Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #72488588

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

               

Справа № 171/2149/17                                 Суддя 1 інстанції Семенова Н. М.

Номер провадження 11-кп/774/199/К/18         Суддя-доповідач ОСОБА_1




УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Кривий Ріг

        Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:


        головуючого судді                    Пістун А.О.          

        суддів                                         Остапенко В.О, ОСОБА_2

       за участю секретаря                  Євтодій К.С.


розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12017040410001135 від 01.09.2017, щодо

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 червня місяця 01 дня, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 27.03.2012 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;  

- 30.05.2014 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією особистого майна, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання по вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області та призначено покарання 5 років позбавлення волі із конфіскацією особистого майна. Звільнений 25.02.2016 року за відбуттям строку покарання за ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 року

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 3, ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Зеленодольськ, Дніпропетровської області, громадянка України, українка, має малолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судима

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

       Учасники судового провадження:

           Прокурор                 - Буйленкова І.М.

Обвинувачена - ОСОБА_4

           Захисник обвинувачених - ОСОБА_6


В С Т А Н О В И Л А:

               В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, просить вирок суду першої інстанції змінити, вказати номер кримінального провадження 12017040410001135 від 01.09.2017 року.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, в частині призначеного покарання, і призначити йому покарання не пов’язане з позбавленням волі.


В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, в частині призначеного покарання, і призначити їй покарання не пов’язане з позбавленням волі.

               Вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання:

-за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

        На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

               Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» на суму 145 993 грн., 72 коп. задоволено повністю. Питання з речовими доказами вирішене.

Запобіжний захід ОСОБА_3 – особисте зобов’язання до набрання вироку суду законної сили залишено буз змін.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначено покарання:

-за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

       На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

               Питання з речовими доказами вирішене.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - особисте зобов’язання до набрання вироку суду законної сили залишено буз змін.

               Вироком суду ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК за наступних обставин.

               01.09.2017, ОСОБА_3, приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи по вул. Енергетичній в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, маючи умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом здвигу бетонних пробок колодязів кабельної каналізації почергово проник до колодязів підземної кабельної каналізації Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» № 62-645 - 62-1243, 62-1243 – 62-1245, 62-1248 – 62-1249 – 62-1251 – 62-1252, 62-1394 – 62-1249 – 62-1251 – 62-1252, які знаходяться біля будинків № 1, 3 по вул. Енергетичній в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, де за допомогою заздалегідь підготованої ним пилки обрізав телефонні кабелі ТПП 400Х2Х0,4, довжиною 68 метрів, вартістю 24005,36 гривень, ТПП 200Х2Х0,4, довжиною 68 метрів, вартістю 10214,28 гривень, ТПП 50Х2Х0,4, довжиною 427 метрів, вартістю 17267,88 гривень, ТПП 10Х2Х0,4, довжиною 37 метрів, вартістю 470,27 гривень, після чого таємно, умисно, із корисливих мотивів викрав вищевказані відрізки кабелів та з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав майнової шкоди Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 51957,79 гривень.

Далі, 07.09.2017, ОСОБА_3, приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи по вул. Енергетичній в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, маючи умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом здвигу бетонних пробок колодязів кабельної каналізації почергово проник до колодязів підземної кабельної каналізації Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» № 62-1296 – 62-1297 – 62-1298, які знаходяться біля будинків № 11, 13 по вул. Енергетичній в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, де за допомогою заздалегідь підготованої ним пилки обрізав телефонні кабелі ТПП 30Х2Х0,4, довжиною 74 метри, вартістю 2202,98 гривень, ТПП 50Х2Х0,4, довжиною 212 метрів, вартістю 8573,28 гривень, ТПП 200Х2Х0,4, довжиною 142 метри, вартістю 21329,82 гривень, після чого таємно, умисно, із корисливих мотивів викрав вищевказані відрізки кабелів та з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав майнової шкоди Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 32106,08 гривень.

Також, 20.09.2017, ОСОБА_3, приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи по вул. Енергетичній в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, маючи умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом здвигу бетонних пробок колодязів кабельної каналізації почергово проник до колодязів підземної кабельної каналізації Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» № 62-616 – 62-617 – 62-618, 62-621 – 62-622 – 62-623, які знаходяться біля будинку № 10 по вул. Енергетичній та біля будинків № 3, 7, 9, 11 по вул. Садовій в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, де за допомогою заздалегідь підготованої ним пилки обрізав телефонні кабелі ТПП 10Х2Х0,4 довжиною 140 метрів, вартістю 0,93 гривень, ТПП 20Х2Х0,4, довжиною 116 метрів, вартістю 1453,48 гривень, ТПП 30Х2Х0,4, довжиною 116 метрів, вартістю 2070,60 гривень, ТПП 100Х2Х0,5, довжиною 348 метрів, вартістю 19627,20 гривень, ТПП 100Х2Х0,4, довжиною 464 метри, вартістю 25826,24 гривень, ТПП 200Х2Х0,5, довжиною 116 метрів, вартістю 12951,40 гривень після чого таємно, умисно, із корисливих мотивів викрав вищевказані відрізки кабелів та з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав майнової шкоди Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 61929,85 гривень.

21.10.2017, приблизно о 00:20 годині, ОСОБА_3, разом із ОСОБА_4, знаходились на території СТ «Відпочинок», яке розташоване в м. Зеленодольськ, Апостолівського району, Дніпропетровської області. Перебуваючи на вищевказаній території, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, помітили каналізаційні колодязі, які розташовані напроти опори № 88 теплової траси. ОСОБА_1 цього, у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельно-провідникової продукції, належної ВП «Криворізької ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

ОСОБА_1 цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, підійшли до каналізаційних колодязів, де реалізовуючи єдиний злочинний умисел, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, повторно, таємно, умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи металевий лом відкрили кришки колодязів № 5 та   № 6, після чого ОСОБА_3 проник до колодязів, де за допомогою ручної пилки перерізав кабельну провідникову продукцію марки ТПВ 100Х2Х0,5 в двох місцях. Потім, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витягнули із одного колодязя кабельно – провідникову продукцію марки ТПВ 100Х2Х0,5 довжиною 110 метрів, вартістю 4371 гривень, яка належить ВП «Криворізької ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Однак в цей час, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були помічені охоронцем ВП «Криворізької ТЕС» ОСОБА_7, після чого ОСОБА_4 затримано вищевказаним охоронцем, а ОСОБА_3 з місця злочину зник, при цьому останні виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, тим самим ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 намагалися вчинити таємне викрадення чужого майна належного ВП «Криворізькій ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», чим могли спричинити майнову шкоду на загальну суму 4371 гривні.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у сховище, та за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.


ОСОБА_4 21.10.2017, приблизно о 00:20 годині, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, разом із ОСОБА_3, знаходились на території СТ «Відпочинок», яке розташоване в м. Зеленодольськ, Апостолівського району, Дніпропетровської області. Перебуваючи на вищевказаній території, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, помітили каналізаційні колодязі, які розташовані напроти опори № 88 теплової траси. ОСОБА_1 цього, у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельно-провідникової продукції, належної ВП «Криворізької ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

ОСОБА_1 цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, підійшли до каналізаційних колодязів, де реалізовуючи спільний злочинний умисел, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, таємно, умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи металевий лом відкрили кришки колодязів № 5 та   № 6, після чого ОСОБА_3 проник до колодязів, де за допомогою ручної пилки перерізав кабельну провідникову продукцію марки ТПВ 100*2*0,5 в двох місцях. Потім, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 витягнули із одного колодязя кабельно – провідникову продукцію марки ТПВ 100*2*0,5 довжиною 110 метрів, вартістю 4371 гривень, яка належить ВП «Криворізької ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Однак в цей час, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були помічені охоронцем ВП «Криворізької ТЕС» ОСОБА_7, після чого ОСОБА_4 затримано вищевказаним охоронцем, а ОСОБА_3 з місця злочину зник, при цьому останні виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, тим самим ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 намагалися вчинити таємне викрадення чужого майна належного ВП «Криворізькій ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», чим могли спричинити майнову шкоду на загальну суму 4371 гривні.

Також, 18.11.2017, приблизно о 15:30 годині, ОСОБА_4, знаходилась у жіночому відділі торгівельного комплексу «Торговий Дім 2», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Апостолове вул. Елеваторна 72. У вказаний час і місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме спортивного костюму марки «Bona» та джинсових штанів марки «LOLO BLUES», належних фізичній особі-підприємець ОСОБА_9.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи в примірочній вищевказаного відділу жіночого одягу, діючи таємно, повторно, умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з числа асортименту одягу у відділі обрала спортивний костюм «Bona», блакитно-чорного кольору, вартістю 940 гривень та жіночі джинсові штани марка «LOLO BLUES», синього кольору, вартістю 561 гривень, які одягнула на себе з метою їх приховати та направилася до виходу із території ТК «Торговий Дім 2», тобто намагалась вчинити крадіжку.

Однак в цей час, ОСОБА_4 була затримана працівником ТК «Торговий Дім 2» під час виходу з приміщення ТК «Торговий Дім 2», та у неї при собі виявлено викрадені речі. Таким чином, ОСОБА_4 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.


В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, зазначає, що суд першої інстанції у вступній частині вироку не вірно зазначив номер кримінального провадження, замість № 12017040410001135 від 01.09.2017 року, зазначив № 12017040410000016 від 04.01.2017 року.


В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_3 вказує на те, що вирок суду першої інстанції щодо нього занадто суровий та необ’єктивний.

Також зазначає про неповноту судового розгляду, оскільки судом не були з’ясуванні обставини вчинення злочинів та його причетність до скоєного скоєння цих злочинів.


В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги обвинувачена ОСОБА_4 вказує на те, що вирок суду першої інстанції щодо неї занадто суровий та необ’єктивний.


               Під час апеляційного розгляду прокурор  підтримала апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, просила вирок суду змінити, проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених заперечувала.

В судове засідання апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_3 не з’явився, будучи належним чином повідомлений про день та час слухання кримінального провадження.

Під час апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_4, захисник ОСОБА_6, який дає в інтересах обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3, кожен окремо, підтримали доводи апеляційних скарг обвинувачених, просили їх задовольнити в повному обсязі, підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3, проти апеляційної скарги прокурора заперечували та просили вирок суду скасувати, оскільки судом не були з’ясовані всі обставини вчинення кримінальних правопорушень.

               Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу учасниками судового провадження подані не були.

               Заслухавши доповідь судді апеляційного суду та думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, прослухавши технічний запис судового засідання в межах підготовки провадження до розгляду, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

                Так, відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Апеляційним переглядом встановлено, що при ухваленні вироку щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом не дотримано вимог частини 3 статті 349 КПК України, відповідно до якої суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Основною умовою застосування такого судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження як події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Суд зобов'язаний з'ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та роз'яснити сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У разі, якщо будь-яка з наведених обставин заперечується учасниками судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України, застосована бути не може.

        Практикою Європейського суду з прав людини визнано і про це, вказано в рішенні від 15 липня 2010 року у справі «ОСОБА_10 проти України», що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або для обґрунтування своїх рішень.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції цих вимог закону дотримано не було.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції цих вимог закону дотримано не було.

Так, при проведенні судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд першої інстанції виходив з того, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнали в повному обсязі, від надання пояснень відмовилися, не оспорювали факти, котрі викладені в обвинувальному акті.

        Разом з цим, незважаючи на викладене та позицій обвинувачених, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розгляду кримінального провадження в спрощеному порядку.


В апеляційних скаргах та під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, обвинувачені вказували на те, що свою вину у інкримінованих злочинах визнають частково, не згодні з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, викладених у вироку та ролі кожного з обвинувачених у їх вчинені.

При апеляційному розгляді обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_11 не вчиняв злочинів , за які його було засуджено вироком суду, а вимушений був обмовити себе на її прохання, під тиском працівників поліції, однак зазначена обставина не перевірялась судом першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції, прийнявши рішення про недоцільність дослідження усіх доказів, безпідставно обмежив дослідження фактичних обставин провадження, чим позбавив обвинувачених права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

        В правових висновках , викладених в постанові ОСОБА_12 Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (провадження № 13-3зво18) визнано, що кожний, кого суд визнав винним у вчинені кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його вини або винесеного йому вироку. Реалізація цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що суд порушив право обвинувачених на захист, належним чином не з’ясувавши у них обставини вчинення інкримінованих злочинів, викладені в обвинувальному акті, не дослідив інші докази у кримінальному провадженні і здійснив судовий розгляд провадження у спрощеному порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

На переконання суду апеляційної інстанції, допущені порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними і такими, що перешкоджали суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, враховуючи, що розгляд провадження місцевим судом відбувався за скороченою процедурою, без дослідження усіх доказів, позбавлений можливості усунути допущені судом порушення, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та позбавлений можливості винести нове рішення.

Безпідставне застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України є у розумінні ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому враховуючи, що розгляд провадження судом першої інстанції відбувався за скороченою процедурою, без дослідження доказів, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені місцевим судом порушення, у зв’язку з чим вказані обставини згідно із п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, колегія суддів при призначенні нового судового розгляду даного кримінального провадження, дійшла висновку про необхідність застосування загальних засад кримінального провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку, повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам кримінального і кримінального процесуального закону. Зокрема належить перевірити доводи обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо фактичних обставин вчинених ними кримінальних правопорушень та причетність кожного з них до їх вчинення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг обвинувачених та, у зв'язку з допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, з урахуванням загальних засад кримінального, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, якщо під час нового судового розгляду підтвердиться об'єм обвинувачення, визнаний судом першої інстанції доведеним, то призначене обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання слід вважати таким, що є справедливим та відповідає загальним засадам призначення покарання.

З урахуванням наведеного, апеляційні скарги обвинувачених, прокурора підлягають частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25січня 2018 року, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12017040410001135 від 01.09.2017 року, щодо ОСОБА_3, якого визнано винним та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4, якою визнано винною та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.


Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді особистого зобов’язання - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. 




Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області












  ОСОБА_1                                 ОСОБА_2 ОСОБА_13







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація