Справа № 2-1333/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2009 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- - при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача – Ренійської міськради позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивач на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія довідки Ренійського БТІ від 08.10.2008р.; копія технічного паспорту на об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок № 15 по вул. Новій в м. Рені; копія акту про відведення земельної ділянки; копія плану забудови; копія договору купівлі-продажу від 30.04.1965р.; копія дозволу на виконання будівельних робіт; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 – помер 27.07.2005р.; копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.01.2008р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є племінником нині померлого ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.04.1965р. на праві власності належав об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок № 15 по вул. Новій в м. Рені Одеської області. Факт належності будинку ОСОБА_2 підтверджується також і технічним паспортом на будинок, а також довідкою Ренійського БТІ від 08.10.2008р., у яких власником будинку записаний нині померлий ОСОБА_2 На випадок смерті ОСОБА_2 розпорядився належним йому майном, 05.06.2002р. склав заповіт на ім’я позивача, 27.07.2005р. – помер, процедуру реєстрації права власності на будинок, здачі його у експлуатацію та ін. не пройшов, у зв’язку із чим нерухомість вважається об’єктом незавершеного будівництва та рахується, як така, що не внесена до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Після закінчення шестимісячного строку, 29.01.2008р. ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові внески, що належали ОСОБА_2, в оформленні прийняття спадщини на житловий будинок – позивачу було відмовлено за відсутністю відомостей про реєстрацію нерухомого майна у Реєстрі права власності на нерухоме майно. Через те, що зареєструвати право власності на будинок на ім’я ОСОБА_2 після його смерті вже неможливо, це питання повинно вирішуватися у судовому порядку, крім того, навіть у випадку належної реєстрації нерухомості, оформити спадщину в цій частині було б неможливо, оскільки через порушення в організації роботи Ренійських БТІ неможливо отримати належним чином завірений витяг з Реєстру прав власності на нерухомість. Позивач у справі є єдиним спадкоємцем. Оскільки ОСОБА_2 останні роки перед смертю часто хворів, позивач доглядав його, купував необхідні для лікування медикаменти, на момент смерті дядька мешкав із ним, зараз продовжує мешкати у спадковому будинку, доглядає за ним, несе всі витрати по його утриманню. Крім того, позивач призначений спадкодавцем в якості спадкоємця за заповітом.
Таким чином, позивач прийняв спадщину за заповітом, оскільки подав в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Він у передбачений законом строк подав заяву у державну нотаріальну контору про прийняття спадщини, отже вважається таким, що прийняв її фактично.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_2 за своє життя склав заповіт на ім’я позивача, який у передбачений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, тому спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за заповітом. Позивач прийняв спадщину за ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, не може оформити її у зв’язку із обставинами, що не залежать від нього.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на об’єкт незавершеного будівництва – будинок № 15 по вул. Новій в м. Рені. Визнання за позивачем цього права буде сприяти виконанню ним обов’язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (здійснення подальшої процедури узаконення будівництва).
Суд також визнає і право власності на самочинно збудовані у домоволодінні споруди – тамбур, літню кухню, сарай, оскільки вони мають позитивні конструктивні характеристики і можуть бути збережені для подальшої експлуатації за призначенням. Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Однак, ч. 5 цієї статті передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Самочинні побудови були споруджені на земельній ділянці, що була передана у користування колишньому власникові з метою житлової забудови. У зв’язку із смертю ОСОБА_2, питання про узаконення самочинних споруд не може ним особисто вирішуватися, тому суд вважає можливим визнати за позивачем право власності і на них також.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 376, 1218, 1223, 1233, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок із надвірними спорудами (у тому числі самочинно побудовані споруди: тамбур літ. «а»; літню кухню літ. «В»; сарай літ. «Г»), розташований по вул. Новій, № 15 в м. Рені Одеської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Копія вірна: суддя