Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Британчука В.В.,

суддів Балацької Г.О., Наставного В.В.,

за участю прокурора Гуменюк Л.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула у залі суду у відкритому судовому засіданні 01 лютого 2010 року кримінальну справу за апеляціями прокурора Ємець Я.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2009 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Павлівка Погребищенського району Вінницькоїобласті, громадянин України, приватний підприємець, що зареєстрований та проживав: АДРЕСА_1, не судимий, -

засуджений за ст. 187 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь:

- ОСОБА_3 20.000 грн. моральної шкоди;

- НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 486,77 грн. судових витрат за проведення судово-балістичної експертизи.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 13.06.2008 року приблизно о 22 год. 30 хв., на території автокооперативу "Автомобіліст" по вул. Червоногвардійській, 20-б в м. Києві біля гаражу НОМЕР_3 з застосуванням короткоствольної вогнепальної зброї ? гладкоствольного самозарядного пістолету калібру 9 мм моделі "Вій" № НОМЕР_1, призначеного для стрільби патронами, спорядженими гумовими кулями, вчинив розбійний напад на ОСОБА_3,

Справа № 11-а-2500/09 Категорія : ст. 187 ч. 1 КК України

Головуючий у першій інстанції Кияшко О.А.

Доповідач Балацька Г.О.

заволодівши майном потерпілого на загальну суму 22.607 грн. 72 коп., яке заховав в своєму гаражі НОМЕР_2, розташованому там же.

При цьому ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, у тому числі такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції прокурор Ємець Я.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону, виключивши з обвинувачення визнаного судом доведеним при застосування ОСОБА_2 до ОСОБА_3 насильства кваліфікуючу ознаку ''як небезпечне для життя", оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я на строк більше 6, але менше 21 доби, що вказує лише на застосування до ОСОБА_3 насильства небезпечного для його здоров'я.

В апеляції засуджений просить вирок скасувати і провести судове слідство з допитом експерта балістика та проведенням експертизи в суді.

При цьому засуджений в апеляції посилається на недопустиму натуралізацію опису подій у вироку.

Крім того вказує, що 14.06.2008 року кримінальна справа не була порушена оскільки мав місце не злочин, а конфлікт. Не проводилися при його затриманні слідчі експерименти.

На думку апелянта все обвинувачення побудоване на штучних доказах створених потерплим, а також на спотворених протоколах допиту при проведенні досудового та судового слідств.

Дає оцінку обвинувальному висновку, зокрема вказує на те, що слідчий Науменко І.І, без допиту експерта балістика зробила неправильний висновок щодо кількості зроблених пострілів, на що неправильно погодився і суд першої інстанції.

Зазначає, що адвокат Халупко М.Ю. не надав йому кваліфікованої допомоги.

Вважає, що суд при наявності суперечливих доказів, не зазначив чому він віддав перевагу одним доказам над іншими, не зробив вірного висновку та не врахував всі наявні обставини.

В доповненнях до апеляції, крім вищенаведеного, засуджений вказує, що нападу він з дружиною не вчиняв, зброю ж застосував для самозахисту, а потім звернувся до правоохоронних органів для з'ясування обставин конфлікту між ним та потерпілим, при якому останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, як і особа, що супроводжувала того на ім'я ОСОБА_3.

Ставить під сумнів висновки суду щодо узгодженості встановлення направленості пострілів та висновками судово-медичної експертизи про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого.

Вважає, що суд неправильно оцінив показання свідка ОСОБА_6, показання ж свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суперечливі, а пояснення потерпілого є неправдивими.

Вказує на безпідставність стягнення з нього 20.000 грн. на відшкодування моральної шкоди та накладення арешту на майно.

Зазначає і про суворість призначеного йому покарання, що не відповідає його особі, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується, його сімейному стану та відсутності тяжких наслідків.

Заслухавши доповідь судді Балацької Г.О., пояснення прокурора, яка не підтримала апеляцію прокурора та заперечувала проти доводів апеляції засудженого,

вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, пояснення представника потерпілого, що підтримав думку прокурора про залишення апеляцій без задоволення, а вироку суду-без зміни, пояснення засудженого, що підтримав доводи своєї апеляції в повному обсязі, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів уважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні розбою підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

А саме, з показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що за вказаних у вироку суду обставин, він біля свого гаража зустрів ОСОБА_2, який, висловлюючись брутальною лайкою, з відстані близько 1 метра, почав стріляти йому в голову. Всього ОСОБА_2 вистрілив йому-потерпілому чотири рази в голову, два рази в ділянку паху та два ? по ногах. Після цього засуджений вирвав з рук потерпілого барсетку, якою він прикривався від пострілів в голову, обірвавши при цьому ручку. Тікаючи від ОСОБА_2 до приміщення охорони кооперативу, він-потерпілий зателефонував дружині, з проханням викликати швидку допомогу, яка і доставила його до лікарні, де йому зробили операцію з видаленням куль.

В барсетці знаходилися гроші та інше майно на загальну суму 22.607,72 грн.

Свої показання потерпілий підтвердив на очній ставці з ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 217-224).

Вказані показання потерпілого є послідовними та узгоджуються з іншими доказами по справі.

Так, сам засуджений під час досудового слідства, в суді першої інстанції, в апеляції та в апеляційному суді не заперечував обставин того, що він дійсно 13.06.2008 року прийшов на територію гаражного кооперативу "Автомобіліст" по вул. Червоногвардійській, 20-б в м. Києві приблизно о 22 годині 45 хвилин, де з пістолета "Вій" здійснив постріли гумовими кулями в ОСОБА_3, після чого пістолет та барсетку потерпілого сховав у себе в гаражі. Після приїзду працівників міліції віддав останнім пістолет та належно оформлений дозвіл на перебування пістолета в нього.

Барсетка ОСОБА_3 була вилучена з його гаража на наступний день.

Доводи апеляції засудженого про те, що він здійснив лише чотири постріли у потерпілого, з яких три по ногам і один в груди, спростовуються висновком судово- медичної експертизи, відповідно до якого на підставі наявної медичної документації у ОСОБА_3 мали місце наступні тілесні ушкодження:

- по одному сліпому вогнепальному пораненню в ділянці нижньої щелепи зліва, по передній поверхні правого стегна в верхній третині, по передній третині лівого стегна в середній третині з наявністю в рановому каналі стороннього тіла округлої форми діаметром до 0,7 см, в проекції правого наколінника, по передній поверхні лівої гомілки в середній третині ? опис морфологічних особливостей ран в медичній документації свідчить про те, що вони виникли внаслідок дії тупого (-их) предмету (-ів), який мав високу кінетичну енергію, що можливо при проведенні пострілів набоями, які мали гумові кулі;

- по одному пораненню в лобній, скроневій та потиличній ділянках зліва;

- садна в ділянках грудної клітини та правого передпліччя (точна локалізація в наданій медичній документації не вказана).

Ушкодження, зазначені в двох останніх пунктах, спричинені внаслідок дії тупого (-их) предмету (-ів), визначити індивідуальні властивості яких не є можливим із-за відсутності опису морфологічних особливостей ран та саден в наданій медичній документації, що не виключає ймовірність їх виникнення внаслідок травматичних дій гумових куль, нанесення ударів руками, ногами, цеглиною або іншими тупими предметами.

Всі вказані ушкодження могли виникнути в указаний строк і відносяться до легких тілесних ушкоджень, а ті, що зазначені в перших двох пунктах ? до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6, але менше 21 доби ( т. 1 а.с. 149-152).

Дані висновки експерта сумніву не викликають і вказують на щонайменше п'яти ушкоджень завданих потерпілому саме гумовими кулями, одне з яких в області щелепи, що узгоджуються з показаннями потерпілого відносно локалізації і механізму їх утворення, і спростовують твердження засудженого в цій частині, зокрема утворенню тілесного ушкодження у ОСОБА_3 в області щелепи від удару рукою.

Які на думку засудженого питання залишені поза увагою експерта, у зв'язку з чим він вважав за необхідне допитати експерта чи провести експертизу в суді, з апеляції не вбачається.

Доводи апеляції засудженого про те, що він-ОСОБА_2. спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 з метою самозахисту, свого підтвердження не знайшли.

Не вказують на такі обставини і наявні у засудженого незначні тілесні ушкодження у виді крововиливу в області лівого ока та крововилив на внутрішній поверхні стегна, які можуть свідчити про їх утворення саме у процесі боротьби з потерпілим, за обставин вказаних останнім.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про відсутність у нього корисливого мотиву, з наступних підстав.

Так, на думку потерпілого, ОСОБА_2 застосував до нього насильство саме з метою заволодіння його майном, оскільки той підозрював його-ОСОБА_3. у вчиненні крадіжки інструментів засудженого на суму приблизно 3.000 доларів США, про що він-ОСОБА_2. неодноразово йому заявляв до подій 13.06.2008 року, коли і заволодів майном, вирвавши з його-потерпілого рук барсетку, яку потім заховав у гаражі.

З показань самого засудженого також вбачається, що в крадіжці свого майна в серпні 2007 року він підозрював ОСОБА_3 Під час же подій 13.08.2008 року він барсетку потерпілого помістив до свого гаража разом з пістолетом, а після приїзду працівників міліції видав їм лише пістолет.

Про підозри ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки його майна ОСОБА_3 вказала суду свідок ОСОБА_9

Про обставину крадіжки майна ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_10 ? охоронець гаражного кооперативу, який приблизно о 22.30 годин 13.06.2008 року почув звуки пострілів, а побачивши закривавленого ОСОБА_3, викликав працівників міліції.

Працівник міліції ? свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що, приїхавши на виклик до гаражного кооперативу, він від ОСОБА_2 дізнався про крадіжку його майна, в чому він підозрював ОСОБА_3, що і призвело до подій 13.06.2008 року. Останній же в свою чергу повідомив, що ОСОБА_2 стріляв в нього-потерпілого та відібрав барсетку. На такі доводи ОСОБА_3 засуджений заявив, що забрав барсетку у ОСОБА_3 у виді компенсації за викрадене майно та віддавати її відмовився.

Свої показання свідок ОСОБА_11 підтвердив на очній ставці з ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 212-216).

Свідок ОСОБА_12, що приїхав на прохання дружини ОСОБА_3 до гаражного кооперативу, побачив закривавленого потерпілого, який заявив, що у нього забрали барсетку з грошима та просив її знайти.

Приймаючи участь як понятий у огляді місця події, барсетку не знайшли, а на місці події було виявлено зв'язка ключів та декілька гільз.

Вказані обставини підтверджуються даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 14.06.2008 року, відповідно до якого були виявлені та вилучені у тому числі три гільзи (т. 1 а.с. 17-19).

Свідок ОСОБА_13 також на місці події запитувала у ОСОБА_2 про берсетку, на що той показав їй образливий жест.

Свідок-працівник міліції ОСОБА_7 пояснив в суді першої інстанції про те, що при відібранні пояснень у ОСОБА_2 стало відомо, що барсетка ОСОБА_3 знаходиться в гаражі засудженого, а тому він разом з оперуповноваженим ОСОБА_6 за участю понятих в присутності ОСОБА_2 провели огляд гаражу останнього, де біля входу на підлозі виявили відкриту барсетку, в якій знаходилися приблизно 10.000 грн., що були скріплені між собою, 300 доларів США та інше майно. На запитання про можливість перебування в гаражі і іншого майна потерпілого, ОСОБА_2 відповів відмовою. Між тим, невдовзі в гаражі на холодильнику були виявлені і інші гроші, про належність яких будь-кому ОСОБА_2 пояснити спочатку не зміг, а потім вказав, що вони належать ОСОБА_3, тому він-свідок склав і другий протокол огляду та виявлення грошей.

Дані показання свідок ОСОБА_7 підтвердив на очній ставці з ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 225-227).

На такі ж обставини вказав суду свідок ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_14, що були понятими при проведенні обшуку, пояснили про обставини вилучення в гаражі ОСОБА_2 барсетки з майном потерпілого та ще окремо грошей.

Показання вказаних свідків суперечностей, як на те посилається в апеляції засуджений, не містять.

Згідно з протоколом огляду від 14.06.2008 року, що проведений в період часу з 13.35 до 14.00 годин, в гаражі ОСОБА_2 була виявлена барсетка, в якій знаходилися, зокрема гроші в сумі 10.000 грн. та 300 доларів США (т. 1 а.с. 30).

Та обставина, що у барсетки була відірвана ручка, що засудженим не оспорюється, вказує на насильницьких характер заволодіння нею за обставин, вказаних потерпілим.

На підставі даних протоколу огляду того ж гаражу від 14.06.2008 року, в період часу з 14.05 до 14.20 годин, на холодильнику було виявлено 10.300 грн. та 100 доларів США (т. 1 а.с. 31).

Дані зазначених протоколів підтверджують ту обставину, що після заволодіння барсеткою потерпілого, ОСОБА_2 її оглянув, розділив гроші, частину яких положив окремо, про що не повідомив працівників міліції, які проводили огляд гаражу, а при їх виявленні першочергово не вказував на їх належність будь-кому, що дали суду першої інстанції обґрунтовані підстави вважати про бажання ОСОБА_2 заволодіти майном ОСОБА_3 під впливом безпідставних підозр у вчиненні потерпілим крадіжки майна засудженого для компенсації понесених в результаті цього збитків.

Таким чином, аналіз наведених вище доказів вказує на те, що ОСОБА_2 застосував зброю до потерпілого з метою заволодіння майном ОСОБА_3, тобто учиняв дії з корисливим мотивом.

Згідно з даними протоколу огляду від 14.06.2008 року у ОСОБА_2 було вилучено пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями "Вій", НОМЕР_1 та дозвіл № НОМЕР_4 ( т. 1 а.с. 35), що долучений до матеріалів справи в якості речового доказу ( т. 1 а.с. 46).

У відповідності з висновком експерта від 28.07.2008 року пістолет НОМЕР_1, що наданий на дослідження є короткоствольною вогнепальною зброєю ? гладкоствольним самозарядним пістолетом калібру 9 мм Р.А. моделі "ВІЙ", що призначений для стрільби патронами спорядженими гумовими кулями, у тому числі ПНД-9П, який придатний для стрільби.

Також предметом дослідження були три гільзи пістолетних патронів ПНД-9П калібру 9 мм (т. 1 а.с. 39-43).

Доводи апеляції засудженого про неправильне встановлення органом досудового слідства кількості зроблених ним пострілів - досліджувалися судом першої інстанції і правильно визнані необґрунтованими.

При цьому виявлення на місці події тільки трьох гільз, не може свідчити лише про три постріли, що здійснив ОСОБА_2 під час подій 13.06.2008 року, навіть за тих обставин, що сам засуджений вказує про вчинення ним п'яти пострілів, висновки же судово-медичної експертизи зазначають на отримання ОСОБА_3 не менше п'яти ушкоджень, спричинених гумовими кулями, а тому суд правильно прийняв до уваги послідовні показання потерпілого, що узгоджуються з висновками

судово-медичної експертизи про отримання ним восьми тілесних ушкоджень в результаті здійснених у нього ОСОБА_2 пострілів.

Є безґрунтовними і доводи апеляції про недопустиму натуралізацію опису подій у вироку, оскільки він викладений у відповідності до вимог закону, а його зміст в частині відображення показань допитаних під час судового розгляду осіб, відповідає протоколу судового засідання.

Перебування потерпілого під час подій 13.06.2008 року в стані алкогольного сп'яніння не може слугувати підставою для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності чи вказати на його невинуватість у вчиненні злочину.

Дав суд належну оцінку і показанням потерпілого ОСОБА_3 щодо присутності на місці події дружини засудженого ? ОСОБА_9

При цьому необхідно зазначити, що причетність до подій ОСОБА_9 органом досудового слідства не встановлена, зокрема і на підставі показань потерпілого, що не вказував про її участь у вчиненні щодо нього злочину.

ОСОБА_2 не вказує на присутність при подіях 13.06.2008 року між ним та ОСОБА_3 особи на ім'я ОСОБА_3, а тому суд обґрунтовано встановив, що вона не була очевидцем злочину.

Дослідивши наведені та інші докази по справі з достатньою повнотою, в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), кваліфікувавши його дії за ч. 1 ст. 187 КК України.

Доводи апеляції прокурора про неправильне визнання судом вчинення нападу ОСОБА_2 на ОСОБА_3, поєднаного із насильством, небезпечним для його життя, є безпідставними, оскільки засуджений здійснив велику кількість пострілів у потерпілого з близької відстані, приблизно в 1 м, у тому числі у життєво- важливий орган ? голову, обставини чого суд першої інстанції правильно визнав як вчинення розбою, поєднаного із насильством, небезпечним не тільки для здоров'я, але і для життя потерпілого.

При цьому не можна не вказати, що відповідно до протоколу судового засідання, прокурор Ємець Я.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, будь-якої позиції з приводу такої ж, але неправильної на думку прокурора, кваліфікації органом досудового слідства дій ОСОБА_2 не виказував, що можна розцінити, як суперечливість його позиції з посиланням в апеляції лише на висновок судово-медичної експертизи про спричинення ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, який також підлягає оцінці, що суд належним чином і зробив.

Доводи апеляції засудженого про те, що кримінальна справа не була порушена 14.06.2008 року, не вказують на безпідставність її порушення 10.07.2008 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України ( т. 1 а.с. 10), зі скасуванням постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по факту подій 13.06.2008 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України (т. 1 а.с. 13, 14).

Не вбачається з апеляції засудженого і те, які на його думку повинні були проведені слідчі експерименти при його затриманні, в чому полягає спотворення протоколів допиту при проведенні досудового та судового слідств чи суперечливість доказів, досліджених в судовому засіданні, яким суд зробив невірну оцінку, віддавши перевагу одним доказам над іншими.

Доводи апеляції засудженого в цій частині носять узагальнюючий характер, зміст якого засуджений в суді апеляційної інстанції не розкрив.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства чи розгляду справи в суді, які могли потягнути за собою скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Не вказані такі порушення і в апеляції засудженого.

Зокрема твердження апеляції ОСОБА_2 щодо неналежного захисту його інтересів адвокатом Халупко М.Ю. носять неконкретній характер, без посилань на такі дії чи бездіяльність вказаного адвоката, який здійснював захист інтересів засудженого під час досудового слідства та виконанні вимог ст.ст. 218-220 КПК України з поданням клопотань, які підтримані ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 320-322).

Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, його особи, що вперше притягується до відповідальності, працює та позитивно характеризується, не в максимальних межах, встановлених в санкції ч. 1 ст. 187 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи апеляції засудженого про призначення йому суворого покарання ? є безпідставними.

Обгрунтовано суд прийняв рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20.000 грн. на відшкодування моральної шкоди з урахуванням моральних переживань, які зазнав потерпілий в результаті вчинення відносно нього злочину за обставин, вказаних у вироку суду, погіршення його стану здоров'я, внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, зміни звичайного способу життя та поведінки, на що є посилання у позовній заяві (т. 1 а.с. 346-350).

Таким чином апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора Ємець Я.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

С у д д і:

Балацька Г.О. БританчукВ.В. Наставний В.В.