Справа № 11а-1264
Вирок постановлено під головуванням Дігтяр І.P.
Категорія: ч. 4 ст. 296 КК
Доповідач в апеляційній інстанції: Британчук В.В.
УКРАЇНА
Апеляційний суд
міста Києва
УХВАЛА
Іменем України
2 вересня 2008 року колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді Британчука В .В., суддів - Шальневої Т.П., Кравченка С. І.,
3 участю прокурора - Мінакової Г.О.,
захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10,
засуджених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора, який брав у участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляціями засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_19 , захисників ОСОБА_21, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 8 квітня 2008 року. Цим вироком засуджено
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, згідно із ст. 89 ЮС не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК на чотири роки позбавлення волі;
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_2, згідно із ст. 89 КК не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК на чотири роки позбавлення волі;
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_3, не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК на три роки шість місяців позбавлення волі;
ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Губахи, Пермської області, Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрований АДРЕСА_4 та проживав за адресою: АДРЕСА_5, не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК на три роки позбавлення волі;
ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_23, уродженця м. Києва,
громадянина України, який зареєстрований в
АДРЕСА_6 та
проживав до арешту за адресою: АДРЕСА_7, не судимого,
за ч. 4 ст. 296 КК на три роки позбавлення волі;
ОСОБА_18, 5 квітня
ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Києва,
громадянина України, який проживав за
адресою: АДРЕСА_1,
не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК на три роки позбавлення волі;
ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_8, не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК на три роки позбавлення волі;
ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_9, не судимого,
за ч. 4 ст. 296 КК на три роки позбавлення волі;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_17, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_10, не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК, із застосуванням ст. 69 КК, на два роки обмеження волі;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_11, не судимого, за ч. 4 ст. 296 КК, із застосуванням ст. 69 КК, на два роки обмеження волі;
ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_21, уродженку с. Буча, Київської області, громадянку України, яка зареєстрована в АДРЕСА_12 та проживає за адресою: АДРЕСА_13, не судиму, за ч. 4 ст. 296 КК на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_22 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік шість місяців.
Відповідно до ст. 76 КК на неї покладено обов'язки:
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Вироком 28 травня 2007 року, в період часу з 16 год. 30 хв. до 18 год. 40 хв. ОСОБА_13, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на озері «Алмазному» по вул. Крайній, 2, в м. Києві, діючи спільно та узгоджено з групою осіб, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_19 , ОСОБА_18, ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12, ОСОБА_24 , ОСОБА_22, особою справа щодо якої виділена в окреме провадження, невстановленими досудовим слідством особами, які також перебували у стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_16, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, зневажаючи існуючі в суспільстві норми моралі, застосовуючи предмети спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, вчинили хуліганство за наступних обставин.
Так, засуджений ОСОБА_14, знаходячись у вказаний період часу у воді озера «Алмазного», граючись із хлопцями із своєї компанії, кинув піском та влучив по тілу незнайомої ОСОБА_25, яка відпочивала на вказаному озері в компанії з ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, малолітнім ОСОБА_33, та в цей момент гралася у воді озера з неповнолітнім ОСОБА_34, після чого ОСОБА_35 зробила ОСОБА_14 зауваження. Не зважаючи на це, ОСОБА_14 знову кинув піском та влучив у ОСОБА_35, яка ще раз зробила зауваження ОСОБА_14, на що останній, діючи з хуліганських спонукань, висловився у бік ОСОБА_35 нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_36 навмисно кинув піском у ОСОБА_35, яким влучив останній по спині. Потерпіла ОСОБА_35, обурена діями ОСОБА_14, підійшла до останнього, та зробила зауваження щодо його поведінки. Однак ОСОБА_14, продовжуючи свої хуліганські дії та не реагуючи на зауваження громадян штовхнув ОСОБА_35 кулаком в плече та висловив відносно неї погрозу фізичною розправою. В цей час, побачивши неправомірні дії ОСОБА_37, до них підійшов чоловік ОСОБА_35 - ОСОБА_26, який запитав у ОСОБА_14, чому останній так брутально поводиться. У відповідь ОСОБА_14 почав безпідставно ображати ОСОБА_26 та ОСОБА_35 нецензурною лайко і намагався вдарити ОСОБА_26 кулаком. Після чого ОСОБА_14, діючи з хуліганських спонукань, навмисно кинув піском в очі ОСОБА_26 та кулаком намагався нанести йому удар. ОСОБА_26 ухилився від вказаного удару, але ОСОБА_14 наніс йому один удар кулаком в обличчя, чим завдав останньому фізичного болю. Захищаючись від протиправних дій ОСОБА_14, ОСОБА_26 наніс йому у відповідь один удар в область обличчя, від якого ОСОБА_14 впав. В цей час, до них підійшли ОСОБА_29 та ОСОБА_31, які ніяких дій не вчиняли та в конфлікт не втручалися. Після цього ОСОБА_14 покликав зі своєї компанії осіб, які відпочивали неподалік озера «Алмазного» у зв'язку із святкуванням дня народження ОСОБА_17 та перебували у стані алкогольного сп'яніння й висловив погрози фізичною розправою ОСОБА_26 Через декілька хвилин до озера «Алмазного» прибігли засуджені ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_19 , ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22, ОСОБА_38 та інші особи з компанії ОСОБА_14 Не розібравшись в ситуації ОСОБА_19 намагався нанести удар кулаком ОСОБА_26 в обличчя, але останній ухилився, і удар прийшовся в плече ОСОБА_26, завдавши йому фізичного болю. Після чого, засуджені ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14, почали наносити ОСОБА_26 численні удари кулаками та ногами по різних частинах тіла, цей час ОСОБА_18 та невстановлені досудовим слідством особи наносили удари кулаками та ногами потерпілому ОСОБА_29 в область голови та різних частинах тіла. Одночасно з цим, інші невстановлені досудовим слідством особи наносили чисельні удари руками та ногами ОСОБА_31 по різним частинам тіла. В цей час, потерпілий ОСОБА_27, побачивши, що вищевказані особи наносять побої ОСОБА_26, ОСОБА_29, ОСОБА_31, підбіг до них та почав відштовхувати осіб, які вчиняли хуліганські дії, від ОСОБА_29 Рятуючись від побиття, ОСОБА_26, ОСОБА_29, ОСОБА_31 відплили у глиб озера. В цей час засуджені ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17 , ОСОБА_12, ОСОБА_20 , ОСОБА_11 та невстановлені досудовим слідством особи оточили потерпілого ОСОБА_27 з різних боків та почали його безпідставно бити. При цьому, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_39 , ОСОБА_19 та невстановлені досудовим слідством особи, умисно наносили ОСОБА_27 чисельні удари руками та ногами по голові та різних, частинах тіла. В цей час, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 умисно наносили ОСОБА_27 удари кулаками по голові та різних частинах тіла, ОСОБА_17 умисно наносив останньому удари по тулубу, а ОСОБА_20 умисно наносив ОСОБА_27 численні удари по обличчю.
Крім того, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17, застосовуючи дерев'яні палиці, умисно наносили ними чисельні удари ОСОБА_27 по голові. При побитті ОСОБА_27, яке продовжувалось близько 5-7 хвилин та носило характер мордування, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_20 , ОСОБА_11 та невстановлені досудовим слідством особи, знущаючись над ОСОБА_40, ображали останнього нецензурною лайкою та висловлювали на його адресу погрози фізичної розправи. Після цього, до вказаних осіб, підбігла сестра ОСОБА_27 -ОСОБА_32, яка почала просити осіб, що били ОСОБА_27, припинити свої дії, та відштовхувала їх від останнього. В цей час ОСОБА_27 вирвався від осіб, які його били, та побіг по воді вздовж берега озера.
Продовжуючи свої хуліганські дії групою осіб, за потерпілим ОСОБА_27 побігли ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_20 , ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_14 та невстановлені досудовим слідством особи. Через 10-15 метрів вказані особи наздогнали ОСОБА_27, після чого, ОСОБА_16 наніс останньому один удар кулаком в область обличчя, а невстановлені досудовим слідством особи тримати за руки та ноги, не даючи ОСОБА_27 можливості втекти. В цей час ОСОБА_13, ОСОБА_20 , ОСОБА_43, ОСОБА_16, ОСОБА_19 та невстановлені досудовим слідством особи, діючи з особливою зухвалістю, спільно та узгоджено в групі осіб, наносили ОСОБА_27 удари кулаками по голові. До вказаних осіб підійшла ОСОБА_35, яка почала просити осіб, які били ОСОБА_27, припинити свої дії. У відповідь ОСОБА_14, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, почав погрожувати ОСОБА_35 фізичною розправою. Злякавшись можливості реалізації вказаних погроз, потерпіла ОСОБА_35 відійшла на гору обривистого берега озера. Одночасно з вказаними подіями, побиття ОСОБА_27 побачили відпочиваючі в одній компанії ОСОБА_44, його вагітна дружина ОСОБА_45, ОСОБА_46, яка була з малолітньою дитиною ОСОБА_47 Після чого, ОСОБА_44 почав кричати особам, які били ОСОБА_27, щоб вони припинили свої протиправні дії. До потерпілих ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_48 підійшли ОСОБА_20 з невстановленими досудовим слідством особами й почали погрожувати ОСОБА_44 фізичною розправою. Коли ОСОБА_45 зробила ОСОБА_20 зауваження, останній, діючи з метою залякати ОСОБА_45, яка перебувала в стані вагітності, почав демонструвати їй великий шрам, який знаходився у нього в районі грудної клітини. При цьому, ОСОБА_20 сказав ОСОБА_45 що йому все байдуже. Вказані дії ОСОБА_20 призвели до виникнення у ОСОБА_45 стану сильного душевного хвилювання. Скориставшись тим, що ОСОБА_20 та невстановлені досудовим слідством особи, на деякий час відволіклися, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_49, ОСОБА_47 з місця вчинення злочину пішли. В цей час до осіб, які били ОСОБА_27, підбігла ОСОБА_32, яка почала просити їх припинити свої дії, та відштовхувала їх від ОСОБА_27. Одночасно з цим останньому вдалось трохи відплисти від берега. При цьому особи, які вчиняли хуліганські дії групою осіб, висловлювали на адресу ОСОБА_29 погрози фізичної розправи. В цей час до ОСОБА_32 підійшла ОСОБА_38, яка діючи з хуліганських спонукань, спільно та узгоджено в групі вказаних осіб, почала погрожувати ОСОБА_32 фізичною розправою та намагалась вдарити останню кулаком. Захищаючись, ОСОБА_32 відштовхнула її від себе. Після цього до ОСОБА_32 підійшов ОСОБА_17 й штовхнув ОСОБА_32 кулаком в плече. Злякавшись загрози застосування до неї фізичного насильства, потерпіла ОСОБА_32 відплила в озеро.
Крім того, у вказаний період часу на горі обривистого берегу на озері відпочивали в одній компанії ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 , ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 , ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, неповнолітній ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62 та малолітні ОСОБА_63, ОСОБА_64, які побачили побиття раніше незнайомого ОСОБА_27 вищевказаними особами. Побачивши, що ОСОБА_27, який в цей час знаходився у воді озера, ледь тримається на поверхні, а особи, які його били, не дають можливості йому вийти на берег, ОСОБА_56 сказав ОСОБА_50, що потрібно допомогти ОСОБА_27 вийти па берег, та хотів спуститися до озера. Одночасно з цим, побиття незнайомого їм ОСОБА_27 побачили ОСОБА_65 та ОСОБА_66, які у вказаний період часу відпочивали на березі озер «Алмазного», спільно з ОСОБА_67 та ОСОБА_68 Побачивши, що ОСОБА_27 перебував у воді озера у безпорадному стані, ОСОБА_69 та ОСОБА_66 вирішили допомогти йому вийти на беріг. Підійшовши до ОСОБА_27, потерпілі ОСОБА_69 та ОСОБА_66 почали заспокоювати осіб, які били ОСОБА_27, просили припинити їх свої дії. Потерпілий ОСОБА_69 почав витягувати ОСОБА_27 з води на берег озера. В цей момент ОСОБА_13, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, умисно наніс ОСОБА_69 один удар кулаком в обличчя, завдавши останньому фізичного болю. Одночасно з цим, невстановлений досудовим слідством чоловік з числа відпочиваючих, крикнув особам, які вчиняли хуліганські дії, щоб вони розійшлися. У відповідь на це, невстановлена слідством особа висловилась в бік вказаного чоловіка з числа відпочиваючих нецензурною лайкою. Після чого невстановлений досудовим слідством чоловік, припиняючи хуліганські дії вказаних осіб, підбіг до них та наніс декілька ударів цим особам. Продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, ОСОБА_13, ОСОБА_70, ОСОБА_14, ОСОБА_19 , ОСОБА_17 та невстановлені досудовим слідством особи почали наносити невстановленому досудовим слідством чоловіку з числа відпочиваючих численні удари руками та ногами по різним частинам тіла. Вказаний чоловік почав тікати до гори обривистого берегу озера, однак його наздогнали ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_19 , ОСОБА_17 та невстановлені досудовим слідством особи, які збили чоловіка з ніг та продовжили наносити численні удари руками та ногами по різних частинах тіла. Побачивши це, потерпілий ОСОБА_69, рятуючи вказаного чоловіка від подальшого побиття, взяв з землі дерев'яну гілку та, підбігши до осіб, які били невстановленого досудовим слідством чоловіка, наніс їм гілкою декілька ударів. Після чого особи, які вчиняли хуліганські дії групою осіб, перестали бити вказаного чоловіка та почали виривати з рук ОСОБА_69 дерев'яну гілку. Потерпілий ОСОБА_69 почав заспокоювати цих осіб, але в цей час ОСОБА_13, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, умисно наніс ОСОБА_69 один удар кулаком в обличчя. Потерпілий ОСОБА_66 почав допомагати ОСОБА_69 утримувати в руках дерев'яну гілку, але особам, які вчиняли групові хуліганські дії, вдалось вирвати з їх рук вказану гілку. Рятуючись від побиття, ОСОБА_69, ОСОБА_66 та невстановлений досудовим слідством чоловік почали втікати від вказаних осіб і вибігли на гору обривистого берега озера в місці, де відпочивали в одній компанії ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 , ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 , ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_71, неповнолітній ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, малолітні ОСОБА_63 та ОСОБА_64 Переслідуючи ОСОБА_69, ОСОБА_66 та невстановленого досудовим слідством чоловіка, до вказаного місця прибігли ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_41 , ОСОБА_72 , ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_22, особа справа щодо якої виділена в окреме провадження та невстановлені досудовим слідством особи. Одночасно з цим, злякавшись дій вказаних осіб, потерпілі ОСОБА_53 , ОСОБА_55, ОСОБА_59, неповнолітні ОСОБА_61, ОСОБА_62, малолітні ОСОБА_69 та ОСОБА_64 сховались в легковому автомобілі ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_56 , після чого, ОСОБА_50, ОСОБА_52, ОСОБА_54 зробили зауваження особам, які вчиняли хуліганські дії, щоб вони їх припинили. У відповідь на це ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19 , ОСОБА_22, особа справа щодо якої виділена в окреме провадження та невстановлені досудовим слідством особи, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, висловлюючись нецензурною лайкою, погрожуючи відпочиваючим громадянам з вказаної компанії фізичною розправою, почали бігати по покривалах, розісланих на землі в місці відпочинку вказаних громадян. Після чого ОСОБА_13 схопив з покривала скляну пляшку, заповнену на три четверті горілкою, та, підбігши ззаду до ОСОБА_54, наніс останньому вказаною пляшкою один удар по голові, завдавши ОСОБА_54 фізичного болю. В цей час ОСОБА_14 координував дії нападаючих осіб, даючи їм команду шикуватись. Після чого ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19 , ОСОБА_18, ОСОБА_20 та невстановлені досудовим слідством особи, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, напали на ОСОБА_50, ОСОБА_56 , ОСОБА_54 та почали наносити їм удари руками та ногами по різним частинам тіла. Одночасно з цим ОСОБА_20 , діючи з особливою зухвалістю, у групі вказаних осіб, умисно наносив кулаками чисельні удари ОСОБА_50 та ОСОБА_56 по різних частинах тіла. В цей час ОСОБА_13, діючи з особливого зухвалістю, також наносив кулаками чисельні удари ОСОБА_50 по різним частинам тіла, завдавши останньому фізичного болю. Крім того, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 умисно наносили руками та ногами чисельні удари ОСОБА_54 по різним частинам тіла. Невстановлені досудовим слідством особи нанесли палицею з вогнища удар ОСОБА_54 по нозі, а також наносили удари останньому негострими частинами шампурів по голові, дерев'яними гілками по тулубу та ногах, завдавши ОСОБА_54 фізичного болю.
Крім того, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та невстановлені досудовим слідством особи, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, проявляючи особливу зухвалість, застосовуючи дерев'яні палиці, умисно наносили ними чисельні удари ОСОБА_50 по голові та різним частинам тіла, завдавши останньому фізичного болю. ОСОБА_18 також умисно наносив дерев'яною палкою чисельні удари ОСОБА_56 по різних частинах тіла, завдавши йому фізичного болю. В цей час ОСОБА_13 підбіг ззаду до ОСОБА_50 та наніс останньому удар невстановленим предметом по голові. Захищаючись від нападу, а також захищаючи жінок та дітей зі своєї компанії, ОСОБА_50 та ОСОБА_54 відбивались від вказаних осіб, використовуючи при цьому підручні засоби, а саме лопатку, вудку. В цей час, невстановлені досудовим слідством особи, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, підбігли до ОСОБА_58 та нанесли йому кілька ударів в область грудної клітини, завдавши фізичного болю, після чого ОСОБА_58 відштовхнув від себе вказаних осіб. Одночасно з вказаними подіями ОСОБА_22 та особа справа щодо якої виділена в окреме провадження погрожували відпочиваючим особам, ображали їх нецензурною лайкою, непристойними жестами, підбурювали осіб, які вчиняли спільно з ними хуліганські дії, до їх активізації. ОСОБА_73 почала просити осіб, які били ОСОБА_56 , ОСОБА_54 та ОСОБА_50, припинити свої протиправні дії, казала, що зараз приїдуть працівники міліції але ці особи на вказані прохання не реагували та продовжували вчиняти хуліганські дії. Потім особа справа щодо якої виділена в окреме провадження підбігла до ОСОБА_51 та намагалась скляною пляшкою нанести їй удар по голові, але ОСОБА_54 вдалось відібрати у цієї особи пляшку. В цей час ОСОБА_19 , продовжуючи хуліганські дії в групою осіб, наніс кулаком один удар
ОСОБА_50 в область голови, завдавши останньому фізичного болю. До них підбігла ОСОБА_51, яка продовжила просити осіб, які вчиняли хуліганські дії, припинити їх, а також намагалась відсторонити цих осіб від ОСОБА_50 В цей момент ОСОБА_19 , продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, намагався нанести удар кулаком ОСОБА_50, але при цьому ОСОБА_19 тильною стороною ліктя наніс удар ОСОБА_51 знизу по підборіддю, завдавши останній фізичного болю. В цей час ОСОБА_13 та ОСОБА_14 почали кричати особам, з якими вони в групі вчиняли хуліганські дії, розбивати скляні пляшки з метою пристосування їх для нанесення тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_16 та невстановлені досудовим слідством особи почали розбивати скляні пляшки з метою використання гострих кінців їх шийок для нанесення тілесних ушкоджень оточуючим громадянам. Продовжуючи хуліганські дії групою осіб, ОСОБА_14, тримаючи в руці відбиту шийку скляної пляшки, тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, намагався її гострими кінцями нанести удари ОСОБА_50 та ОСОБА_74 Захищаючись, ОСОБА_50 відбивався від вказаних ударів вудкою, а ОСОБА_56 відбивався лопаткою, таким чином не даючи можливості ОСОБА_14 нанести їм тілесні ушкодження. Одночасно з цим, ОСОБА_15, продовжуючи хуліганські дії групою осіб, тримаючи відбиту шийку скляної пляшки, тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, розмахував нею, тим самим створюючи реальну небезпеку спричинення тілесних ушкоджень оточуючим громадянам. При цьому ОСОБА_15 висловлював на адресу ОСОБА_73 погрози фізичної розправи. В цей час ОСОБА_16 тримаючи в руці відбиту шийку скляної пляшки розмахував нею в різні боки, тим самим створюючи реальну небезпеку оточуючим громадянам. Через деякий час ОСОБА_50, ОСОБА_54 та ОСОБА_56 вдалося відбитися від осіб, які вчиняли хуліганські дії, та відтіснити їх. Після чого ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_22, особа справа щодо якої виділена в окреме провадження та невстановлені слідством особи почали умисно кидати пусті пляшки в оточуючих громадян, з числа відпочиваючих та в легковий автомобіль ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_56 та в якому в цей час перебували жінки та діти, а саме ОСОБА_53 , ОСОБА_55, ОСОБА_59, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63 та ОСОБА_64 Одночасно з цим, ОСОБА_20 та ОСОБА_14 умисно кидали дерев'яні палки по зазначеному автомобілю. Вказаними хуліганськими діями ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_20 , ОСОБА_22, особа справа щодо якої виділена в окреме провадження та невстановлені досудовим слідством особи створили реальну небезпеку спричинення тілесних ушкоджень оточуючим громадянам. Деякі скляні пляшки та дерев'яні палки, які кидали вищевказані особи, потрапляли в автомобіль ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_56 , чим умисно пошкодили корпус вказаного автомобіля. Потерпіла ОСОБА_51 почала просити осіб, які вчиняли хуліганські дії, не кидати пляшок по вказаному автомобілю, оскільки в ньому знаходяться діти. Не зважаючи на це, ОСОБА_13 продовжуючи хуліганські дії групою осіб, діючи з винятковим цинізмом, зневажаючи існуючі в суспільстві норми моралі, висловлюючи погрозу фізичної розправи над дітьми, схопив з землі дерев'яну палицю та почав умисно наносити нею удари по належному ОСОБА_56 автомобілю, в якому в цей час перебували жінки та діти. В цей час в салоні вказаного автомобіля почалася паніка, діти кричали та плакали. Продовжуючи хуліганські дії групою осіб, ОСОБА_13, діючи з винятковим цинізмом, умисно наніс вказаною палицею удар по задньому склу зазначеного автомобіля, в результаті чого вказане скло розбилося, його осколки посипались в середину салону автомобіля, потрапивши на руки ОСОБА_55, неповнолітніх ОСОБА_61, ОСОБА_62, малолітньої ОСОБА_63, завдавши цим особам фізичного болю. Крім того, вказаними діями ОСОБА_13 був умисно пошкоджений належний ОСОБА_56 автомобіль ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1. Після чого, знаючи, що в середині зазначеного автомобіля знаходяться діти, ОСОБА_13, намагався нанести удар вказаною палицею в середину салону автомобіля, але ОСОБА_50 вихопив з його рук вказану палицю. Рятуючись від насильства з боку осіб, які вчиняли хуліганські дії, ОСОБА_53 , ОСОБА_55, неповнолітній ОСОБА_61, малолітні ОСОБА_64 та ОСОБА_63 пересіли в автомобіль «Шевролет Лачетті», який належить ОСОБА_69, та з місця скоєння злочину виїхали. Після чого ОСОБА_14 тримаючи в руках дерев'яну палку, підбіг до автомобіля ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_56 , та умисно наніс палкою удар по лобовому склу вказаного автомобіля, від чого на склі утворилась тріщина, тим самим умисно пошкодивши зазначений автомобіль. Продовжуючи хуліганські дії групою осіб, ОСОБА_13, діючи з особливою зухвалістю, тримаючи в руці шийку скляної пляшки, тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_50 та приставив вказану шийку гострим кінцем до живота останнього, тим самим погрожуючи спричиненням тілесних ушкоджень. Після чого, до них підбігла ОСОБА_51, яка схопила ОСОБА_13 за руку, в якій останній тримав шийку пляшки, таким чином не даючи ОСОБА_13 можливості її застосувати. ОСОБА_51 почала умовляти ОСОБА_13 викинути вказану шийку пляшки і він через деякий час її викинув. ОСОБА_51 продовжувала просити осіб, які вчиняли хуліганські дії припинити їх, але ці особи на прохання не реагували, та по командах ОСОБА_14, тримаючи в руках дерев'яні палки, підходили до громадян з числа відпочиваючих, ображали їх нецензурною лайкою та погрожували фізичною розправою. При цьому ОСОБА_14, продовжуючи хуліганські дії в групі осіб, висловлював погрози вбивством на адресу неповнолітнього ОСОБА_60 Через деякий час невстановлена досудовим слідством особа, крикнула, що їде міліція, після чого особи, які вчиняли хуліганські дії, з місця скоєння пішли.
Під час вчинення вказаними особами хуліганських дій групою осіб було умисно пошкоджено майно ОСОБА_56 , а саме автомобіль ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1, чим спричинено ОСОБА_56 матеріальну шкоду на загальну суму 2 446 грн. 80 коп.
Хуліганськими діями потерпілому ОСОБА_27 заподіяні легкі тілесні ушкодження.
В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини й кваліфікації діяння засуджених, просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 скасувати за м'якістю призначеного покарання, оскільки вважає, що судом не надано правової оцінки ступеню тяжкості вчиненого ними злочину, їх особам, характеру суспільної небезпечності і обставинам вчинення засудженими злочину. У зв'язку з цим, апелянт просить апеляційний суд постановити свій вирок і призначити покарання ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, ОСОБА_15 - у виді чотирьох років позбавлення волі, та стягнути з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_22 солідарно судові витрати в розмірі 586 грн. 50 коп.3а проведення судово-автотоварознавчої експертизи.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_13 просить вирок суду змінити та
перекваліфікувати його діяння з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 2 ст. 296 КК,
посилаючись на те, що в його діях не було складу злочину, за який його
засуджено, оскільки він не застосовував предмети спеціально пристосовані
для нанесення тілесних ушкоджень;
- засуджений ОСОБА_19 просить вирок суду змінити та
перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 2 ст. 296 КК, справу закрити
на підставі ст. 6 КПК та п. «а» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від
19 квітня 2007 року, посилаючись на несправедливість вироку, оскільки він
під час вчинення злочину не застосовував предмети спеціально пристосовані
для нанесення тілесних ушкоджень та не вступав у змову на вчинення
злочину. Крім того, зазначає, що судом при призначенні покарання не було
враховано його щире каяття, що він до кримінальної та адміністративної
відповідальності притягується вперше та стан його здоров'я;
- захисник ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_20 просить
вирок змінити та перекваліфікувати діяння ОСОБА_20 з ч. 4 ст. 296 КК на
ч. 2 ст. 296 КК й призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі,
посилаючись на те, що обвинувачення ОСОБА_20 ґрунтується виключно
на показаннях потерпілих по справі, які між собою містять істотні
суперечності та не у повному обсязі узгоджуються з зібраними в справі
доказами, що досудове слідство було проведено необ'єктивно та однобічно,
під час проведення очних ставок між ОСОБА_20 та потерпілими
ОСОБА_69, ОСОБА_66, ОСОБА_27 та ОСОБА_53 слідчим
ОСОБА_75 було заборонено задавати питання потерпілим, що на думку
апелянта є порушенням права на захи ст. Також в апеляції стверджується, що
судом не враховано при постановлены вироку дані про особу ОСОБА_20 ,
який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не
перебуває, працює слюсарем в ТОВ «Гевея», має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, 9 травня 2007 року йому було зроблено операцію на серці, в ході судового розгляду справи до суду надійшла заява, в якій потерпілі просили суд не застосовувати суворого покарання до деяких підсудних, в тому числі і до ОСОБА_20 ;
- захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_17
просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким
перекваліфікувати діяння ОСОБА_17 з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 2 ст. 296 КК
та застосувати до нього ст. 75 КК, звільнивши з під варти, посилаючись на
те, що ні на досудовому слідстві, ні у суді не було доведено, що ОСОБА_17
К.С. під час хуліганства застосовував предмети спеціально пристосовані для
нанесення тілесних ушкоджень. Стверджує апелянт і на тому, що потерпілі
перші нанесли удари ОСОБА_17, хоча він хотів лише розборонити
бійку. Крім того, апелянт вказує на те, що судом не врахована особа
засудженого, який за місцем проживання та навчання характеризується
позитивно, на обліку у міліції не перебував, злочин вчинив уперше, вину
визнав частково в тій частині, що він дійсно наніс удари тим особам, які
здійснювали проти нього напад і вдарили його першими;
• - захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_18 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати діяння ОСОБА_18 з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 2 ст. 296 КК та застосувати до нього п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, звільнивши від покарання, посилаючись на те, що в суді не знайшла свого підтвердження та частина обвинувачення, у якій ОСОБА_18 інкримінується застосування під час хуліганства дерев'яних палиць, якими він умисно наносив чисельні удари ОСОБА_50 по голові та різним частинам тіла та ОСОБА_56 по різних частинах тіла, й те, що він умисно кидав пусті скляні пляшки в відпочиваючих та в легковий автомобіль марки ВАЗ, який належав ОСОБА_56 Так, вказані обставини, на думку апелянта, спростовуються показаннями засуджених, потерпілих ОСОБА_53 , ОСОБА_76, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_50, ОСОБА_51, Крім того, в своїй апеляції адвокат зазначила, що інцидент тривав не більше 30 хвилин, що підтверджується показаннями підсудних, роздруківкою викликів потерпілими міліції та показаннями потерпілих ОСОБА_44, ОСОБА_67, а не, як зазначив суд у вироку, 1 год. 40 хв.;
• - захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_13 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати діяння ОСОБА_13 з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 2 ст. 296 КК та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі, посилаючись на незаконність вироку, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Апелянт зазначає, що судом не були взяті до уваги певні докази, що, як наслідок, призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_13 Не згоден апелянт і з наведеним у вироку обвинуваченням стосовно здійснення ОСОБА_13 дій по пристосуванню (виготовленню) предметів з метою завдання потерпілим тілесних ушкоджень та використанню вказаних предметів під час вчинення хуліганства. Також апелянт просить виключити з вироку суду дані про
• - попередню судимість ОСОБА_13, оскільки, на його думку, особа, судимість якої погашена, вважається не судимою. Просить апелянт при призначенні покарання врахувати стан здоров'я ОСОБА_13 й те, що він відшкодував матеріальні збитки, завдані потерпілому ОСОБА_56 ;
• - захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_16 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_16 з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 2 ст. 296 КК та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що кримінальна справа з самого початку розслідувалася з обвинувальним ухилом, однобічно, на його думку ні на досудовому слідстві, ні у суді не було доведено, що ОСОБА_16 застосовував предмети спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень. Зазначає апелянт й про те, що під час судового слідства потерпілі ОСОБА_51, ОСОБА_50, ОСОБА_35 , ОСОБА_26, ОСОБА_54, ОСОБА_76 та ОСОБА_53 показали, що ОСОБА_14 та ОСОБА_16 узгоджено хуліганські дії разом з іншими засудженими не вчиняли. Команди ОСОБА_14 направлені на згуртованість засуджених проти потерпілих самими засудженими не сприймалися, кожен з них діяв на свій розсуд. При цьому, потерпілим значної фізичної або матеріальної шкоди під час вчинення хуліганських дій не завдано;
• - захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_19 просить змінити вирок та перекваліфікувати діяння засудженого з ч. 4 ст. 296 КК а ч. 2 ст. 296 КК та застосувати до нього Закон України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. ОСОБА_19 , стверджує апелянт, під час досудового та судового слідства визнавав себе винним лише у нанесенні двох ударів рукою у плече потерпілого ОСОБА_26. На його думку, у суді не було доведено, що ОСОБА_19 застосовував під час хуліганства предмети спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень. Також апелянт вважає, що покарання призначене ОСОБА_19 , за своїм видом та розміром є явно несправедливим внаслідок його суворості;
- захисник ОСОБА_21 в інтересах засудженого ОСОБА_15
просить вирок суду змінити, пом'якшити йому покарання й застосувати до
нього ст. 75 КК або ст. 69 КК, посилаючись при цьому на те, що ОСОБА_15
приймав участь у бійці але при цьому не застосовував спеціально
пристосовані предмети для нанесення тілесних ушкоджень. Апелянт просить
суд врахувати, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, злочин вчинив
уперше, від його діяння тяжких наслідків не настало, він проживає з матір'ю
та сестрою - інвалідом з дитинства, позитивно характеризується, на обліку у
лікаря нарколога та психіатра не перебуває, матеріальних та моральних
претензій від потерпілі до нього не має.
Захисник ОСОБА_4 відкликала свою апеляцію в інтересах засудженого ОСОБА_13 за його згодою.
На вирок щодо засудженого ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_22 апеляції не подавались.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і заперечував проти апеляцій захисників і засуджених, захисників і засуджених, які підтримали свої апеляції і заперечували проти апеляційного подання прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню, апеляційне подання прокурора, апеляція захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_18 й апеляції інших захисників та засуджених ОСОБА_13 і ОСОБА_19 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Винуватість засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 вчиненні хуліганства групою осіб з застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, за обставин, викладених у вироку, знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами.
Як убачається зі змісту апеляцій захисників й засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_19 , апелянти не заперечують проти того, що засуджені вчинили щодо потерпілих хуліганство групою осіб, оскільки усі просять апеляційний суд перекваліфікувати діяння з ч. 4 на ч. 2 ст. 296 КК.
Тобто, їх апеляційні вимоги фактично зводяться лише до одного -відсутності, на їх думку, у діянні засуджених такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як вчинення його з застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.
Проте, колегія суддів вважає, що такі апеляційні вимоги є необгрунтованими, оскільки спростовуються доказами, що є у справі.
Так, з показань потерпілих ОСОБА_51, ОСОБА_60, ОСОБА_50, ОСОБА_53 , ОСОБА_76, ОСОБА_55, ОСОБА_58 убачається, крім іншого, що засуджені під час вчинення хуліганства групою осіб застосовували предмети, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень у виді шийки від розбитих ними пляшок («розочки», як називали їх потерпілі).
Зокрема, потерпіла ОСОБА_51 стверджувала, що з цими предметами під час хуліганства бачила засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і не виключила, що може ще хтось з засуджених був з такими предметами.
Потерпілий ОСОБА_60 прямо вказавши на засудженого ОСОБА_13 зазначив, що такі предмети були і у деяких інших засуджених.
Потерпілі ОСОБА_55 та ОСОБА_58, у свою чергу, показали, що бачили у засуджених «розочки», які вони тримали у руках.
Те, що усі засуджені погодились на застосування згаданих предметів під час хуліганства і це охоплювалось їх умислом свідчать встановлені судом обставини злочину.
Зокрема, встановлено показаннями засуджених, що усі вони є знайомими між собою і перебували на місці пригоди в одній компанії з приводу святкування дня народження, вживали спиртні напої, крім ОСОБА_16
Тобто, стверджувати про те, що кожен з них під час хуліганства діяв відокремлено від інших, є безпідставним.
Про спільність і певну згуртованість їх дій щодо потерпілих свідчить й те, як показали потерпілі, що засуджені під час хуліганства переводили свою увагу з одних потерпілих на інших спільно, а іноді і по команді одного з засуджених.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_52 стверджував, що засуджений ОСОБА_14 згуртовував засуджених на бійку і кричав їм:»Шикуйсь!», а потерпіла ОСОБА_53 зазначила про того ж ОСОБА_14, що він казав під час хуліганства усім засудженим робити «розочки» і сам розбив для цього пляшку об дерево.
За таких обставин, з урахуванням характеру дій засуджених, коли вони гуртом нападали на одного - двох потерпілих, жінок з неповнолітніми дітьми, розкидували і псували їх майно, закликали «мочити і вбивати» потерпілих, про що показав потерпілий ОСОБА_52, і, при цьому одні були озброєні предметами, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, а інші - сприяли застосуванню таких предметів, висновок суду у вироку про наявність реальної загрози для життя і здоров'я потерпілих є правильним.
Додатково про це свідчить епізод, коли засуджений ОСОБА_13 намагався заподіяти потерпілому ОСОБА_50 тілесні ушкодження «розочкою», йшов на потерпілого розмахуючи перед ним цим предметом біля живота і лише завдяки опору потерпілого та його дружини засудженому не вдалося нанести удару.
Як зазначено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 року № 10 наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування... предмета, спеціально пристосованого... для нанесення тілесних ушкоджень, має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Саме такі обставини і встановлені в справі.
Тому посилання в апеляціях на те, що тілесних ушкоджень потерпілим з боку засуджених такими предметами завдано не було, не виключає, у даному випадку, їх винності за ч. 4 ст. 296 КК.Показання потерпілих були достатньо детальними, доповнювали один одного і узгоджувались з іншими доказами в справі.
Твердження деяких апелянтів про те, що засуджені не домовлялись вчиняти хуліганство не має значення, оскільки, по - перше, ця обставина їм не інкримінувалась, по - друге, для кваліфікації хуліганства, вчиненого групою осіб, достатньо довести співвиконавство у хуліганстві, що в справі доведено.
Посилання захисника ОСОБА_5 в апеляції на те, що засуджений ОСОБА_18 не вчиняв хуліганства щодо деяких потерпілих, а тому з його обвинувачення належить виключити ці епізоди, безпідставні, оскільки, як раніше зазначено, в справі встановлено, що усі засуджені були співвиконавцями хуліганства, вчиненого в одному місці, в один час, тобто, мають нести відповідальність за дії, учинені групою осіб щодо усіх потерпілих.
Процесуальних порушень, які б давали підстави для скасування або зміни вироку справа не містить.
А твердження захисника ОСОБА_10 про те, що під час очної ставки засудженого ОСОБА_20 з деякими потерпілими слідчим було заборонено задавати питання потерпілим, не підтверджується матеріалами справи.
Судом першої інстанції справа розглянута достатньо повно, наявним доказам дана належна оцінка з урахуванням позиції захисту і обвинувачення.
Кваліфікація діяння засуджених за ч. 4 ст. 296 КК є правильною.
Покарання призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК, відповідає вчиненому і особі засуджених, з врахуванням обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, і воно визначено кожному з засуджених не у максимально можливих межах.
Виходячи з викладеного доводи апелянтів стосовно неправильної кваліфікації діяння засуджених і суворості або м'якості призначеного покарання є безпідставними.
Судова колегія вважає необгрунтованими твердження прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляційному поданні про м'якість призначеного ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
покарання, оскільки воно їм призначено за своїм розміром необхідне і достатнє для їх виправлення і попередження нових злочинів.
Крім того, прокурором в апеляційному поданні обґрунтовуються вимоги про призначення засудженим ОСОБА_13 і ОСОБА_14 більш суворого покарання тим, що вони раніше притягалися до кримінальної відповідальності, що є незаконним, оскільки, згідно із вимогами ст. 89 КК, вони є не судимими.
З цих підстав у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону підлягає задоволенню частково апеляція захисника ОСОБА_5 щодо ОСОБА_13 і, у порядку ст. 365 КПК, щодо ОСОБА_14, шляхом зміни, згідно із ст. 371 КПК, вироку і виключення з його мотивувальної частини посилання при призначенні покарання на те, що вони раніше притягалися до кримінальної відповідальності.
Колегія суддів вважає, що помилкове врахування судом першої інстанції цієї обставини не вплинуло на вид та розмір покарання, призначеного ОСОБА_13 та ОСОБА_14, враховуючи характер і ступінь тяжкості злочину, за який їх засуджено, наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Що стосується прохання в апеляційному поданні прокурора стягнути з засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_22 солідарно судові витрати в розмірі 586 грн. 50 коп.3а проведення судово-автотоварознавчої експертизи, то воно не може бути задоволено, оскільки судом першої інстанції це питання не досліджувалось під час розгляду справи по суті. Тому, його вирішення має відбуватися в порядку виконання вироку на підставі ст. ст. 409, 411 КПК.
Таким чином, апеляційне подання прокурора, який брав у участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляції засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_19 , захисників ОСОБА_21, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7, ОСОБА_10 не підлягають задоволенню у повному обсязі, а апеляція захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційне подання прокурора, який брав у участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляції засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_19 , захисників ОСОБА_21, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7, ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_13 задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 8 квітня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_13 і, в порядку ст. 365 КПК, щодо засудженого ОСОБА_14 змінити, виключити з його мотивувальної частини посилання при призначенні покарання на те, що вони раніше притягалися до кримінальної відповідальності.
У решті вирок щодо ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 залишити без зміни.
Суду першої інстанції вирішити питання про стягнення судових витрат за проведення судово-автотоварознавчої експертизи в порядку ст. ст. 409, 411 КПК.