Справа № 2-п-4 /2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- - при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Термінал Компані» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача – ТОВ «ОСОБА_2 Термінал Компані» позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, пояснив, що заборгованості по заробітній платі перед позивачкою у ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» немає, оскільки за період її роботи на цьому підприємстві (з 02.03.2009р. по 16.03.2009р.) заробітна плата була сплачена в повному обсязі, заборгованість по заробітній платі у позивачки склалася під час її праці у РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація», до яких відповідач відношення не має, оскільки правила щодо правонаступництва до моменту повної ліквідації цих підприємств до нього не застосовуються. Оскільки РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація» в даний час знаходяться у стані припинення підприємницької діяльності, щодо них було прийнято рішення про ліквідацію і зараз працює ліквідаційна комісія - відповідач є неналежним відповідачем у спорі і не повинен нести цивільно-правову відповідальність перед позивачкою.
Позивачка, її представник на задоволенні позовних вимог наполягали, підтримували їх в повному обсязі та просили їх задовольнити, вважають їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки при укладання Договору оренди із власником РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація» відповідач зобов’язався погасити всі борги підприємств, що зараз ліквідуються, та прийняти на роботу їхній весь трудовий колектив. Про це свідчать гарантійний лист директора ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» та узгоджений ним графік погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками.
Представник третьої особи – ліквідаційної комісії вважає позовні вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню, надав письмові докази з приводу проведення процедури ліквідації та передачі в оренду відповідачу основних засобів підприємств, що ліквідуються, - РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація», підтвердив, що при цьому директор ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» зобов’язувався перед власником РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація» взяти на себе виконання всіх обов’язків підприємств, у т.ч. і щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам та їх працевлаштування у ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» в порядку переведення.
В ході судового розгляду судом були досліджені наступні докази: копія наказу ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» №12 від 02.03.2009р. про прийняття на роботу ОСОБА_1; копія наказу ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» № 87 від 13.03.2009р. про звільнення позивачки з 16.03.2009р. за власним бажанням; копія Статуту ТОВ «ОСОБА_2 ТТК»; довідка про нарахування та сплату ОСОБА_1 заробітної плати; копії платіжних відомостей за березень 2009р. за касовими ордерами № 160 від 30.04.2009р. та № 86 від 08.04.2009р.; копія договору оренди основних фондів, які входять до систем водопостачання та водовідведення м. Рені, від 18.12.2008р. із додатком до нього; копії актів приймання-передачі основних фондів підприємств РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація» від 18.02.2009р.; копія рішення Ренійської міськради від 18.12.2008р. № 1110; копії витягів з ЄДРЮОФОП; копія гарантійного листа від 16.12.2008р. № 06/08-12; копія рішення Ренійської міськради від 18.12.2008р. № 1078; копія договору про переведення працівників на інше підприємство від 27.02.2009р.; копія відповіді ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» від 08.07.2009р.; копія графіку погашення заборгованості по заробітній платі. Під час розгляду справи судом були також досліджені матеріали цивільної справи № 2-819/2009р. за позовом ОСОБА_1
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача – ТОВ «ОСОБА_2 Термінал Компані» не сплачену заробітну плату у розмірі 3854 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні – 5176 грн. 66 коп. Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала з 01.02.2008р. у РГП «Водоканал» на посаді контролера, за наказом від 01.02.2008р. була переведена на посаду техніка на тому ж підприємстві, наказом № 18 від 27.02.2009р. була звільнена з РГП «Водоканал» із переведенням до ТОВ «ОСОБА_2 ТТК», 02.03.2009р. – прийнята на посаду техніка до ТОВ «ОСОБА_2 ТТК», з 16.03.2009р. – звільнена за власним бажанням. За період роботи позивачки у РГП «Водоканал» заробітна плата виплачувалася нерегулярно та не в повному обсязі, у зв’язку із чим у неї склалася заборгованість в розмірі 3854 грн. При звільнені з РГП «Водоканал» в порядку переведення до ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» та прийняття на роботу у ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» розрахунок із позивачкою не був проведений, однак, ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» зобов’язалося погасити заборгованість по заробітній платі працівників РГП «Водоканал». З 16.03.2009р. позивачка звільнилася з ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, розрахунок із позивачкою був проведений тільки частково, в сумі 277 грн. 04 коп., за період її роботи тільки у ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» (з 02.03.2009р. по 16.03.2009р.), заборгованість, що склалася за період роботи позивачки у РГП «Водоканал» не сплачена, строки для її сплати при звільненні порушені. Вимоги позивачки про здійснення повного розрахунку відповідач ігнорує, провести розрахунок відмовляється мотивуючи тим, що він не зобов’язаний нести матеріальну відповідальність перед працівником за борги колишнього підприємства, вважає себе неналежним платником заборгованості.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, заперечення представника відповідача, пояснення третьої особи, вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до вимог ст. 116, 117 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 працювала з 01.02.2008р. у РГП «Водоканал» на посаді контролера, за наказом від 01.02.2008р. була переведена на посаду техніка на тому ж підприємстві, наказом № 18 від 27.02.2009р. була звільнена з РГП «Водоканал» із переведенням до ТОВ «ОСОБА_2 ТТК», 02.03.2009р. – прийнята на посаду техніка до ТОВ «ОСОБА_2 ТТК», з 16.03.2009р. – звільнена за власним бажанням. При звільненні їй була виплачена заробітна плата за період її роботи у ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» в сумі 277 грн. 04 коп., про що свідчить довідка ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» від 03.11.2009р. та копії платіжних відомостей за березень 2009р. Залишкова заборгованість по заробітній платі за період роботи позивачки у РГП «Водоканал» в сумі 3854 грн. їй не сплачена, таким чином остаточний розрахунок при звільненні із позивачкою не проведений.
Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, вона наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді. За ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до ЦК України.
Як виходить з матеріалів справи, 18.12.2008р. між Ренійською міською радою в особі міського голови ОСОБА_3, з одного боку, та ТОВ «ОСОБА_2 Термінал Компані», з іншого боку, було укладено Договір оренди, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування основні фонди, які складаються з систем водопостачання та водовідведення м. Рені та іншого майна, що належить територіальній громаді та знаходиться у користуванні РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація». Згідно п.п. 1.2 Договору оренди, після його укладення розпочався процес ліквідації комунальних підприємств «Водоканал» та «Міськканалізація». Рішенням Ренійської міської ради від 18.12.2008р. № 1078 було вирішено передати ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» в оренду основні фонди, затвердити відповідний договір оренди, рішенням Ренійської міської ради від 18.12.2008р. № 1110 було вирішено ліквідувати РГП «Водоканал» і КП «Міськканалізація» та призначено склад ліквідаційної комісії, 18.02.2009р. було складено акт приймання-передачі основних фондів підприємств. Таким чином, учасник юридичної особи – Ренійська міська рада прийняв рішення про припинення юридичної особи та розпочав процедуру її ліквідації згідно із вищевикладеними положеннями законодавства.
Згідно із абз. 2 ч. 4 ст. 105 ЦК України ліквідаційна комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи. Ст. 112 ЦК України встановлено черговість задоволення вимог кредиторів.
В даному випадку, виконуючі вищевказані положення законодавства, позивачці, якій РГП «Водоканал», що зараз перебуває в стадії ліквідації, заборгувало 3854 грн. заробітної плати, слід було б звернутися як кредитору до ліквідаційної комісії із відповідною вимогою.
Однак, з урахуванням того, що між Ренійською міською радою та директором ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» було узгоджено питання про погашення заборгованості підприємств, що ліквідуються, перед їхніми працівниками в окремому порядку, вимоги позивачки мають бути задоволені в повному обсязі та підлягають сплаті за рахунок коштів ТОВ «ОСОБА_2 ТТК».
Так, п.п. 1.4 Договору оренди від 18.12.2008р. передбачено, що орендар виступає правонаступником усіх прав та обов’язків ліквідованих підприємств РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація». П. 3 рішення Ренійської міськради від 18.12.2008р. № 1078 визнано ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» правонаступником всіх прав та обов’язків РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація», що ліквідуються. Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи також є гарантійний лист від 16.12.2008р. № 06/08-12, за яким діючий на той час директор ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» зобов’язався за працевлаштування працівників РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація» згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України із оплатою їхньої праці. Також гарантування дотримання прав працівників підприємств, що ліквідуються, закріпив і договір про переведення працівників для роботи на інше підприємство від 27.02.2009р. Свідченням про фактичне виконання домовленості про погашення заборгованості по заробітній платі колишніх працівників РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація» ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» є також і графік про погашення заборгованості по заробітній платі, який було узгоджено між головою ліквідаційною комісією та директором ТОВ «ОСОБА_2 ТТК». Також у своїх інтерв’ю газеті «Час пік» теперішній директор ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» ОСОБА_4 не заперечує факт погашення боргів РГП «Водоканал», підтверджує вже часткове виконання обов’язку щодо погашення боргів РГП «Водоканал» та прогнозує їх повне погашення у майбутньому. Часткове виконання обов’язку щодо погашення боргів підприємств, що ліквідуються, підтверджується також і письмовою відповіддю директора ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» від 08.07.2009р. про стан капіталовкладень ТОВ «ОСОБА_2 ТТК», 16997,85 грн. з яких становить виплата заробітної плати працівникам. Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що при укладанні договору оренди від 18.12.2008р. та прийнятті рішення про ліквідацію РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація», між сторонами було попереднього узгоджено питання про погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками, що було и повинно бути гарантією виконання та дотримання їхніх трудових прав, і тут навіть доречно мовити не про питання правонаступництва (оскільки воно неможливе при ліквідації юридичної особи), не про застосування п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999р. № 13, а про взяття ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» певних на себе майнових зобов’язань при укладення договору оренди. Ці зобов’язання підтверджені письмовою гарантією і повинні бути виконані не тільки відносно до інших працівників, що зараз продовжують працювати у ТОВ «ОСОБА_2 ТТК», а й відносно ОСОБА_1, мають виконуватися належним чином відповідно до умов домовленості між сторонами.
Суд звертає також увагу на те, що самі положення Договору оренди від 18.12.2008р. не відповідають нормам ЦК України, однак, сторони за орендою умови домовленості між собою прийняли, фактично виконують умови Договору і жодних претензій один до одного з цього приводу не мають. Що стосується питання про правонаступництво, то в даному випадку воно не може бути застосовано до спірних правовідносин взагалі, оскільки таке неможливе при ліквідації юридичної особи відповідно до ст. 104 ЦК України. У зв’язку із цим, як вже зазначалося вище, матеріально-правова відповідальність відповідача виникає з його письмового зобов’язання погасити борги підприємств, що зараз ліквідуються, яке за суттю може бути задоволено, оскільки всі основні фонди підприємств РГП «Водоканал» та КП «Міськканалізація» були передані саме ТОВ «ОСОБА_2 ТТК» на правах оренди, а не ліквідаційній комісії. До теперішнього часу Договір оренди від 18.12.2008р. діє, він жодною стороною не розірваний, його положення не змінені, отже він створює юридичні наслідки для сторін та підлягає виконанню.
Отже, сума середнього заробітку, який відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивачки за час затримки розрахунку складає 5176 грн. 66 коп. Таким чином, загальна заборгованість складає: 3854 грн. ( не сплачена заробітна плата) + 5176 грн. 66 коп. (сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку) = 9030 грн. 66 коп., яку суд стягує з відповідача у примусовому порядку.
Також, виходячи з цієї суми, суд стягує з відповідача судові витрати у справі: 90 грн. 31 коп. державного мита у доход держави та 252 грн. інформаційних витрат.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 231, 367 ЦПК України, ст.ст. 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 80, 104, 105, 112, 526 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Термінал Компані» на користь ОСОБА_1 3854 грн. заборгованості по заробітній платі та 5176 грн. 66 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього стягнути 9030 грн. 66 коп. з відрахуванням усіх належних платежів та податків.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Термінал Компані» 90 грн. 31 коп. державного мита у доход держави та 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
На підставі ч. 2 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення коштів на користь позивачки - на всю суму боргу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Копія вірна: суддя