Справа № 11-642/2009 р. Головуючий у І інстанції – Чугуєвська Т.П.
Категорія – ч. 3 ст. 185 КК України. Доповідач – Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого судді Козака В.І.,
суддів Баглая І.П., Миронцова В.М.,
з участю прокурора Гапєєвої Н.П.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Новоселиця, Тячівського району Закарпатської області, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, учень ДПТНЗ „Ічнянський професійний аграрний ліцей”, не одружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений
за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України, ОСОБА_3 був звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України:
- не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишений у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь:
- ОСОБА_1 – 150 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 400 грн. - моральної шкоди;
- на користь УДК в Чернігівській області - 324 грн. 52 коп. за проведення експертизи.
Судом першої інстанції ОСОБА_2 був визнаний винуватим в таємному викраденні у ОСОБА_1 ноутбука марки „Samsung R-408”, вартістю 4835 грн. 60 коп., скоєному 27 квітня 2009 року, біля 2 год. ночі, шляхом проникнення в житло в АДРЕСА_2.
Не погодившись з вироком суду, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляцію в якій, не заперечуючи фактичних обставин справи та доведеність вини засудженого, просить вирок змінити в частині вирішення цивільного позову. Мотивує, що стягнута з засудженого на його користь сума відшкодування моральної шкоди є занадто малою. Вважає, що суд, при вирішенні його цивільного позову в цій частині, недостатньо врахував, що на протязі 5-ти місяців він був позбавлений можливості користуватися своїм ноутбуком, хвилювався і страждав із-за викрадення, після повернення ноутбук знаходився у набагато гіршому стані і вигляді.
Заслухавши доповідача, потерпілого, який підтримав апеляцію, просив її задовольнити і пояснив, що дуже перехвилювався із-за крадіжки та почав палити, прокурора, яка просила вирок місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її не обґрунтованою.
Вина засудженого у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи і повністю підтверджується сукупністю перевірених судом 1-ї інстанції доказів, які узгоджуються між собою.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, районний суд, у відповідності з вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України, призначив його з врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки злочину та даних про особу підсудного.
Питання стягнення моральної шкоди районний суд, на думку колегії суддів, вирішив з врахуванням обставин справи та принципів справедливості.
Порушень закону при розгляді справи місцевим судом, які потягли б за собою зміну чи скасування вироку, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
Судді:
В.І. Козак І.П. Баглай В.М. Миронцов