Справа № 2-131/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Антоняк Т. М.
секретаря: Барабаш М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 групи з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (Органу приватизації) , міського голови міста ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_5 обласне бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним (нечинним) свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1998 року, визнання незаконним розпорядження Івано-франківського ОБТІ від 15.08.1998 року №26105, визнання незаконним розпорядження ОСОБА_4 групи з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (Органу приватизації) від 15.08.1998 року №26105, визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнання незаконним розпорядження міського голови №346 “Про приватизацію квартир державного житлового фонду” від 28.08.1998 року в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 Л.М., ОСОБА_3, ОСОБА_1, визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування квартирою №26 по вул.Тролейбусна, 6 в м.Івано-Франківську, суд -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, органу приватизації та ставить вимоги про визнання нечинним свідоцтва про право власності на спірне житло. В подальшому уточнивши і доповнивши позовні вимоги, заклавши їх також до міського голови м.Івано-Франківська, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 ОБТІ, ставить вимоги про визнання недійсним (нечинним) свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1998 року,а саме квартиру АДРЕСА_3, визнання незаконним розпорядження ОСОБА_4 групи з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (Органу приватизації) від 15.08.1998 року №26105 про передачу у спільну сумісну власність спірного житла, визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнання незаконним розпорядження міського голови №346 “Про приватизацію квартир державного житлового фонду” від 28.08.1998 року в частині визнання права власності на спірне житло- квартиру №26 по вул. Тролейбусна, 6 в м.Івано-Франківську ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1, визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування квартирою №26 по вул.Тролейбусна, 6.
Доводами позову зазначає що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є такими, що не мають прав на отримання у власність чи користування спірною квартирою, оскільки їх реєстрація, а саме ОСОБА_2 12.06.1996року, та ОСОБА_3-28.08.1997року була проведена незаконно, без її згоди на вселення. Зазначає, що відповідачі не проживали постійно в спірному приміщенні,тривалий час знаходились за межами України. Вказує, що всі документи на переоформлення договору найму та приватизацію спільного житла є сфальсифікованими, оскільки в них її підпис підроблений. З цих підстав вважає незаконними всі подальші реєстраційні, дозвільні дії та акти, що видавались відповідачами ОСОБА_4 групою з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (орган приватизації), ОСОБА_5 ОБТІ та міським головою м.Івано-Франківська.
В судовому засіданні позивачка та її представник по довіренності ОСОБА_8 вимоги позову підтримали з мотивів викладених в ньому. В подальшому позивач подала суду заяву про припинення повноважень повіреного ОСОБА_8, а згодом і про розгляд справи у її відсутності за наявними в справі доказами. Просила позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_9, що також здійснювала представництво по довіреності ОСОБА_2, вимоги позову заперечила вказавши, що позивачка є їх близькою родичкою, однак через постійні конфлікти, які виникають на грунті психічних захворювань ОСОБА_1, разом з матір”ю ОСОБА_2 певний період часу мають перешкоди в користуванні належним їм спільно з позивачкою житлом, а саме квартирою №26 по вул. Тролейбусна, 6 в м.Івано-Франківську. Вважає вимоги позову безпідставними, також просила застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин та в позові відмовити.
Представники відповідачів ОСОБА_4 групи з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (орган приватизації) та міського голови м.Івано-Франківська за довіреностями позов заперечили, зазначивши, що спірні розпорядження були прийняті на підставі первинних документів, які відповідали встановленим вимогам, в межах компетенції в порядку та спосіб визначений законодавством.
Представник третьої особи Обласного комунального підприємства ?вано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” позов заперечила. Просила в задоволенні позову відмовити.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, по змісту своїх пояснень фактично повідомили суду про характер конфліктних стосунків між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_9 і ОСОБА_2, що мають місце тривалий час.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи , дослідивши докази, які надані у розпорядження суду на обґрунтування вимог та заперечень, з’ясувавши таким чином фактичні обставини справи суд приходить до висновку про недостатню обґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення у зв’язку з наступним.
В судовому засіданні встановлено,що відповідно до представленого обмінного ордеру на житлове приміщення від 18.12.1989року (а.с.66,71) виданий на ім”я ОСОБА_1, її та 3-м членам її сім”ї, а саме ОСОБА_2 Павлівні-дочці, ОСОБА_12 Борисівні-дочці та ОСОБА_13 Вячеславівні-внучці надано право на зайняття в порядку обміну, спірного житлового приміщення.
Відповідно до представленої довідки ЖЕО №5 від 30.07.1998року про склад сім”ї наймача в спірному житлі за адресою АДРЕСА_4 проживали і отримали право на житло на момент введення в дію ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду” ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_13. (а.с.56)
Відповідно до представленої заяви на ім”я керівника органу приватизації від 31.07.1998року позивачка ОСОБА_1 та відповідачі члени її сім”ї ОСОБА_2 та ОСОБА_13 звернулись про передачу їм в спільну сумісну власність спірного житла. Їх підписи на вказаній заяві засвідчив 30.07.1998 року керівник підприємства по обслуговуванню житла ЖЕО №5 ОСОБА_14 (а.с.55)
Розпорядженням №26105 від 15.08.1998року органу приватизації за результатами розгляду заяви спірне житло передано в спільну сумісну власність (а.с.54)
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1998року, що видано на підставі оскаржуваного розпорядження Івано-Франківського міського голови від 28.08.1998року №346-р позивачка ОСОБА_1 та відповідачі члени її сім”ї ОСОБА_2 та ОСОБА_13В є співвласниками в рівних долях спірного житла. (а.с.6)
Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, що постійно проживають в даній квартирі.
Суд не знаходить обгрунтованими в своїй основі доводи позивача про підробку її підпису на заяві до органу приватизації, і як наслідком винесення неправомірних рішень щодо неї, оскільки з приводу даних обставин не представлено жодного доказу. Клопотання щодо призначення в справі судово-почеркознавчої експертизи не заявлялось, а зібрані в справі докази заперечують це твердження позову.
Такими що не мають значення для вирішення спору, також слід вважати доводи позову про звернення позивачки до правоохоронних органів з приводу незаконних дій відповідачів, оскільки суду не представлено жодного компетентного висновку, який би підтвердив такі факти.
Посилання на акти ЖЕО №5 щодо проживання позивачки однієї в спірному житлі за час перебування його в спільній власності, в даному випадку, як і покази свідків підтверджують конфліктний характер стосунків сторін, але не доводять неправомірних дій по відношенню до позивача на час набуття цього майна у власність.
З огляду на зазначене не підлагають до задоволення вимоги про визнання незаконними реєстраційних дій та актів відповідачів, а саме недійсним (нечинним) свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1998 року, визнання незаконним розпорядження ОСОБА_4 групи з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (Органу приватизації) від 15.08.1998 року №26105, визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнання незаконним розпорядження міського голови №346 “Про приватизацію квартир державного житлового фонду” від 28.08.1998 року в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 Л.М., ОСОБА_3, ОСОБА_1А , оскільки в судовому засіданні не здобуто доказів, що такі вчинені не в порядку та спосіб передбачений законом.
Не грунтується на законі, не доведена фактичними обставинами та підлягає до задоволення і вимога позову про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування квартирою №26 по вул.Тролейбусна, 6 в м.Івано-Франківську, оскільки відповідачі є співвласниками даного майна, а позову про припинення їх часток у власності не закладалось.
Відповідно до вимог ст.ст. 382,383 ЦК України Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Представником відповідачів внесено заяву про застосування строку позовної давності з посиланням на те, що у спірних правовідносинах сплив її строк. Згідно частини 4 статті 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови у позові. Однак, при вирішенні даного спору суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з мотивів їх безпідставності та недоведеності.
Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з наведеного та керуючись вимогами ст. ст. 15, 267,382,383 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11,57, 60, 213-215 ЦПК України,суд
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 групи з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (Органу приватизації) , міського голови міста ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_5 обласне бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним (нечинним) свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1998 року, визнання незаконним розпорядження Івано-франківського ОБТІ від 15.08.1998 року №26105, визнання незаконним розпорядження ОСОБА_4 групи з приватизації житлового фонду виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (Органу приватизації) від 15.08.1998 року №26105, визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнання незаконним розпорядження міського голови №346 “Про приватизацію квартир державного житлового фонду” від 28.08.1998 року в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 Л.М., ОСОБА_3, ОСОБА_1, визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування квартирою №26 по вул.Тролейбусна, 6 в м.Івано-Франківську- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Антоняк Т. М.