Справа  № 2-376

                                                                                                                       2009р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м    У к р а ї н и              

 28 грудня   2009 року                                                                    м.Болехів

Болехівський  міський суд Івано-Франківської області в складі:  

    головуючого – судді  Головенко О.С.

          секретаря судового засідання  Латик В.Є.

за  участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно ,-

  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, звернувшись до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, обгрунтовує свої вимоги тим, що її батькам належав житловий будинок в с.Міжріччя по вул.. Набережній,38, в якому вона проживає по даний час.  Після смерті  батька  ОСОБА_4, який склав заповіт на її ім’я, вона вважала себе такою, що прийняла спадщину,  оскільки проживала у вказаному будинковолодінні та доглядала престарілу матір.

15 квітня 2007року померла мати ОСОБА_5, яка не склала заповіту, бо вважала, що достатньо  того, що заповіт складений її чоловіком.

Коли позивачка звернулася  до нотаріальної контори для оформлення спадщини, то їй було відмовлено в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно спадкодавців- житлового будинку, в якому вона проживала разом з батьками. Посилаючись на викладене, просить визнати за нею  право власності на вказане будинковолодіння .

В судовому засіданні позивач підтримала  свої вимоги з підстав, викладених в позовній заяві .  

Додатково вказала, що після смерті батьків, вона прийняла спадщину, проживає у вказаному будинковолодінні,  із заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори він не звертався.  

  Відповідачі  ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (рідний брат та сестра позивача), визнаючи позовні вимоги, подали заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі ( а.с. 22,23).

  Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

  Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається  іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

  Встановлено, що позивач народилася в 1968року  у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5  та  змінила прізвище на  Федорко в зв’язку з одруженням. ( а.с.15).  

   З довідки Міжрічанської сільської ради вбачається, що згідно записів по господарських книг за її батьками облікувався  житловий будинок   в с. Міжріччя по вул. Набережна, 38 ( а.с.13).

03 червня 2004року  17 січня 1987р.  батьком  ОСОБА_4   складено заповіт щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті в користь позивача. (а.с.8).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

 05 червня  2004року   ОСОБА_4  помер, а  15 квітня 2007року померла ОСОБА_5 (а.с.7,9).  

Відповідно до роз’яснень, викладених в п.9 постанови  Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91р. №7  «Про практику  застосування судами законодавства,  що регулює  право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований  громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

 Зважаючи на те, що житловий будинок  зареєстрований в  Міжрічаській сільській раді за   ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то вони  і були власниками цього житлового будинку.

 Як зазначено в ст. 1216 ЦК Ураїни спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з положеннями частин 1,2 ст.  1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи.  Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийтяти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини  вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї.  Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщинми не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.

Поясненнями позивача та  довідкою  Тисівської сільської ради стверджується,  що на час смерті спадкодавців ОСОБА_5 та  ОСОБА_4І  тільки позивач проживала разом з ним, продовжуючи і надалі проживати у вказаному будинку, будучи спадкоємцем за заповітом ( після смерті батька) та за законом ( після смерті матері) прийняла спадщину і у встановлений законом шестимісячний термін  не  подала заяву до нотаріальної контори  про відмову від неї.  

Отже, позивач вважається такою, що прийняла  спадщину у вигляді будинковолодіння  після смерті   батьків і вона належить їй з часу її відкриття.

З матеріалів справи вбачається, що дане будинковолодіння складається із житлового будинку з господарськими будівлями: стайнею,  стодолою, майстернею, вбиральнею, криницею, огорожею, воріт),  вартістю 70974грн (а.с.16) і  є придатним для проживання. ( а.с.11).

Тому з огляду на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на час своєї смерті були власниками  цього будинковолодіння,  то їх право на дане майно  перейшло у порядку спадкування до позивача.  

   На підставі наведеного, ст.ст. ст. 1268,1273, ст. 386 ЦК України, керуючись ст.ст.  214,215, 224-226  ЦПК України,суд,-

Р І Ш И В:

    Позов задоволити.

Визнати за  ОСОБА_7  право власності на будинковолодіння, що знаходиться в с. Міжріччя  Болехівської міської ради по вулиці  Набережна,38 Івано-Франківської області.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Болехівський міський суд.

Суддя                         Головенко О.С.