Справа № 2-19/2007 p.

РІШЕННЯ

іменем України

20 лютого 2007 року                                                Турійський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Овсієнка А.А. при секретарі - Гут А.В.

з участю :      позивачаОСОБА_1представника відповідача Гилюти М.К,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селецької сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1подав до суду позовну заяву, в якій зазначено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2, яка заповіла все належне їй майно ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_2 залишився житловий будинок та хлів, що знаходяться за адресою :АДРЕСА_1.

Даний будинок був збудований ОСОБА_2 в 1951 році і належав їй на праві власності.

Являючись єдиним спадкоємцем за заповітом, ОСОБА_1прийняв в установленому законом порядку спадщину після ОСОБА_2, однак оформити своє право на будинковолодіння в АДРЕСА_2він не може, оскільки право власності ОСОБА_2 на вищевказане нерухоме майно свого часу не було зареєстроване.

ОСОБА_1вважає, що таким чином порушуються його права як спадкоємця і власника, а тому просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок та хлів, що знаходяться в АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повній мірі та суду пояснив, що дійсно, в АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок та хлів, які були збудовані приблизно в 1951 році та, згідно записів у погосподарських книгах, належали ОСОБА_2 ОскількиІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, заповівши все своє майно ОСОБА_1, Селецька сільська рада не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на дане будинковолодіння.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані позивачем докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 12 ч.2 Закону України "Про власність" № 697-ХІІ від 07.02.91, громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування.

Відповідно до ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть (а.с.6), ОСОБА_2 померлаІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ковелі Волинської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

Згідно заповіту від 09 серпня 2000 року, посвідченого нотаріусом Ковельської держнотконтори, ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1

Як вбачається з витягу зі спадкового реєстру (а.с. 40) даний заповіт є чинним.

У встановлений законом шестимісячний строк (17 жовтня 2002 року) ОСОБА_1звернувся до Ковельської держнотконтори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 (а.с. 42).

Як вбачається з архівної довідкиНОМЕР_1 від 28.10.04 (а.с.9) та витягу з погосподарської книгиНОМЕР_2(а.с. 15), згідно записів у погосподарських книгах Задибської сільської ради, ОСОБА_2 належав житловий будинок, побудований в 1951 році, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно технічного паспорту (а.с.а.с. 30-34), за адресоюАДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок загальною площею 26,4 кв.м, та хлів, і станом на 07.02.07 їх вартість становить 6642 грн.

Згідно довідок відділу містобудування та архітектури Турійської районної державної адміністрації, Турійського РВ УМНС України та Турійської районної санітарно-епідеміологічної станції (а.с.а.с. 10-12), вищевказаний житловий будинок та господарська будівля збудовані з дотриманням вимог, що застосовуються до об'єктів індивідуального житлового будівництва, вимог СНІП 2.08.01.89 "житлові будинки" та правил протипожежної безпеки в Україні.

Таким чином, позивач, як єдиний спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після ОСОБА_2 і тим самим, відповідно до ст. 12 ч.2 Закону України "Про власність", набув права власності на спадкове майно : житловий будинок та господарську будівлю (хлів), які знаходяться в АДРЕСА_1, та належали померлій ОСОБА_2

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати своє право власності на дане будинковолодіння позивач не має змоги через відсутність у спадкодавця передбачених чинним законодавством відповідних правовстановлюючих документів на це майно.

За таких обставин суд визнає за ОСОБА_1 право власності на спірний житловий будинок та господарську будівлю.

Задовольняючи позовні вимоги суд за клопотанням позивача покладає на нього судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 12 ч.2 Закону України "Про власність" № 697-ХІІ від 07.02.91, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Селецької сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та хлів, які знаходяться в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Турійський районний суд.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.