Справа №:755/9398/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

за участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1,

представник відповідача Київської місцевої Прокуратури №4 - Закревська А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №4, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою посилаючись на те, що 19.10.2012 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору, передбачену ч. 1 ст. 199 КК України. 25.10.2012 року в рамках даної кримінальної справи було проведено обшук у приміщенні по АДРЕСА_2, в результаті незаконного, без рішення суду, погодження на це прокурора, без опису, вилучено комп'ютерну, кадрову та бухгалтерську документацію, алкогольні напої належного йому (позивачу) ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА». 26.10.2012 року була порушена кримінальна справа № 04-33441 відносно нього за фактом незаконного виготовлення та використання підроблених акцизних марок, на що ним були подані численні скарги до прокурора міста і до суду, та заяви про злочин. Лише в результаті активних дій по захисту своїх прав, у лютому 2014 року він отримав під розпис копію постанови про передачу вилученого майна, прийняту Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17.10.2013 року. 10.04.2014 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві була прийнята постанова про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. 24.02.2014 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві було прийнято постанову про закриття кримінального провадження щодо нього, як генерального директора ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА» у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 року. Систематичні протиправні дії відповідача по відношенню до нього з боку різних контролюючих органів та їх неоднозначну реакцію, йому було завдано матеріальних збитків, його честь, гідність, добрий імідж та його ділова репутація були підірвані. Протиправними діями відповідача зокрема є: незаконне порушення щодо нього 19.10.2012 року та 26.10.20012 року кримінальної справи № 04-33441 за ч. 1 ст. 199 КК України; проведення 25.10.2012 року незаконного обшуку нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 незаконного та протиправного вилучення у нього під час обшуку без рішення суду та дозволу відповідача працівниками міліції комп'ютерної техніки, кадрової та бухгалтерської документації, алкогольних напоїв у кримінальній справі № 04-33441 (кримінальне провадження від 29.03.2013 року ЄРДР № 42013110040000307); проведення на протязі тривалого часу попереднього слідства і як наслідок, неповернення йому вилученого майна в продовж тривалого часу, що змусило його понести додаткові (реальні збитки), придбати нову комп'ютерну техніку, відновлювати втрачену інформацію, тощо. З жовтня 2012 року по сьогоднішній день він внаслідок протиправних дій відповідача змушений приймати участь у численних судових засіданнях, проводити багатолюдні мітинги, писати сотні письмових клопотань, скарг, заперечень, тощо, які підірвали його ділову репутацію, не зміг виконати свої зобов'язання перед контрагентами, інформація про його конфлікт з органами міліції, прокуратури, суду набула широкого розголосу, стала відома широкому колу осіб, оскільки для захисту його порушених прав він був змушений проводити публічні мирні мітинги, звертатися і до судів, і до Генеральної прокуратури України, і до МВС України, і до Президента України, і до Прем'єр-міністра України, і до Голови Верховної Ради України. Він, як організатор проведення з 2001 року у м. Києві по вул. Луначарського, 24, кожного року національної спеціалізованої постійної діючої виставки-ярмарки алкогольних напоїв «Україна виноробна «Скала», не мав практичної можливості належно приймати участь та організовувати у 2012-2016 роках проведення вищевикладених заходів, та наступних заходів, які проводяться при участі та підтримці Кабінету Міністрів України, Мінагрополітики України. Враховуючи викладені обставини, просив стягнути на його користь моральну шкоду. Згідно висновку експерта грошова компенсація за його моральні страждання (моральну шкоду) завдані внаслідок порушення 19.10.2012 року та 26.10.2012 року кримінальної справи № 04-33441 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, проведення 25.10.2012 року обшуку, може становити 2 764 800,00 грн. Все, що відбувалося навколо нього у продовж 2012-2017 років він пов'язує з протиправними діями та бездіяльністю відповідача, який не забезпечив належний конституційний захист його прав та законних інтересів, а в даному випадку сприяв та сам вчиняв щодо нього (позивача) протиправні дії разом з іншими органами державної влади в Україні, чим порушив закон та охоронювані законом його (позивача) права. Постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012 року у справі № 2а-6215/12/2670, від 31.10.2012 року у справі № 2а/13869/12/2670, від 18.12.2012 року у справі № 2а/14341/12/2670, від 19.12.2012 року у справі № 2а-16281/12/2670, рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2016 року у справі № 755/3209/16-ц, постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року у справі № 910/30336/15, повністю встановлено протиправність дій Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та Прокуратури Дніпровського району м. Києва.

В судовому засіданні позивач підтримав всі обставини, які викладені в позовній заяві, уточнені позовні вимоги в редакції 29.05.2017 року, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - Київської місцевої прокуратури № 4, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях.

В судове засідання представник співвідповідача - Державної казначейської служби України, не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства. В матеріалах справи містяться письмові заперечення.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 755/3209/16-ц, оглянувши відеозапис позивача, суд приходить до наступного висновку.

В суді встановлено, що 19.10.2012 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору, за ч. 1 ст. 199 КК України.

25.10.2012 року в рамках даної кримінальної справи було проведено обшук у приміщенні позивача по АДРЕСА_2, і незаконного, без рішення суду, погодження на це прокурора, без опису, вилучено комп'ютерну, кадрову та бухгалтерську документацію, алкогольні напої належного позивачеві ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА».

26.10.2012 року була порушена кримінальна справа № 04-33441 відносно ОСОБА_1 за фактом незаконного виготовлення та використання підроблених акцизних марок, на що позивачем були подані численні скарги до прокурора міста і до суду та заяви про злочин.

В лютому 2014 року позивач отримав під розпис копію постанови про передачу вилученого майна, прийняту Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17.10.2013 року.

10.04.2014 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві була прийнята постанова про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

24.02.2014 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві було прийнято постанову про закриття кримінального провадження щодо генерального директора ПП «ВДК «Дім вина «СКАЛА» ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 року.

Враховуючи, що події відбувалися у 2012-2014 роках, Закон України «Про прокуратуру» слід застосовувати в редакції 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Згідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, зазначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

Статтею 29 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Нагляд має своїм завданням сприяти: розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; запобіганню незаконну притягненню особи до кримінальної відповідальності; охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. Здійснюючи нагляд прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про прокуратуру» прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства: додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, з припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою; при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність; виявляти причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Статтею 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

По даній справі неправомірні дії Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури Дніпровського району м. Києві, правонаступником якої є відповідач у даній справі, підтверджуються не лише матеріалами справи, а й рішеннями судів - постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012 року у справі № 2а-6215/12/2670, від 31.10.2012 року у справі № 2а/13869/12/2670, від 18.12.2012 року у справі № 2а/14341/12/2670, від 19.12.2012 року у справі № 2а-16281/12/2670, рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2016 року у справі № 755/3209/16-ц, постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року у справі № 910/30336/15.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, - право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Статтею 3 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що в наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, моральна шкода.

Отже, право позивача на отримання відшкодування моральної шкоди передбачене Законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 зазначеного Закону, розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільних законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімум доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2018 року складає 3 723, 00 грн.

Враховуючи період перебування ОСОБА_1 під слідством - 18 місяців, розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим за 67 014,00 грн. (3 723, 00 грн. х 18 місяців).

Позивачем доведено факт спричинення йому моральної шкоди не тільки фактом притягнення його до кримінальної відповідальності, який принижував його людську гідність, а й тим, що він, як власник приватного підприємства, генеральний директор цього підприємства, отримав негативний вплив на власну ділову репутацію; були розірвані ділові відносини, домовленості, зв'язки; оскільки справа була порушена за фактом незаконного виготовлення та використання підроблених акцизних марок, суд приймає, як обґрунтовані, і доводи позивача про те, що у його партнерів об'єктивно виник сумнів у добропорядності та чесності його бізнесу тощо, що змусило його докладати багато зусиль для організації свого життя, та доведення своєї невинуватості.

Суд погоджується з доводами позивача, вважає їх обґрунтованими. Виходячи з тривалості перебування під слідством та розміру мінімальної заробітної плати на час постановлення рішення, розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, має становити 200 000,00 грн.

Висновок експерта психолога Волочай С.П. від 14.10.2016 року суд не приймає до уваги, оскільки відсутні дані щодо акредитації даного експерта.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

По даній справі відповідачі не надали жодного доказу на спростування доводів позивача та на підтвердження свої заперечень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.

Відповідно, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 4, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду», Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року, ст.ст. 1, 4, 5, 29, 30 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 05.11.1991 року № 1789-ХІІ), ст. 11674 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №4, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 02002, АДРЕСА_1) - 200 000 грн. (двісті тисяч гривень) у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 13.07.2018 року.

Суддя: