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих доку-ментів на житловий будинок, а також оригіналів державних актів на право влас-ності на земельні ділянки, які були втрачені, видача свідоцтва про право на спадщину за законом неможлива. Заява про відмову від спадщини ним не пода-валася. Спадщину він прийняв шляхом спільного проживання з батьком, оскільки згідно паспортних ОСОБА_3 зареєстрований АДРЕСА_1. За таких обставин ОСОБА_3 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до Сьомаківської сільської ради Хмільницького району про визнання за ним права власності на спадкове майно ( т. 1, а. с. 74-75, 97-98, 190-191).

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року змінений процесуальний статус ОСОБА_3 за первіс-ною позовною заявою ОСОБА_6 з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на співвідповідача та залучено його саме у такій якості до участі у справі за позовом ОСОБА_6 до Сьомаківської сільської ради Хмільницького району про визнання права власності на спадкове майно. Прий-нятий до розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 до Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, за участі третіх осіб, які не за-являють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом та об'єднано його в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_6 ( т. 1 , а . с. 196 ).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 бе-резня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені, визнано за нею в поряд-ку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 пра-во власності на житловий будинок АДРЕСА_1, інвентаризаційною вартістю 222452,00 гривні, загальною площею 74,6 кв.м., який складається з житлового будинку літ. «А», прибудови літ. «а», ганку з навісом літ. «г», сараю літ. «Б», погрібу з шиєю літ. «П/Б», огорожі № 1 та на земельну ділянку площею 2,1994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 87525,82 гривень, розташовану на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_9 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 липня 2008 року серії НОМЕР_4, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_3 і на земельну ділянку площею 0,0207 га для ведення товарного сільськогосподарсь-кого виробництва, вартістю 834,50 гривні, розташовану на території Сьома-ківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_9 згідно державного акту від 19 грудня 2012 ро-ку серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_2. У задоволенні зус-трічного позову ОСОБА_3 про визнання за ним в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 права власності на 1/4 частки спадкового майна відмовлено ( т. 2, а. с. 35, 42-44 ).

Додатковим рішенням цього суду від 24 травня 2018 року вирішено питання розподілу судових витрат. Сплачений ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 3108,15 гривень покладений на відповідачів ОСОБА_3 та Сьомаківську сільську раду Хмільницького району Вінницької області. Стягнуто з ОСОБА_3 та Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на користь ОСОБА_6 по 1554,08 гривні судових витрат ( т. 2, а. с. 74 ).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-позивач ОСОБА_3 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення ска-сувати в частині відмови у задоволенні його зустрічного позову та частково у задоволенні первісного позову ОСОБА_6, ухвалити нове рішення про визнан-ня за ним права власності за законом на 1/4 частку спадкового майна: на житло-вий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, гос-подарських будівель та споруд, а також на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,34 га для ведення особистого селянського господарства. За первісним позовом ОСОБА_11 визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 3/4 частки майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 Скаржник вва-жає оскаржуване рішення необ'єктивним, необґрунтованим, ухваленим за не-повного з'ясування обставин справи, що мали значення для правильного її вирі-шення, за недоведеності обставин справи, які суд вважав встановленими, з не-правильним застосуванням норм матеріального права. Оскаржуючи рішення су-ду першої інстанції скаржник зазначає, що він є таким, що прийняв спадщину, оскільки зареєстрований за адресою спадкового житлового будинку, належного батьку ОСОБА_9, а, за твердженням скаржника, сама лише реєстрація місця проживання, підтверджує фактичне проживання із спадкодавцем та прийняття спадкоємцем спадщини у встановленому порядку. Даний будинок є єдиним міс-цем його проживання, хоча він час працює поза межами Вінницької області. Однак суд першої інстанції вказані обставини не дослідив належним чином та не врахував при ухваленні оскаржуваного рішення ( т. 2, а. с. 89-90 ).

03 липня 2018 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_6, де вона, вказуючи на правильність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здій-снюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеля-ційну скаргу представників скаржника та самої ОСОБА_6, дослідивши матері-али справи, проаналізувавши в сукупності наявні в ній докази, перевіривши за-конність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, воно є правильним, законним, обґрунтованим та справедливим.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29 вересня 2016 року серії НОМЕР_5, виданим виконавчим комітетом Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ( т.1, а. с.4 ). Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_9 є його дружина ОСОБА_6 та діти - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 ( т. 1, а. с. 6, 19 ). На день смерті ОСОБА_9 проживав та був зареєстрований АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою Сьомаківської сільської ради Хмільницького району від 29 вересня 2016 року № 11 ( а. с. 18 ). Після смерті ОСОБА_9 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 2,1994 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сьо-маківської сільської ради Хмільницького району, що підтверджується копією державного акту від 30 липня 2008 року серії НОМЕР_4, земельної ділянки площею 0,0207 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сьомаківської сільської ради Хміль-ницького району Вінницької області, що підтверджується копією державного акту від 19 грудня 2012 року серії НОМЕР_1 ( т. 1, а. с. 15 - 17 ).

Згідно інформації державного нотаріуса Хмільницької державної нотаріаль-ної контори ОСОБА_12 спадкова справа після смерті ОСОБА_9 не заво-дилася ( т. 1, а. с. 36 ).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції, посилаючись на норми ста-тей 1216, 1218, 1255, 1264, 1268 ЦК України, виходив з того, що доказів, які б свідчили про те, що відповідач-позивач ОСОБА_3 у передбачений законом строк звертався у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини суду не надано, жодним іншим чином факт звернення до нотаріальної контори ним не підтверджено. ОСОБА_6 як подружжя постійно проживала разом із спадко-давцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини за адресою по АДРЕСА_2, тому є такою, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9 Відповідач-позивач ОСОБА_3 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_9, який прожи-вав АДРЕСА_2, не проживав, був зареєстрований згідно паспортних даних у належному ОСОБА_9 спад-ковому будинку АДРЕСА_1, тому у відповідності з частиною третьою статті 1268 ЦК України не може вважатися таким, що прийняв спадщину після смерті батька.

З таким висновком суду першої інстанції слід цілком погодитися як вірним та справедливим.

Законом визначений порядок прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове нерухоме майно, якого повинні дотримуватися спадкоємці.

Відповідно до вимог статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійсню-ється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не при-пинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти не-рухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій дер-жавними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Мі-ністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвер-дженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради де-путатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погоспо-дарських книгах. Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 19 січня 1976 року № 1/5, визначені зразки довідок про право власності кол-госпного ( селянського ) двору на жилий будинок та про право власності робіт-ника чи службовця на жилий будинок. За змістом зазначених нормативних ак-тів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. Питання узаконення цих будівель та внесен-ня записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад було віднесено до компетенції виконкомів місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійс-нюється в Україні ( УРСР ) з 1979 року. У погосподарських книгах при визна-ченні року побудови зазначається рік введення в експлуатацію будинку. Записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади ( публічних актів ), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадку-вання записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими до-казами.

Згідно з довідкою Сьомаківської сільської ради Хмільницького району Він-ницької області від 03 травня 2017 року № 309 житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_9, який відповідно до погосподарського обліку у сільській раді по-мер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Належність даного будинку спадкодавцю визнається і учасниками справи; відтак даний факт, віднесення визначеного у позовах не-рухомого майна до складу спадкового майна є безспірними.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку у випадку, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земе-льну ділянку, зареєстрований належним чином, розглядаються судами з ураху-ванням вимог закону та роз'яснень, викладених у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення ) при під-твердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_9 на праві власності належа-ли дві земельні ділянки: площею 2,1994 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району, що підтверджується копією Державного акту від 30 липня 2008 року серії НОМЕР_4, та площею 0,0207 га, призначе-ної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району, що підтвер-джується копією державного акту від 19 грудня 2012 року серії НОМЕР_1. Оригінали вказаних державних актів втрачені, але факт належності земельних ділянок спадкодавцю визнаний не лише спадкоємцями, але підтверджується й місцевим органом самоврядування. Згідно з відповіддю відділу у Хмільницько-му районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 03 травня 2017 року № 0-2-0.25-55/119-17 за ОСОБА_9 дійсно було зареєс-тровано право власності на земельні ділянки площею 2,1994 га для ведення то-варного сільськогосподарського виробництва на території Сьомаківської сільсь-кої ради відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого на підставі розпорядження Хмільницької район-ної державної адміністрації від 11 лютого 2008 року № 90 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_3 від 30 липня 2008 року та площею 0,0207 га для ведення товарно-го сільськогосподарського виробництва на території Сьомаківської сільської ради відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку се-рії НОМЕР_1, виданого на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації від 11 лютого 2008 року № 90, зареєстрованого у Кни-зі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_2 від 19 грудня 2012 року.

Відтак належність спадкодавцю спірних земельних ділянок, які входять до складу спадщини, є беззаперечною.

Частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спад-коємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прий-няти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час від-криття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для прожи-вання у ньому ( гуртожиток, готель тощо ), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. При цьому, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками спра-ви, що на час смерті спадкодавець ОСОБА_9 був зареєстрованим та прожи-вав АДРЕСА_2. За цією ж адресою проживала і позивачка - дружина спадкодавця. Від-так, в силу положень статті 1268 ЦК України ОСОБА_6, як постійна мешканка разом з чоловіком за життя та на час його смерті, тобто на час відкриття спад-щини, фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, тобто своєчасно прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_9 При цьому, з урахуванням нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які відмовилися від прийняття спадщини на користь матері, позивачки ОСОБА_6, остання успадкувала і належну їм частину спадкового майна.

Як уже зазначалося, ОСОБА_3 зареєстрований та, як зазначає він сам у апеляційній скарзі, проживає за адресою спадкового житлового будинку по АДРЕСА_1, що є відмінним місцем про-живання від місця проживання та реєстрації спадкодавця. Таким чином слідує однозначний висновок про те, що відповідач-позивач ОСОБА_3 постійно не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що визначає безпідстав-ність заявленої в суд вимоги про визнання за ним права на спадкування за зако-ном. Тому слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що в такому ви-падку ОСОБА_3 не може вважатися таким, що прийняв спадщину у відповід-ності з частиною третьою статті 1268 ЦК України та, відповідно, йому нале-жить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог до матері.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не можна визнати таки-ми, що є обгрунтованими, достатніми для визнання ухваленого судом першої інстанції незаконним, такого, що на задоволення скарги підлягає безумовному скасуванню. Наведені в апеляційній скарзі доводи з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до особистого тлумачення скаржником норм процесуально-го закону і не спростовують вірних висновків суду.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені статтею 367 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішен-ня суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апе-ляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У відповідності із зазначеними нормами закону скаржником до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження доводів, у ній викладених. Ці доводи його позиції як відповідача-позивача наводилися ним під час вирі-шення спору судом першої інстанції, який в оскаржуваному рішенні їх усім на-дав повну, об'єктивну правову оцінку.

Пунктом першим частини першої статті 374, статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляцій-ної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволен-ня; суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а су-дове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рі-шення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК Украї-ни, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хмільниць-кого міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року залиши-ти без задоволення.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 бе-резня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 липня 2018 року.

Суддя-доповідач Підпис Денишенко Т.О.

Судді Підпис Береговий О.Ю.

Підпис Марчук В.С.

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду Т.О. Денишенко