Справа №2-а-2558/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    25 грудня 2009 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Зарічної Л.А.,

при секретарі – Голушко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуках про  визнання  незаконними дій посадових осіб та стягненя матеріальної і  моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач  ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи та  ветераном  Великої Вітчизняної війни,   отримує  пенсію  за віком  згідно рішення Управління  пенсійного фонду в м.Прилуках розміром 2174 грн.17 коп.  

Посилаючись на ті обставини, що  визначений розрахунок  не відповідає Закону України «Про  державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам» і за період із 2005 по 01.10.2009 року  йому не пораховано  допомоги на догляд у розмірі 40747 грн. та невірно визначений  розмір допомоги як одинокому інваліду  за вказаний період у сумі  29880 грн., позивач звернувся до суду із відповідним позовом , в якому просив визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоплачену допомогу та  моральну шкоду.

В судовому засіданні  позивач підтримав  свої вимоги  та пояснив, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою  провести перерахунок та проводити виплату пенсії відповідно до вимог Закону, однак  на всі його звернення він отримував відмови, які вважає незаконними.  Також позивач вказав, що про порушення свого права знав ще  з 2005 року та мав можливість звертатися до суду, але не робив цього оскільки вважав, що відповідач проведе виплату пенсії у належному розмірі.

 Представник  відповідача  в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог   ОСОБА_1, вказуючи, що розмір пенсії позивачу розраховано вірно і не має ніяких підстав для її перерахунку, а відповідно стягнення неіснуючого боргу ,  так і стягнення моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні докази по справі суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав:

Відповідно до довідки МСЕ та пенсійного посвідчення,  ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи  і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни.

Відповідно до  підпункту «а» пункту 1 частини 1 ст.7  Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» призначається  державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни  з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про  пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб, в тому числі і  інвалідам  1 групи. В той же час в п.1 ч.1 ст.8 даного Закону визначено, що  вищезазначеним особам  державна соціальна допомога на догляд встановлюється у розмірі 50% прожиткового мінімуму  для осіб, що втратили працездатність.

Підпунктом «а» п.2 ч.1 ст.7   Закону «Про  державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам» визначено, що особам, які належать до інвалідів війни відповідно до ст..7 Закону «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та одержують пенсії за віком, по інвалідності або за вислугу років, крім інвалідів 1 групи, яким  встановлена  соціальна допомога на догляд відповідно до п.3 ч.1 ст.8  у розмірі 15% прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність.

 В судовому засіданні представником відповідача було вказано, що  згідно заяви  ОСОБА_1 позивача  переведено на пенсію відповідно до Закону України   «Про пенсійне  забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та відповідно  визначено соціальну допомогу  на догляд  в розмірі 50 % прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність . Згідно заяви  від 01.01.2008 року  ОСОБА_1    переведено на пенсію за віком  згідно Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та з цього часу державна соціальна допомога на догляд призначена відповідно до пп.. «а» п.2 ч.1 ст.7 та п.3 ч.1 ст.8  Закону України «Про  державну соціальну  допомогу особам, які  не мають  права на пенсію, та інвалідам» в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  Відповідно до  Закону України «Про державний бюджет на  2008 рік» розмір такої допомоги розраховано вірно, що підтверджується також і відповідним розпорядженням   Управління пенсійного фонду  в.Прилуках  для виплати  такої позивачу.

За таких обставин суд вважає, що   Управління  пенсійного фонду в м.Прилуках  діяло в межах визначених Законами України повноважень та  вірно призначило  та виплачувало позивачу  як основний розмір пенсії, так  і відповідні доплати до неї, а тому суд не знаходить  підстав для стягнення на користь позивача  визначених доплат та моральної шкоди.

    А тому на підставі наведеного, керуючись ст.ст.158-164,167 КАС України, суд

                                                        П О С Т А Н О В И В :

      У позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуках  щодо визнання незаконними дій по нарахуванню та виплаті  пенсійних виплат, стягнення  соціальної допомоги та допомоги на догляд як одинокому інваліду 1 групи та моральної шкоди – відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення до Прилуцького міськрайонного суду апеляційної скарги  чи заяви про апеляційне оскарження з наступним  поданням самої  апеляційної скарги потягом двадцяти днів Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя                                                                                                    Зарічна Л.А.