Справа № 1-210/2009  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 листопада 2009 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Лазарів О. Б.

секретаря:              Дунди Л.Р.,

прокурора                Чепіля Ю.Д.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Киргизстан), жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньою світою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, раніше судимого  18.10.2006 року Івано-Франківським міським судом за ст.186-15 ч.2 КК України до одного року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15% заробітку,  

    у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України, -

встановив:

    Підсудний ОСОБА_1 ухилився від відбування виправних робіт, будучи засудженим до цього покарання.

      Злочин скоєно за наступних обставин. Вироком Івано-Франківського міського суду від 18.10.2006 року підсудного ОСОБА_1 було засуджено за ст.186-15 ч.2 КК України до одного року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15% заробітку. Після  винесення  вироку    ОСОБА_1 зразу ж викликався в Івано-Франківський МРВ КВІ УДЦУ ПВП для постановки на облік, але на неодноразові виклики не з"являвся. На час винесення вироку підсудний ОСОБА_1 за власним бажанням звільнився з підприємства на якому він працював   з посади складальника   ТзОВ "Еліт-вікно". Місця свого перебування та роботи не повідомляв. 19.02.2007 року ОСОБА_1 з'явився в Івано-Франківський МРВ КВІ УДДУ ПВП, де йому роз"яснено умови відбування покарання і наслідки ухилення від відбування покарання. В підсудного відібрано зобов"язання та винесено під розписку постанову про встановлення днів явки на реєстрацію відповідно до ст.13 ч.3 КВК України. Після чого ОСОБА_1 в Івано-Франківський МРВ КВІ УДДУ ПВП не прибув, місце працевлаштування не повідомляв. За час перебування на обліку в КВІ 06.03.2007 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП.

      Підсудний в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, суду пояснив, що  дійсно, будучи засудженим Івано-Франківським міським судом до одного року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15% заробітку, він не з”являвся в КВІ, працював неофіційно, про місце свого працевлаштування працівників КВІ не повідомляв, в центр зайнятості за працевлаштуванням не звертався. Підсудний також підтвердив, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство. ОСОБА_1 зазначив, що працівники КВІ попереджали його про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. Підсудний у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

 Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудн ого.

    Крім визнання вини підсудним, його вина доведена зібраними по справі доказами, які підсудний не оспорював та вважав їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

           Таким чином, суд приходить до висновку, що дії підсудного  ОСОБА_1  слід кваліфікувати за ст.389 ч.2 КК України, оскільки він ухилився від відбування виправних робіт, будучи засудженим до цього покарання.

    При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що по місцю проживання підсудний характеризуються позитивно, негативно ставиться до вчиненого. До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання вини, щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

         За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання в межах санкції ст.389 ч.2 КК України, зокрема, у виді арешту, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Одночасно, оскільки підсудний вчинив злочин не відбувши покарання призначене за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 18.10.2006 року, у виді одного року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15% заробітку, покарання йому слід призначити за правилами, передбаченими ст.ст.71, 72 КК України.        

            На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді чотирьох місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 18.10.2006 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді чотирьох місяця п”яти діб арешту.

Обраний засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід – підписку про невиїзд – змінити на тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно із залу суду.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 12.11.2009 року.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Лазарів О. Б.