Справа № 462/699/18

У Х В А Л А

09 липня 2018 року                                        Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого судді                Ліуша А.І.

з участю секретаря        Трипалюк А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про роз’яснення рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, з участю третьої особи Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

представник Управління майном спільної власності Львівської обласної ради звернувся до суду із заявою, у якій просить роз’яснити рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/699/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, з участю третьої особи Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, покликаючись на те, що даним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 червня 2018 року позов задоволено частково та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна лікарня позалегеневого туберкульозу» з 12 січня 2018 року, стягнуто з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 6932,80 грн., проте з 15 січня 2018 року припинено комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна лікарня позалегеневого туберкульозу» та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради не здійснювало нарахування заробітної плати головному лікарю, а тому просить роз’яснити рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі №462/699/18 від 26 червня 2018 року, яким чином Управління майном спільної власності Львівської обласної ради зобов’язане поновити головного лікаря на неіснуючу посаду, в неіснуючій юридичній особі, а також з яких статей бюджету повинно виплатити негайно заробітну плату.

Згідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання у зв'язку із відсутністю необхідності у такому виклику, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

У зв'язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви, суд вважає, що у задоволенні заяви про роз’яснення рішення суду слід відмовити за її безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

       Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки суд може роз’яснити своє рішення, якщо воно містить у собі незрозумілості або ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, натомість, суд вважає, що рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі №462/699/18 від 26 червня 2018 року є чітким, зрозумілим та роз’яснення не потребує, а також, на переконання суду, увесь тягар поновлення позивача на роботі у ліквідованому підприємстві, щодо процедури такого поновлення, повинен нести виключно роботодавець, який допустив порушення вищевказаних норм трудового законодавства та міг і повинен був враховувати можливе поновлення працівника на роботі, про що зазначено у тексті рішення суду.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про роз’яснення рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, з участю третьої особи Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити за її безпідставністю.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

       Ухвалу складено та підписано суддею 09 липня 2018 року.

       Суддя:                /підпис/                ОСОБА_2

               Копія вірна.

                                                       Суддя:                                        А.І. Ліуш