Справа № 11-646/2009 р. Головуючий у І інстанції – Кухта В.О.
Категорія – ч. 2 ст. 286 КК України. Доповідач – Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого судді Баглая І.П.,
суддів Білоброва В.Д., Демченко О.В..
при секретарі Терешко В.В.,
з участю прокурора Шваб Л.В.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Менського району та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Прилуки, Чернігівської області, громадянин України, з повною вищою освітою, працюючий супервайзером СПД „Терещенко”, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений
за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_3 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов’язків:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишений у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_3:
- в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих на користь Менської ЦРЛ – 1557 грн. 80 коп., на користь Коропської ЦРЛ – 2586 грн. 54 коп.;
- на користь потерпілого ОСОБА_1 – 649 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та витрат пов’язаних з розглядом справи і 52450 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- на користь потерпілого ОСОБА_2 – 600 грн. витрат на правову допомогу та 10450 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- на користь держави – 5843 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертиз.
Стягнуто з ЗАТ Фінансова група „Страхові традиції”:
- на користь потерпілого ОСОБА_1 - 33609 грн. 49 коп. матеріальної шкоди та 2550 грн. моральної шкоди;
- на користь потерпілого ОСОБА_2 - 17256 грн. 42 коп. матеріальної шкоди та 2550 грн. моральної шкоди.
Цим же вироком арешт на автомобіль засудженого „Nissan Primera”, номерний знак НОМЕР_1, залишений в забезпечення виконання цивільних позовів.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_3 було засуджено за порушення вимог п.п. 2.3 (б), 11.3, 12.3, 14.2 (в, г) Правил дорожнього руху, скоєне 4 лютого 2009 року, близько 17 год. 55 хв., під час керування автомашиною „Nissan Primera”, реєстраційний номер НОМЕР_1, на 61 км + 650 м автодороги Чернігів – Грем’яч в напрямку м. Чернігів, коли він, обганяючи автомашину ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, виїхав на зустрічну смугу руху, де автомашина під його керуванням зіткнулася із зустрічною автомашиною ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2. Після зіткнення автомашина ОСОБА_2 стала не керована та зупинилася на зустрічній смузі руху, де відбулося її зіткнення із автомашиною ОСОБА_4.
Внаслідок описаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомашини ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла 07.02.2009 року, а водій ОСОБА_2 - отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Не погодившись з вироком суду, старший помічник прокурора Менського району та потерпілий ОСОБА_1 подали апеляції в яких:
- помічник прокурора, не заперечуючи доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання без застосування ст. 75 КК України. Вважає, що суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, шкода, яка ним завдана, не відшкодована, внаслідок його дій загинула людина. Вважає, що покарання у виді реального позбавлення волі є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів;
- потерпілий ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд призначив засудженому занадто м’яке покарання та не в повній мірі задовольнив його позовні вимоги. Зазначає, що суд стягнув на його користь моральну та матеріальну шкоду з ЗАТ Фінансова група „Страхові традиції”, яка збанкрутіла і на даний час не існує. Крім того вказує, що засуджений свою вину у скоєнні злочину став визнавати тільки після того, як вона була доведена органами досудового слідства, жодних мір по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди засуджений не прийняв. Зазначає, що внаслідок злочину загинула його дружина та двоє дітей залишились без матері, в результаті чого його сім’я зазнала значної моральної та матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які підтримали апеляції і просили їх задовольнити, а прокурор ще й скасувати вирок в частині цивільного позову та направити справу на новий судовий розгляд, засудженого, який просив вирок місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, дослідивши дані про особу засудженого, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх не обґрунтованими.
Вина засудженого у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи і повністю підтверджується сукупністю перевірених судом 1-ї інстанції доказів, які узгоджуються між собою та ніким не заперечуються.
Таким чином вирок місцевого суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.
В апеляційному суді засуджений визнав себе повністю винуватим в інкримінованому злочині та дав пояснення аналогічні із поясненнями в місцевому суді. Проти цивільних позовів потерпілих не заперечував та пояснив, що не має таких статків, щоб відразу відшкодувати всю заподіяну шкоду.
Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, хоч останній і не подавав апеляцію, заявили, що не наполягали б на позбавленні засудженого волі, якби той відшкодував шкоду.
На думку колегії суддів, одна лише неможливість засудженого зразу відшкодувати заподіяну шкоду із-за недостатніх фінансових можливостей сама по собі не може бути підставою для позбавлення його волі. Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, районний суд, у відповідності з вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України, призначив його з врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки злочину та даних про особу підсудного і обставин скоєного.
Разом з тим, вирішуючи питання цивільних позовів потерпілих, місцевий суд не досліджував належним чином договір страхування укладений засудженим із страховою компанією Фінансова група „Страхові традиції” і платіжну спроможність останньої, а обмежився лише формальним направленням до її філіалу у м. Чернігові повідомлення про притягнення як цивільного відповідача із зазначенням дати розгляду справи. Не дивлячись на повернення кореспонденції з поміткою, що страхова компанія за даною адресою не існує, розгляд справи було продовжено та стягнуто з неї зазначені вище суми. При цьому заявлені потерпілими суми цивільних позовів про стягнення матеріальної та моральної шкоди місцевий суд розподілив між засудженим та страховою компанією Фінансова група „Страхові традиції”, належним чином не мотивувавши таке своє рішення, що, в свою чергу, позбавляє апеляційний суд можливості перевірити вирок в цій частині при апеляційному розгляді справи.
За таких обставин посилання прокурора про необґрунтоване та передчасне стягнення із страхової компанії Фінансова група „Страхові традиції” шкоди заслуговує на увагу, а вирок, в цій частині, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляції старшого помічника прокурора Менського району Чернігівської області та потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_3, в частині розв’язання цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, скасувати, а справу, в цій частині, направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
В решті названий вирок суду залишити без змін.
Судді:
І.П. Баглай В.Д. Білобров О.В. Демченко