2-а-1477/2011р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Стахової Н.В.,

при секретарі Ісауловій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Лисичанської роти дорожньо-патрульної служби до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачем відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2011 року за порушення ст.. 122 ч. 1 КУпАП України, де зазначеною, що, керуючи автомобілем КАМАЗ -5410 на перехресті вулиця Півоварова та проспекту Гвардійський м. Сєвєродонецька він не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений», чим порушив п.п 8.4. ПДР України. На підставі протоколу винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він зупинився пед. знаком 2.2.

Посилаючись на відсутність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України. Просить суд визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення постановою від 24.03.2011 року протиправними, постанову від 24.03.2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав пред'явлений позов, просив його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позові в обґрунтування яких надав суду відповідні докази.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, суду надав письмову заяву, у якій позов не визнав. Просив слухати справу за його відсутності, суду надав матеріали відеозйомки про порушення позивачем ПДР України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

24.03.2011 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, внаслідок порушення вимог п.8.4 ПДР України, згідно якого забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня -перед знаком.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено", дають можливість зрозуміти, що вказаний знак передбачає повне зупинення руху транспортного засобу перед ним.

Тому не можуть бути взяті до уваги доводи позивача щодо відсутності з його боку порушень вимог дорожнього знаку 2.2., оскільки з доданого до матеріалу справи та відтворенного судом відеозапису події вбачається, що автомобіль НОМЕР_1 не зупинився перед дорожнім знаком 2.2.

Таким чином, у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач правомірно притягнутий до адміністративіної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП України, тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 122 ч. 2, 288, 289 КУпАП України, п.19.1 Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 2, 11, 159-163, 171-2 КАС України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову оскільки з доданого до матеріалу справи та відтворенного судом відеозапису події вбачається, що автомобіль НОМЕР_2 рухався в умовах туману. Видимість складала менше 300 метрів в напрямку руху, що чітко вбачається на відеозпису відмовити за необґрунтованістю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: