ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" листопада 2009 р. м. Київ К-25106/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Сіроша М.В.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
Харченка В. В.
Чалого С. Я.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як «дитині війни»,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 51 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2009 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено. Позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу в повному обсязі пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року. Зобов’язано відповідача вчинити нарахування та сплатити недоплачену суму пенсії ОСОБА_6, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, за 2007 рік, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», яким зупинено дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Щодо доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України.
Головуючий
Судді С.Я. Чалий