ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

УХВАЛА

11 липня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/837/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Воронцовій К.С

за участю представників

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Міністерства оборони України до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

03 травня 2018 року Міністерство оборони України, в особі представника ОСОБА_1, (надалі - позивач, МОУ), звернулось до суду з позовом до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 1 ( надалі - відповідач, Херсонська міська МСЕК № 3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 (надалі - третя особа, ОСОБА_3.), у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення, прийняте Херсонською міською МСЕК № 3, яке оформлено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 293722 від 10.05.2017 р.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Протокольною ухвалою суду від 27.06.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.07.2018 р.

Як встановлено судом, 26.06.2018 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 щодо залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 240 КАС України, а саме, у зв'язку з відсутністю адміністративної процесуальної дієздатності у Міністерства оборони України звертатися до суду з даним позовом. Вказане клопотання обґрунтовано наступними обставинами: відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень звертаються до адміністративного суду виключно у випадках, встановлених Конституцією та законами України, а приписами ст. 19 цього Кодексу передбачено випадки звернення до суду суб'єкта владних повноважень, зокрема, коли таке право звернення до суду надано законом та в спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції. Тобто, право звернення Міністерства оборони України до суду, як суб'єкта владних повноважень, не є безмежним. Крім того, представник третьої особи зазначає, що відповідно до Положення про Міністерство оборони України позивач не наділений жодними владними чи управлінськими функціями стосовно відповідача, а нормативними документами, які регулюють право звернення до суду з вимогою щодо оскарження висновків МСЕК таке право також не передбачено. Також, представник третьої особи зазначає, що у позивача виникає право на нарахування та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на підставі оскаржуваної довідки МСЕК лише у випадку особистого звернення ОСОБА_3 з такою вимогою. При цьому, кошти, які підлягають виплаті громадянам, як одноразова грошова допомога, є коштами Державного бюджету України, а тому в спірних правовідносинах Міністерство оборони України виступає не як юридична особа, а виключно як суб'єкт владних повноважень. При цьому, з позову Міністерства оборони України не вбачається, що позов подано суб'єктом владних повноважень з приводу реалізації його компетенції, оскільки не зазначено закон, який надає йому право на звернення до суду з таким позовом.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення щодо вказаного клопотання, якими заперечив проти доводів представника третьої особи щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав відсутності у Міністерства оборони України адміністративної процесуальної дієздатності. Зокрема зазначив, що адміністративна процесуальна правоздатність та відповідно дієздатність органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) відповідно до норм КАС України, є нерозривно пов'язаними між собою, а тому право Міністерства оборони України, як юридичної особи на звернення до адміністративного суду, чітко визначено нормами КАС України. Крім того, представник позивача зазначив про те, що пунктом 25 Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 р. не визначено коло осіб, яким надано право на оскарження висновків МСЕК, а тому, вважаючи порушеними права саме оскаржуваним рішенням МСЕК, Міністерство оборони України звернувся до суду з вказаним позовом. При цьому, представник позивача зазначив, що наявність або відсутність порушеного права є наслідком розгляду справи по суті, а не залишення позову без розгляду.

Надаючи правову оцінку клопотанню представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду, суд вказує про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Питання щодо наявності або відсутності адміністративної процесуальної дієздатності у особи, яка звертається до суду з позовом, врегульовано ст. 43 КАС України.

Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами) ( ч. 1 ст. 43 КАС України).

При цьому, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). ( ч. 3 ст. 43 КАС України).

За змістом пункту 1 частини першої статті 240 КАС України підставою для залишення позовної заяви без розгляду є саме відсутність у особи (або її представника), яка її подала, адміністративної процесуальної дієздатності, тобто неможливості здійснювати особисто наявні у неї в адміністративному судочинстві процесуальні права та обов'язки.

Отже, відсутність у суб'єкта владних повноважень права на подання певного позову, який підлягав би розгляду в порядку адміністративного судочинства, не вказує на відсутність чи обмеження здатності у такої особи особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права.

Таким чином, суд вважає, що відсутність передумов права на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом означає відсутність самого суб'єктивного права на позов, що тягне за собою у разі подання такого позову інші наслідки, ніж залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 ч.1ст. 240 КАС України.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.03.2018 р. у справі № 826/7962/16.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо помилковості позиції представника третьої особи про наявність підстав для залишення позову Міністерства оборони України без розгляду у зв'язку з відсутність у нього адміністративної процесуальної дієздатності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 240, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя Дубровна В.А.