Справа№2-ц-12/07 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

    ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року. Болградській районний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді Калібової М.М.

при секретарі - Войтової С.І.

у відкритому судовому засіданні в м. Болград розглянув цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 і ОСОБА_2      до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 указують, що 15 травня 2004 року за договором позики передав ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у борг 1400 доларів США, що по курсу Національного банку України складало 7448 грн. з виплатою 5% строком на один рік. Проте порушуючи вимоги вказаного договору, відповідачі до теперішнього часу йому борг не повернули.

Посилаючись на викладене, позивачі просять суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів в їх користь 7448 грн. боргу і 4468 грн. 80 коп.- проценти за користування їх грошима протягом одного року.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про місце і час слухання справи сповіщені належним чином, що підтверджується оголошенням про виклик до суду, опублікованим в газеті «Чорноморські новини» № 11 за 1 лютого 2007 року, причини свого нез'явлення суд не повідомили. З відома позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 15 травня 2004 року за договором позики ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передали ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у борг 1400 доларів США, що по курсу Національного банку України складало 7448 грн. з виплатою 5% строком на три місяці. Проте порушуючи вимоги вказаного договору відповідачі до теперішнього часу ім борі не повернули.

Викладене підтверджується поясненнями позивачів, розпискою, виданою ОСОБА_3 15 травня 2004 року і завіреним підписом і печаткою ОСОБА_4, про те, що ОСОБА_3 узяла у борг у позивача 1400 доларів США з щомісячною виплатою 5% строком на один рік. У розписці вказано, що поручителем ОСОБА_3 є її син ОСОБА_4, довідкою про курс Національного Банку України долара США по відношенню до Української гривні, іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Поручителем ОСОБА_3 за договором позики, ув'язненим між позивачем і ОСОБА_3, виступив ОСОБА_4, що підтверджується його підписом і печаткою на розписці, яка підтверджує факт укладення такого договору.

Форма договору позики, що передбачена ст. 1047 ЦК України дотримана, що підтверджується розпискою, виданою ОСОБА_3 і завіреною печаткою поручителя ОСОБА_4

Обгрунтованими є і вимоги позивачів про стягнення з відповідачів 5% від суми позики, оскільки стаття 1048 ЦК України встановлює, що позикодавець має право на отримання

2

від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання процентів встановлюється договором.

З розписки, виданої ОСОБА_3 і завіреною печаткою її поручителя ОСОБА_4, видно, що договором, укладеним між сторонами, встановлено, що відповідачі прийняли на себе зобов'язання по виплаті позивачу по 5 процентів за користування їх грошима щомісячно протягом трьох місяців.

Таким чином, за три місяці відповідачі зобов'язані виплатити позивачам проценти за користування його грошима в сумі 4468 грн. 80 коп.(7448 грн. х 5% х 12 місяців).

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова ( субсидіарна) відповідальність поручителя.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачів є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачами при зверненні з позовом до суду не сплачені 30 грн. за інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а держмито в дохід держави сплачене у розмірі 85 грн. 65 коп. замість 119 грн. 17 коп., тобто позивачем не доплачено держмито у розмірі 33 грн. 52 коп., які відповідно до ст.ст. 81 і 88 ЦПК України підлягають стягненню в дохід держави з відповідачів.

З ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати в сумі 85 грн. 65 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 борг в сумі 7448 грн. і проценти від суми позики в сумі 4468 грн. 80 коп., 11916 грн. 80 коп., а також витрати по сплаті   державного мита у розмірі 85 грн. 65 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в дохід держави держмито в сумі 33 грн. 52 коп. і за інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ 30 гр.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.