Справа № 2а - 34/09/1609
П О С Т А Н О В А
іменем України
06 липня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Чумак О.В.
при секретарі - Кравченко О.М.
за участю
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -
ВСТАНОВИВ :
В січні 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС взводу ДПС м. Полтави про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що працюючи водієм у ПП ОСОБА_3 в ніч з 06 січня на 07 січня 2009 року він, знаходячись при виконанні своїх службових обов»язків, керував автомобілем НОМЕР_1, який належить ПП ОСОБА_3 07.012009 року інспектором ДПС ОСОБА_2 відносно нього був складений адміністративний протокол та винесено постанову щодо притягнення його до адміністративної відповідальності згідно яких 07.01.2009 року о 1 год. 25 хв. він, керуючи мікроавтобусом ГАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Полтаві по вул.. Жовтневій, порушив вимогу дорожнього знаку № 3.21 (в»їзд заборонено), чим допустив порушення додатку 1 пункту 3.21 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. В зв»язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає складення вказаного протоколу та притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним оскільки дорожній знак, розташований по вул.. Жовтневій в м. Полтаві, встановлений з явним порушенням норм ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила використання», які були затверджені та ведені в дію наказом Держстандарту України від 03.06.2002 року № 326, згідно яких дорожні знаки повинні бути розташовані так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий так і в темний час доби. Разом з тим вказаний вище знак розташований таким чином, що його не видно учасникам дорожнього руху, які прямують по вул.. Жовтневі в м. Полтаві по дорозі з одностороннім рухом, в зв»язку з чим він не мав можливості дотриматись вимог Правил дорожнього руху. Просив скасувати протокол про адміністративне правопорушення, складений інспектором ДПС ОСОБА_2 та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави до участі в справі в якості співвідповідача залучено ДАІ УМВС України в Полтавській області.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові. Зазначив, що він не помітив дорожнього знаку «в»їзд заборонено» оскільки він розташований таким чином, що учасникам дорожнього руху не зрозуміло куди саме він спрямований і яку несе інформацію. Він дійсно проживає близько 40 років в м. Полтава та має 46 років водійського стажу, проте ніколи не звертав уваги знак, розташований по вул.. Жовтневій.
Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Полтавській області позов не визнала, посилаючись на те, що відповідно до вимог Правил дорожнього руху водії зобов»язані бути уважними та стежити за дорожньою обстановкою та дорожніми знаками, а також враховувати їх під час вибору швидкості, смуги та прийомів керування транспортним засобом. В даному випадку водій порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «в»їзд заборонено», хоча при здійсненні повороту повинен був пересвідчитись щодо можливості здійснення вказаного маневру. В зв»язку з чим вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 ЦПК є правомірним та обґрунтованим, тому просила відмовити в задоволенні позову. Після оголошення перерви в судове засідання представник відповідача не з»явилась, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Суд, заслухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 07.01.2009 року складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 07.01.2009 року о 1 год. 25 хв., керуючи мікроавтобусом ГАЗ 32213 державний номерний знак НОМЕР_3 в м. Полтава по вул.. Жовтневій, порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «в»їзд заборонено». В зв»язку з чим позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КпАП України порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від п»ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично не оспорює порушення ним вимог дорожнього знаку 3.21. «в»їзд заборонено», що підтверджується також його поясненнями в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому позивач посилається на неможливість дотримання вимог вказаного вище дорожнього знаку в зв»язку з його невірним розташуванням. Разом з тим зазначене не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 2.3. Правил дорожнього руху, що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всіх території України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
При цьому пунктом 1.10. Правил визначено, що дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смугу руху та прийомів керування транспортним засобом.
Згідно п. 10.5. Правил дорожнього руху поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху.
Таким чином, при здійсненні повороту ліворуч з вул. Жовтневої позивач зобов»язаний був перевірити чи відсутні перешкоди для здійснення вказаного маневру, в тому числі дорожні знаки, що забороняють в»їзд на дану ділянку дороги.
Приймаючи до уваги те, що зазначені вимоги Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 дотримані не були його обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення. При цьому вид та розмір адміністративного стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Не заслуговує на увагу, посилання позивача на те, що дорожній знак, вимоги якого ним порушені, розташований з порушенням норм ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила використання», оскільки його встановлення та розміщення у визначеному законом порядку не оскаржувалось.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 7, 8,9, 10, 11, 71, 159,160 – 163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області , ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити .
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м . Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10- денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20- денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження .
Суддя Київського районного
суду м. Полтави О.В. Чумак