Справа № 2-А-186/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Рижикова В.Г.
при секретарі Славич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-4324 про стягнення заборгованості компенсації вартості продовольчого забезпечення ,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 31 січня 2007 року звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-4324 про стягнення заборгованості компенсації вартості продовольчого забезпечення, в якому просить зобов'язати командування військової частини А - 4324 виплатити йому заборгованість в сумі 9 786 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 45 коп. - грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка.
Позов мотивує тим, що він ОСОБА_1, перебував на військовій службі у військовій частині А-0531, де знаходиться на продовольчому та фінансовому забезпеченні.
30 листопада 2004 року юна припинила свою діяльність, як суб'єкт господарської діяльності у зв'язку з розформуванням, праюнаступником якої згідно Директиви Міністра Оборони України №115/1/011 від 2.12.2002 року являється в/ч А4324.
Всупереч діючому законодавству в/ч А-4324, не зважаючи на його звернення до командира військової частини, не розрахувалась з ним в повному обсязі та не виплатила йому компенсації вартості продовольчого забезпечення починаючи з 10.03.2000 року. Згідно ч.2 ст. 17 Конституції України "...Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей". До того ж частина друга ст. 9 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" свідчить "...військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або, по їх бажанню, грошову компенсацію". А згідно ч.4 ст. 9 порядок і розмір грошового і матеріального забезпечення в/службовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів. На вимогу вищезгаданих законів, з метою раціонального забезпечення військовослужбовців продовольством, Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №316 від 13.03.96р. "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців ЗСУ і інших військових формувань". Відповідно до вищезгаданої постанови до 10.03.2000 року він забезпечувався продовольчим пайком по нормі №7 (Згідно посади), а, з 11.03.2000 року Законом України "Про де які заходи щодо економії бюджетних коштів від 17.02.2000 p., дія частини 2-ї частини 9-ї Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або за їх бажанням грошової компенсації замість них. Але цей пункт не відміняє ч. 1 ст. 9 даного закону, який гарантує матеріальне, продовольче та інші види забезпечення військовослужбовців. Ніхто не має права обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей в правах і свободах, встановлених законодавством. Отже у зв'язку з тим, що дія норми 7 постанови КМУ припинено, його повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення. Оскільки як найменшу вартість цих всіх норм продовольчого забезпечення має норма №1 (загальновійськова), то його повинні були забезпечувати саме за даною нормою. Згідно ст. 16 Закону України "Про збройні сили України" від 5.10.2000р. вказано, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення. Що в черговий раз підтверджує його гарантоване державою право на забезпечення його продовольством. Також слід вказати на те, що ч.3 ст. 22 конституції України вимагає: "...при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об'єму існуючих прав і свобод." Враховуючи вищенаведене, він вважає, що порушене його законне, гарантоване державою, право на отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави, в наслідок чого у в/ч А-4324 утворилася заборгованість переді ним в сумі 9 786,45 грн.
2
Представник відповідача військової частини А4324 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але подав суду заяву в якій вимоги викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі, але просить розглянути дану справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення за таких підстав.
Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.
Згідно вимогам ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" свідчить "...військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або, по їх бажанню, грошову компенсацію". А згідно ч.4 ст. 9 порядок і розмір грошового і матеріального забезпечення в/службовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі в військовій частині А-0531, де і знаходився на продовольчому та фінансовому забезпеченні, яка 30 листопада 2004 року припинила свою діяльність, як суб'єкт господарської діяльності у зв'язку з розформуванням, правонаступником якої згідно Директиви Міністра Оборони України №115/1/011 від 2.122002 року являється в/ч А4324.
Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майнові продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З довідки - розрахунку військової частини А-0531 (а.с. 4) вбачається, що за період з 11.03.2000 року по 30.11.2004 року заборгованість грошової компенсації за продовольче забезпечення перед позивачем ОСОБА_1 складає 9 786 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 45 коп.
Невиплата вказаної суми за весь період з 2000 р. є грубим порушенням чинного законодавства і його прав як військовослужбовця.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 159, 160-164, 167 КАС України,
суд,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати командування військової частини А4324, яка знаходиться в смт. Липники Пустомитівського району Львівської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість в сумі 9 786 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 45 коп. грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка.
На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.