Справа № 1-98/2009 р.

                                                                П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 року

Буський   районний  суд   Львівської   області

в складі: головуючого судді              Мельник С.Р.

   при секретарі                               Фалінській М.Б.
   з участю прокурора                             Поліщука В.П.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду в м. Буську кримінальну справу про обвинувачення

  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжня, не працюючу, раніше не судиму,-

                      по ст.ст.190 ч.1, 358 ч.3 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1А обвинувачується в тому, що вона, всупереч вимог ч. 5 ст. 203 ЦКУ, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужими коштами, 12.06.2007 року подала  в  Олеську філію кредитної спілки „ Довіра” завідомо неправдиву довідку про доходи вих. № 35 від 07.11.2006 року про  отримані доходи за останні шість місяці за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 192 від 27.08.2004 року, без номера від 18.04.2007 року про те, що протягом жовтня 2006 року – березня 2007 року включно вона працювала у ПП „ Смерічка” смт. Олесько Буського району за основним місцем роботи швеєю та отримувала заробітну плату за вказаний період на загальну суму 5020 грн., вказавши також завідомо неправдиві  дані в заяві на отримання кредиту від 12.06.2007 року, хоча ОСОБА_1 з 05.112005 року по 27.08.2008 оку перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку та заробітної плати за вказаний період у ПП „ Смерічка” не отримувала. 12.06.2007 року між ОСОБА_1 та кредитною спілкою „ Довіра” в особі голови правління на підставі зазначеної вище завідомо неправдивої довідки про доходи та заяви на отримання кредиту укладено договір кредиту № 55, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримала від кредитної спілки „ Довіра” на умовах кредиту 2800 грн., які в подальшому використала на власні потреби, не маючи на меті їх повертати. Такими своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила використання завідомо неправдивих документів, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, всупереч вимог ч. 5 ст. 203 ЦКУ, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужими коштами, шляхом подачі у  Олеську філію кредитної спілки

« Довіра” завідомо неправдивої довідки про доходи без номера від 18.04.2007 року про те, що протягом жовтня 2006 року – березня 2007 року включно вона працювала у ПП „ Смерічка” смт. Олесько Буського району за основним місцем роботи швеєю та отримувала заробітну плату за вказаний період на загальну суму 5020 грн., із зазначенням цих же завідомо неправдивих даних в заяві  на отримання кредиту від 12.06.2007 року, хоча ОСОБА_1 з 05.112005 року по 27.08.2008 оку перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку та заробітної плати за вказаний період у ПП „ Смерічка” не отримувала, отримала 12.06.2007 року у зазначеній кредитній спілці згідно укладеного договору кредиту № 55 від 12.06.2007 року на умовах кредиту 2800 грн.,   які використала на власні потреби, не маючи  на меті їх повертати .

 ОСОБА_1  свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнала повністю, просить звільнити її від кримінальної відповідальності, згідно Закону « Про амністію».

Прокурор в судовому засіданні просив суд звільнити від кримінальної відповідальності підсудну  та застосувати відносно неї Закон України « Про амністію».

Заслухавши сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності згідно закону України « Про амністію», оскільки в неї  є  одна неповнолітня  дитина.

Враховуючи те, що злочин не є тяжкий, вона раніше не судима, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, як мати, яка має на утриманні неповнолітню дитину :  сина ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_4

Керуючись ст. 6 п. 4 КПК України, ст.1 п. “в”, ст. 6 Закону “Про амністію” від 26 грудня 2008 року, суд -

п о с т а н о в и в :

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу про її обвинувачення за ст. ст.ст.190 ч.1, 358 ч.3  КК України провадженням закрити. Запобіжний захід,  обраний відносно неї – підписку про невиїзд – скасувати.

Речові докази залишити у матеріалах справи.

На постанову може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду на протязі 7-ми діб з дня її проголошення.

Суддя                                                             С.Р.Мельник