Справа № 359/1783/18 Головуючий у І інстанції Журавський В. В.

Провадження № 22-ц/780/2131/18 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.

Категорія 46 05.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Голуб С.А., Савченка С.І.,

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0800 га з цільовим призначенням для садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

16 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0800 га з цільовим призначенням для садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території садового товариства Вишеньки-2 в Бориспільському районі Київської області та шляхом заборони її відчуження, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5

Заява мотивована тим, що з 27 серпня 2010 року ОСОБА_3 перебувала з ОСОБА_9 у зареєстрованому шлюбі, під час якого ОСОБА_9 придбав у власність земельну ділянку площею 0,0800 га з цільовим призначенням для садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території садового товариства Вишеньки-2 в Бориспільському районі Київської області згідно договору купівлі-продажу від 22 березня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюк О.Б. та зареєстрований в реєстрі за №545. 26 грудня 2016 року ОСОБА_9 помер. Вказувала, що за життя її чоловік вказану земельну ділянку нікому не відчужував. Однак 26 січня 2018 року їй стало відомо, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 січня 2018 року. Крім того, в мережі Інтернет позивач виявила оголошення про продаж спірної земельної ділянки, що свідчить про те, що відповідач ОСОБА_5 може її відчужити на користь інших осіб. Тому вважала, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0800 га з цільовим призначенням для садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території садового товариства Вишеньки-2 в Бориспільському районі Київської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_5, а також заборонено відчуження цієї земельної ділянки.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову залишити без задоволення, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду про наявність підстав для забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях, оскільки позивачем не додано доказів того, що спірна земельна ділянка належала її чоловіку ОСОБА_9, а відтак вважає, що відсутній спір між сторонами щодо земельної ділянки. Вказує, що власником земельної ділянки є відповідач ОСОБА_5, а тому накладення арешту на належну їй на праві власності земельну ділянку порушує її право на вільне володіння, користування та розпорядження нею.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву та забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони її відчуження, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що види забезпечення позову, які просить застосувати позивач відповідають позовним вимогам, так як предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Такі висновки суду є правильними й такими, що відповідають обставинам справи й вимогам закону.

Судом першої встановлено, що у березні 2018 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей та сім»ї Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0800 га з цільовим призначенням для садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області

Станом на 19 березня 2018 року провадження у справі не відкрито.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, забезпечення позову допускається до його пред'явлення до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що види забезпечення позову, які просить застосувати позивач відповідають позовним вимогам, оскільки предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної вище земельної ділянки, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

За таких обставин, висновки суду про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони її відчуження, є правильними.

Отже, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду про наявність підстав для забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях, оскільки позивачем не додано доказів того, що спірна земельна ділянка належала її чоловіку ОСОБА_9, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 02 січня 2018 року, яка належить ОСОБА_5 і ці доводи апеляційної скарги стосуються вирішення спору по суті.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції помилково розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді