Судове рішення 5023/10655/11 від 18.07.2018

Судове рішення #72616048

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"14" червня 2018 р.Справа № 5023/10655/11

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

учасники процесу не з"явилися

розглянувши справу

за заявою ДП "Львівський бронетанковий завод" , м. Львів

до ДП "Завод ім. Малишева" м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Новаторбуд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" про стягнення заборгованості в сумі 29276,68 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2011р. порушено провадження у справі № 5023/10655/11 за заявою ДП "Львівський бронетанковий завод" про визнання банкрутом ДП "Завод ім. Малишева", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 09.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання встановлено розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" в сумі 512640,00 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна.

Ухвалою суду від 04.12.2017 р. позовну заяву ТОВ "Новаторбуд" до державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості в сумі 29276,68 грн. передано за виключною підсудністю для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство державного підприємства "Завод ім. Малишева" № 5023/10655/11.

Таким чином, суд призначив заяву ТОВ "Новаторбуд" (922/4045/17 від 01.12.2017 р.) до державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" про стягнення заборгованості в сумі 29276,68 грн. до розгляду на 28.02.2018 р.

До суду від боржника надійшов відзив на заяву, в якому він повністю заперечує проти її задоволення, оскільки вважає, що строк оплати не настав, оскільки боржник не отримував рахунку, а також вважає, що пеня та 3% річних не нараховуються.

У зв'язку з відпусткою судді Савченко А.А., повідомлено про перенесення судового засідання у справі № 5023/10655/11 за заявою ТОВ "Новаторбуд" (922/4045/17 від 01.12.2017 р.) до державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" про стягнення заборгованості в сумі 29276,68 грн. в межах справи за заявою ДП "Львівський бронетанковий завод" , м. Львів до ДП "Завод ім. Малишева" м. Харків про визнання банкрутом, призначеного ухвалою суду від 08 грудня 2017 року, з 28 лютого 2018 року на 21 березня 2018 року о(б) 12:30 .

В судове засідання 21.03.2018 р. учасники процесу не з"явилися.

Враховуючи необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд заяви на 24.04.2018 р.

В судове засіданні представник ТОВ "Новаторбуд" знов не з"явився, витребувані документи не надав, у зв"язку з чим розгляд заяви було відкладено на 13.06.2018 р.

У зв'язку з відрядженням судді Яризька В.О., повідомлено про перенесення судового засідання у справі № 5023/10655/11 за заявою ДП "Львівський бронетанковий завод" , м. Львів до ДП "Завод ім. Малишева" м. Харків про визнання банкрутом (розгляд заяви ТОВ "Новаторбуд" (922/4045/17 від 01.12.2017 р.) до державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" про стягнення заборгованості), призначеного ухвалою суду від 24 квітня 2018 року, з 13 червня 2018 року на 14 червня 2018 року о(б) 12:40 .

До суду від представника боржника надійшли докази часткового погашення заявленої до стягнення суми боргу.

В судове засідання учасники процесу не з"явилися.

Розглянувши заяву та додані до справи документи, суд встановив наступне.

11.04.2017 р. між ТОВ "Новаторбуд" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" укладений договір поставки № 384дп (далі - Договір), за яким ТОВ "Новаторбуд" прийняв на себе зобов'язання передати у власність ДП "Завод ім. В.О. Малишева" товарно-матеріальні цінності (Будівельні матеріали - надалі Товар), які вказані в специфікації або лист, які є невід"ємними частинами Договору, а ДП "Завод ім. В.О. Малишева" прийняти та оплатити Товар на умовах Договору поставки.

Відповідно п.2.4 Договору, покупець зобов"язується оплатити Постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання Покупцем партії Товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п.4.5 Договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію Товару не визначені Сторонами відповідно до п.1.2 Договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання Покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

11.07.2017 р. ТОВ "Новаторбуд" здійснив поставку Товару ДП "Завод ім. В.О. Малйшева" на підставі видаткової накладної № НБ-0711-03 от 11.07.2017 р. на загальну сумі 26128,80 грн.

Проте, як зазначає заявник, ДП "Завод ім. В.О. Малйшева" умови договору не виконав, гроші за товар не оплатив, що стало підставою для звернення його до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, відповідно до наданої до матеріалів справи видаткової накладної № НБ-0711-003 від 11.07.2017 р. заявник поставив боржнику товар на загальну суму 26128,80 грн., який був прийнятий боржником, що не заперечується сторонами договору.

Заявником не надано до суду доказів направлення та отримання боржником оригіналу рахунку на поставлений товар, у зв"язку з чим строк оплати для боржника за отриманий товар не настав.

Проте, від боржника надійшли докази отримання ним 26.03.2018 р. рахунку фактури № НБ-0711-001 від 11.07.2017 р. на суму 26127,80 грн. , у зв"язку з чим боржником 26.03.2018 р. на суму 10000,00 грн. та 03.04.2018 р. на суму 16128,80 грн. здійснено оплату за поставлений товар у відповідності до умов Договору.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 ГГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи здійснення боржником оплати за поставлений товар по Договору під час розгляду справи, суд вважає за необхідне закрити провадження в частинні основного боргу в розмірі 26128,80 грн. у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Щодо нарахованих заявником на суму основного боргу 3% річних в сумі 238,38 грн. , пені в сумі 2040,19 грн. та інфляційних в сумі 869,31 грн. , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Сторонами Договору передбачена сплата неустойки за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором (п.6.3.1).

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Однак, враховуючи отримання боржником рахунку-фактури вже після подання заявником позову до суду та оплати цього рахунку-фактури боржником у встановлені Договором строки, суд не вбачає в діях боржника порушення грошового зобов"язання, у зв"язку з чим відмовляє заявнику у задоволенні вимоги щодо стягнення з боржника пені, 3% річних та інфляційних.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. покладаються на заявника оскільки ним не доведено вини боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 233-235 ГПК України, суд, ст.ст.13-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по заяві ТОВ "Новаторбуд" (922/4045/17 від 01.12.2017 р.) до державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" в частині стягнення основного боргу в сумі 26128,80 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Ухвалу направити заявнику, боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали підписано 19.06.2018 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Усатий В.О. Яризько В.О. Савченко А.А.

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація