Справа № 2-1436/09

 РІШЕННЯ

  Іменем України

10 вересня 2009 р. Калінінський районний суд м. Донецька в складі:    

головуючого – судді  Гавриленка О.М.

при секретарі -              Ексановій Н.Е,

за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення суми боргу , -

  ВСТАНОВИВ:

    Позивач просив стягнути на його користь з відповідача борг у сумі 23100 грн. з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 11550, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1458 грн. (за період з 22.03.2007 р. по 03.09 р.). Підтримавши заявлені вимоги в суді, позивач мотивував вимоги тим, що відповідач позичив у нього 3000 доларів США 22 березня 2006 р. та зобов’язався повернути їх в строк до 22 березня 2007 р, про що надав йому відповідну розписку. В наступному, незважаючи на неодноразові вимоги, відповідач борг не повернув.

Відповідачка у судове засідання двічі не з’явилася, не повідомивши суд про причини неявки.  Про час і місце розгляду судової справи був повідомлений належним чином. Тому суд розглянув справу в його відсутність, у заочному порядку, за правилами ст,ст 169 п. 4, 224 ЦПК України.

    Перевіривши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню у повному обсязі за підставами ст,ст 625, 1046 – 1050 ЦК України. Відповідно до останніх, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю борг у тій же сумі грошей, у строк та в порядку, що встановлені договором. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника про передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Як убачається з матеріалів справи, пояснень позивача, 22 березня 2006 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 була укладена угода, згідно якої останній отримав від позивача у борг 3000 доларів США, які зобов’язався повернути до 22 березня 2007 р. На підтвердження угоди в той же день ОСОБА_2 видав позивачеві розписку про позику в нього зазначеної грошової суми. Проте до цього часу відповідач ніяких коштів позивачеві не сплатив. Наведене підтверджено документально, а саме: розпискою ОСОБА_2. Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов’язань перед ОСОБА_1, не здійснивши погашення боргу в строк, визначений угодою та підтверджений розпискою . Обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за виконання даного зобов'язання судом не встановлено. Тому позивач має законні підстави для стягнення на його користь заборгованості за договором позики в сумі 3000 доларів США , що за курсом НБУ складає 23100 грн. (3000 х 7,70), та суму штрафних санкцій, яка складається з індексу інфляції в сумі 11550 грн. за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми в сумі 1458 грн. (відповідний розрахунок за період з 22.03.2007 р. по 03.09 р. у справі мається). Тому суд стягує з відповідача 36108 грн. ( 23100 +11550+1458) на користь позивача задовольняючи позов останнього у повному обсязі  

Судові витрати у вигляді витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, держмито в сумі 364 грн, витрати пов’язані на правову допомогу в сумі 300 грн, а всього 694 грн, сплачених позивачем на час подання позову, також підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Стягнути з ОСОБА_2 36108 грн. в якості боргу і штрафних санкцій,  та судові витрати в розмірі 694 грн, а всього 36802 грн. на користь ОСОБА_1 , задовольнивши позов останнього у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання вказаної заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя –