ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.07.2018 р.Справа № 910/12099/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива

Хладопром"

до 1) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

2) Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю

"КРОК ТЕХНО-СЕРВІС"

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання.

У засіданні 11.07.2018 р. проголошувались вступна і резолютивна частини.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. перебуває справа №910/12099/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС", про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг.

У підготовчому засіданні 11.04.2018 р. суд заслухав доповіді, пояснення і заперечення учасників справи щодо заяв і клопотань, які містяться у матеріалах справи, та встановив наступне.

Від позивача 12.06.2018 р., 18.06.2018 р. та 02.07.2018 р. надійшли заяви про застосування заходів процесуального примусу до Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод", Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" та їх посадових осіб.

Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно зі ст. 132 Кодексу, заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Як на підставу для застосування заходів процесуального примусу позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товариство "Полтавахолод", Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" та їх посадові особи систематично вчиняють дії, спрямовані на затягування вирішення даної справи судом та зловживають своїми процесуальними правами.

Розглянувши вказані заяви, суд зазначає, що факт зловживання процесуальними правами встановлено судом в ухвалі від 11.07.2018 р., якою з цих підстав залишено без розгляду заяви про відводи; у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяв позивача про застосування заходів процесуального примусу з підстав передчасності.

Також, у матеріалах справи містяться клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками учасників справи, присутніх у підготовчому засіданні 11.07.2018 р., під час розгляду даної справи змінився власник оспорюваного Свідоцтва на знак для товарів і послуг №38396, з Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" на ОСОБА_1, про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг.

Відповідно до ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Згідно зі ст. 51 Кодексу, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.

Суд зазначає, що оскільки власником спірного Свідоцтва на знак для товарів і послуг №38396 являється ОСОБА_1, рішення суду у даній справі безпосередньо може вплинути на його права і обов'язки, у зв'язку з чим суд ухвалив залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

При цьому, з метою належного повідомлення ОСОБА_1 про предмет і підстави позову та заперечень проти позову, суд вважає за необхідне зобов'язати учасників справи направити йому власні заяви по суті справи, докази чого надати до суду, та встановити строк для надання таких доказів до 18.07.2018 р.

Також, суд вважає доцільним запропонувати ОСОБА_1 подати письмові пояснення по суті даного спору, та встановити процесуальний строк для подання пояснень - до 25.07.2018 р.

Крім того, суд ухвалив запропонувати учасникам справи подати пояснення з урахуванням наданих ОСОБА_1 пояснень (у випадку їх подання останнім) у строк до 28.07.2018 р.

09.07.2018 р. від Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" надійшла заява про залишення без розгляду заперечення №01 від 13.06.2018 р. на заяву про закриття провадження у справі.

Заява Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" від 09.07.2018 р. обґрунтована тим, що заперечення від позивача надійшли з пропущенням процесуальних строків, встановлених судом, та безпідставністю самих заперечень.

09.07.2018 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" надійшла заява про залишення без розгляду відповіді №1/03 від 12.06.2018 р. на відзив відповідача-1.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідь на відзив від позивача надійшла з пропущенням процесуальних строків, встановлених судом, та була направлена лише на адресу відповідача-1.

Розглянувши у підготовчому засіданні 11.07.2018 р. перелічені заяви Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" від 09.07.2018 р., суд зазначає наступне

Статтями 113, 115 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтями 118, 119 Кодексу встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд звертає увагу Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" на те, що ухвалою від 27.06.2018 р., зокрема, ухвалено: "Повідомити учасників справи, що додаткові письмові пояснення, заперечення, докази, клопотання, заяви необхідно подати до суду у строк до 05.07.2018 р. з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України".

Оскільки процесуальні строки, встановлені в попередніх ухвалах, були фактично подовжені з ініціативи суду шляхом встановлення нової дати, до якої мають бути вчинені процесуальні дії, то як заперечення №01 від 13.06.2018 р. на заяву про закриття провадження у справі, так і відповідь №1/03 від 12.06.2018 р. на відзив відповідача-1, приймаються судом.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" від 09.07.2018 р. про залишення без розгляду заперечення №01 від 13.06.2018 р. на заяву про закриття провадження у справі та у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" від 09.07.2018 р. про залишення без розгляду відповіді №1/03 від 12.06.2018 р. на відзив відповідача-1.

Також, суд розглянув у підготовчому засіданні 11.07.2018 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" від 09.07.2018 р. про відхилення висновку судового експерта №5074 від 23.03.2018 р. Харківського НДІ судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, складеного судовим експертом Копитько А.П.

Зазначена заява мотивована тим, що висновок №5074 від 23.03.2018 р. має ознаки підробки (оскільки прошито, пронумеровано і скріплено печаткою висновок на 13 аркушах, а у матеріалах справи міститься висновок на 24 аркушах); складений з порушенням вимог ч.6 ст. 98 ГПК України; дослідження не проводилось особисто експертом Копитько А.П.

З приводу цієї заяви, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що висновок судового експерта №5074 від 23.03.2018 р. складений судовим експертом Копитько А.П. Харківського НДІ судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, прошитий, пронумерований, скріплений печаткою експертної установи і підписом судового експерта Копитько А.П. на 13 аркушах. Цей висновок міститься у 4 томі справи на аркушах справи №2-14, тобто, на 13 аркушах.

З цього приводу суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" на необхідність розрізняти загальновідомі значення слів "аркуш" (аркуш - шматок якого-небудь тонкого і пло­ского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру), та "сторінка" (сторінка - лицьова або оборотна частина аркуша, на якій розміщують друкований текст, ілюстрації, схеми, таблиці або інший вид інформації, призначений для зорового сприйняття і читання).

Таким чином, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" на помилкове ототожнення вказаних слів, яке призвело до невірного висновку про те, що висновок судового експерта №5074 від 23.03.2018 р. прошитий, пронумерований, скріплений печаткою на 24 аркушах, у той час коли висновок міститься на 13 аркушах і викладений на 24 сторінках (тобто, на аркушах розмішено по 2 сторінки тексту; останній аркуш містить лише відмітку на зворотньому боці).

З вказаного випливає безпідставність і помилковість тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" про те, що вищезазначений висновок експерта містить ознаки підробки.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" про те, що висновок судового експерта №5074 від 23.03.2018 р. складений з порушенням вимог ч.6 ст. 98 ГПК України, також відхиляються судом, з наступних підстав.

За приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Суд встановив, що у висновку судового експерта №5074 від 23.03.2018 р. містяться всі відомості, перелічені у ст. 98 ГПК України, зокрема, зазначено: коли, де, ким, на якій підставі була проведена експертиза (сторінки 1-4 висновку), питання, що були поставлені експертові (сторінка 3 висновку), які матеріали експерт використав (сторінки 1-3 висновку); зазначено, що експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків згідно ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України (сторінка 4 висновку).

Також, із висновку вбачається, що будь-які інші особи, крім судового експерта, до проведення експертизи не залучались, у зв'язку з чим відсутні підстави для зазначення у висновку осіб, які були присутніми при проведенні експертизи, або зазначення про відсутність таких осіб.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" про те, що висновок судового експерта №5074 від 23.03.2018 р. складений не особисто судовим експертом Копитько А.П. відхиляються судом як недоведені та спростовані підписом судового експерта на сторінці 24 висновку та відміткою на зворотньому боці останнього аркуша висновку.

У підготовчому засіданні 11.07.2018 р. суд також розглянув заяву Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана заява обґрунтована тим, що власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг №38396, питання про визнання якого недійсним є предметом спору у даній справі, під час судового провадження стала фізична особа ОСОБА_1, про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг. Вказане, на думку відповідача-2, свідчить про те, що дана вже не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Частиною 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:

1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси;

3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;

4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

У той же час, п.1 Розділу X ГПК України "ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ" передбачено, зокрема, що частини перша та друга статті 20 (в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності), вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Підпунктами 15, 16 п. 1 Розділу XІ ГПК України "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" встановлено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності. До початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Попередньою редакцією Господарського процесуального кодексу України (ст. 12) передбачалось, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів;

4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство;

9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.

Оскільки Вищий суд з питань інтелектуальної власності не почав свою роботу, справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15.12.2017 р.).

Таким чином, станом на час розгляду даної справи господарські суди розглядають справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси.

Водночас, ст. 45 Кодексу визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається.

До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

З урахуванням викладених вище правових норм Господарського процесуального кодексу України, до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судами, з огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин. Так, розгляд справ щодо прав інтелектуальної власності не може здійснюватись господарськими судами у випадку, коли стороною у справі є фізична особа, яка не є підприємцем.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

При цьому суд звертає увагу Публічного акціонерного товариства "Полтавахолод" на те, що сторонами у даній справі є:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (юридична особа):

- відповідач-1: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (юридична особа):

- відповідач-2: Публічне акціонерне товариство "Полтавахолод" (юридична особа).

Таким чином, як предмет спору у даній справі, так і суб'єктний склад сторін цієї справи, повністю відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо юрисдикції господарських судів; відтак, спір у даній справі підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З наведених підстав суд відмовляє у задоволенні заяви ПАТ "Полтавахолод" про закриття провадження у справі.

Також, суд зазначає, що у матеріалах справи міститься заява третьої особи від14.05.2018 р., до якої не надано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, у зв'язку з чим таку заяву належить повернути заявнику.

У підготовчому засіданні 11.07.2018 р. судом встановлено, що у матеріалах справи містяться письмові заяви учасників справи як по суті справи, так і з процесуальних питань; ОСОБА_1 надано можливість надати пояснення згідно зі ст. 168 ГПК України, іншим учасникам справи також надано можливість надати пояснення (у випадку надходжень пояснень від ОСОБА_1.).

Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Розглянувши забрані у даній справі матеріали та заяви сторін, суд встановив, що у даній справі виконано завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні 11.07.2018 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ТЕХНО-СЕРВІС" підтримав власне клопотання від 12.06.2018 р. про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаних справ №910/14162/17, №1240/18 та №21300/17.

Дослідивши вказане клопотання, суд вважає за доцільне здійснити його розгляд у судовому засіданні, після встановлення фактичних обставин справи.

Керуючись ст. ст. 2, 50, 118, 120, 121, 177, 131, 181 - 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяв позивача від 12.06.2018 р., 18.06.2018 р. та від 02.07.2018 р. про застосування заходів процесуального примусу.

2. Залучити до участі у справі ОСОБА_1 (36021, АДРЕСА_1) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

3. Зобов'язати учасників справи направити ОСОБА_1 власні заяви по суті справи. Докази направлення подати до суду у строк до 18.07.2018 р.

4. Запропонувати ОСОБА_1 подати письмові пояснення по суті спору у строк до 25.07.2018 р.

5. Запропонувати учасникам справи подати пояснення з урахуванням наданих ОСОБА_1 пояснень у строк до 28.07.2018 р.

6. Відмовити у задоволенні заяви відповідача-2 від 09.07.2018 р. про залишення без розгляду заперечення №1 від 13.06.2018 р. на заяву про закриття провадження у справі.

7. Відмовити у задоволенні заяв третьої особи від 09.07.2018 р. про залишення без розгляду відповіді на відзив та про відхилення висновку судового експерта від 23.03.2018 р. №5074.

8. Відмовити в задоволенні заяви відповідача-2 від 14.05.2018 р. про закриття провадження у справі.

9. Заяву від 14.05.2018 р. про роз'яснення рішення повернути заявнику.

10. Закрити підготовче провадження у справі №910/12099/17.

11. Призначити справу до судового розгляду по суті на 01.08.18 р. о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал судових засідань № 2.

12. Викликати учасників справи у судове засідання. Явку сторін визнати обов'язковою.

13. Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі здійснити у судовому засіданні, після встановлення фактичних обставин справи.

Суддя Н.І. Зеленіна