УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"

на ухвалу Господарського суду Луганської області

у складі судді Фонової О. С.

від 28.08.2023 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Білоусова Я. О., Пуль О. А., Тарасова І. В.

від 09.11.2023

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"

про стягнення 394 066 751,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.08.2023 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) заяву представника Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - адвоката Яковенка П. А. про видачу дубліката наказу від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) задоволено. Ухвалено видати Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" дублікат наказу від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 8 206 220,29 грн, пені в розмірі 3 411 912,92 грн, інфляційних нарахувань в сумі 67 926 087,57 грн, судового збору за подання позову у розмірі 72 801,99 грн.

Постановою від 09.11.2023 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.08.2023 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

01 грудня 2023 року Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011). Скаржник вважає, що в даному випадку задоволення заяви про видачу дублікату наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) є неправомірним, оскільки сплинув строк для його повторного пред`явлення до виконання. Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" вважає, що в даному випадку виконавчий документ втрачено виконавцем після відкриття виконавчого провадження, а, отже, з відповідною заявою про видачу дублікату мав звернутись саме приватний виконавець для відновлення втрачених ним матеріалів виконавчого провадження. Скаржник також зауважує, що в період з березня 2022 року по липень 2023 року проводились виконавчі дії по примусовому виконанню даного наказу, зокрема, діяв арешт рахунків і майна боржника, здійснювались заходи по зверненню стягнення на грошові кошти, які належать особам, які мають заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (ухвала Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 у справі № 913/869/14, ухвала Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/20301/20, в яких розглянуті вимоги стягувача в рамках зведеного виконавчого провадження № 66446979, яке, у тому числі, містить наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011)), проте, суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді заяви не надали належної правової оцінки зазначеним обставинам, тощо.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою з огляду на таке.

У 2011 році Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" заборгованості за договором поставки природного газу № 06/11-48 від 28.01.2011.

Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою від 04.04.2016 Донецький апеляційний господарський суд частково скасував рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011). Позовні вимоги задовольнив частково. Присудив до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 8 206 220,29 грн, пеню у розмірі 3 411 912,92 грн, інфляційні нарахування у сумі 67 926 087,57 грн, судовий збір за розгляд позовної заяви у розмірі 72 801,99 грн. В інший частині рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) залишив без змін.

Постановою від 14.06.2016 Вищий господарський суд України скасував постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016. Рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) залишив без змін.

Постановою від 09.11.2016 Верховний Суд України скасував постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011). Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 залишив без змін.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) Господарським судом Луганської області видано відповідний наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

09 серпня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66441729 з виконання наказу від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

26 липня 2023 року від приватного виконавця, на запит Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 05.07.2023 № 31/01-106, надійшов лист від 20.07.2023 №509, в якому повідомлено, що станом на теперішній час виконавче провадження № 66441729 перебуває на тимчасово окупованій території, а саме в офісі приватного виконавця, що розташований за адресою: проспект Миру, 85-а, офіс № 9, місто Маріуполь, Донецька область, 87555, а також повідомлено про відсутність доступу до офісу та матеріалів виконавчого провадження, що перебувають (перебували) в офісі.

17 серпня 2023 року представник Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - адвокат Яковенко П. А. звернувся до суду із заявою від 09.08.2023 № 31/01-403, в якій просив видати дублікат наказу від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 8 206 220,29 грн, пені в розмірі 3 411 912,92 грн, інфляційних нарахувань в сумі 67 926 087,57 грн, судовий збір за позовною заявою у розмірі 72 801,99 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Маріуполь Донецької області, де знаходився офіс приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича (проспект Миру, 85-а, офіс № 9, місто Маріуполь, Донецька область, 87555), наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) є втраченим.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (постанова Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).

Поряд із цим, обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11, постанова Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 910/22462/15).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини 2 цієї статті зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 23 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Водночас 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIІI, яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини 1, 2 статті 12 цього Закону).

У пункті 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016, та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15, від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15, від 26.12.2019 у справі № 10/339/10).

Східний апеляційний господарський суд встановив, що наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) пред`являвся до виконання неодноразово. Так, 19.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58667811 з примусового виконання зазначеного наказу. За заявою стягувача 16.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". 16.07.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62597669 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011). За заявою стягувача 15.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 5 цієї статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Таким чином строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

09 серпня 2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66441729 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" звернулось до Господарського суду Луганської області відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України зі скаргою на дії приватного виконавця з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Ухвалою від 07.09.2021 Господарський суд Луганської області закрив провадження у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 66441729 від 09.08.2021; у задоволенні решти скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" на дії приватного виконавця з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) відмовив.

Постановою від 23.11.2021 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2021 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції встановив, що зазначені вище обставини підтверджують незакінчення строку пред`явлення наказу до виконання при відкритті виконавчого провадження, та переривання строку пред`явлення наказу до виконання на підставі пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 2129-IX від 15.03.2022, згідно з яким розділ XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 102.

Так, абзацом 5 підпункту 3 пункту 102 розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, з 26.03.2022 строк пред`явлення наказу до виконання перервався та на даний час не сплив, оскільки воєнний стан ще триває.

Доводи Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" про те, що в даному випадку виконавчий документ втрачено виконавцем після відкриття виконавчого провадження, а, отже, з відповідною заявою про видачу дублікату мав звернутись саме приватний виконавець для відновлення втрачених ним матеріалів виконавчого провадження, не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 3 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України за № 512/5 02.04.2012 передбачено, що виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа. При цьому, як вже зазначено вище, Законом не передбачено зобов`язання стягувача наводити причини втрати наказу. Підставою є встановлення факту невиконання судового рішення.

Інші доводи Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" до уваги Судом не беруться, оскільки предметом розгляду у цій справі є правомірність видачі дубліката наказу від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Згідно із частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) та відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки в судовому рішенні про перегляд якого подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтею 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець