АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/18868/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5444/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне»,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року, постановлену під головуванням судді Даниленко В.В., -

встановила:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року названу скаргузалишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, та задовольнити скаргу в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ОСББ «Молодіжне» проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Через канцелярію Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю її представника у іншому судовому засіданні.

Колегією суддів у клопотанні про відкладення розгляду справи відмовлено у зв'язку із його необґрунтованістю.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем з дотриманням вимог закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Встановлено, що 21 грудня 2016 року Дарницьким районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Молодіжне» 39 905 грн 16 коп. заборгованості за комунальні послуги, 7 806 грн 28 коп. інфляційних збитків, 1 104 грн 43 коп. 3% річних, 9 608 грн 19 коп. пені та 689 грн 00 коп. судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року судовий наказ змінено в частині стягнення пені, в цій частині відмовлено у стягненні пені, в іншій частині судовий наказ залишено без змін.

03 березня 2017 року, згідно квитанції № 30, ОСОБА_1 сплатила заборгованість за комунальні послуги в розмірі 35 255 грн 00 коп., із призначенням платежу: комунальні послуги.

31 серпня 2017 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Молодіжне» 9 599 грн 71 коп.

Обґрунтовуючи подану скаргу, ОСОБА_1 зазначила, що постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не вірно визначена сума, яка підлягає стягненню за судовим наказом. При цьому вказала, що загальна сума заборгованості згідно судового наказу становить 49 513 грн 35 коп., нею сплачено 35 255 грн 00 коп., отже виконавче провадженні має бути відкрито на суму 4 650 грн 16 коп.

Згідно ст. 383 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час подання скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час подання скарги), якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За вимогами ч. 3 ст. 451 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року), якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Як пояснив представник заінтересованої особи в судовому засіданні, сплачена боржником сума в розмірі 35 255 грн 00 коп. із призначенням платежу «комунальні послуги» зарахована об'єднанням в погашення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг згідно судового наказу в розмірі 30 305 грн 45 коп., а решта - 4 949 грн 55 коп., об'єднанням були зараховані на погашення поточної заборгованості, яка утворилась за новий період. А тому об'єднанням в державну виконавчу службу була подана заява про стягнення, на підставі судового наказу, з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Молодіжне» 9 599 грн 71 коп.

Вирішуючи скаргу, суд першої інстанції вірно вважав, що державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття провадження дотримані вимоги закону, оскільки державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягувачем необґрунтовано віднесено частину сплачених нею коштів на погашення поточної заборгованості, колегія суддів відхиляє, оскільки державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі відомостей, зазначених у заяві стягувача про примусове виконання рішення, а перевірка правильності зарахування цих коштів стягувачем, знаходиться поза межами даного судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не застосував положення ст. ст. 2, 4 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів не приймає, оскільки предметом судового розгляду в даній справі є дотримання державним виконавцем вимог закону при відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 13 квітня 2018 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: Г.М. Кирилюк

І.М. Рейнарт