ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

27.06.2018 Справа № 910/1335/17

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М"

про повернення земельної ділянки

В межах справи № 910/16467/15

За заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від прокуратури м. Києва Бондарчук І.П. - прокурор

Від позивача Закаль О.О. - представник

Від відповідача Стецина І.В. - ліквідатор

Від ТОВ "Вієнг донг" Ло В"єн Зунг - представник

Від В'єтнамсько-російського спільного банку Винник О.П. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/16467/15 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 12.09.2016.

У січні 2017 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом, яким просить суд зобов'язати відповідача повернути орендовану ним за договором 03.11.2005 № 66-6-00306 земельну ділянку позивачеві з огляду на закінчення строку оренди та невиконання умов договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2015 у справі № 910/1335/17 позов задоволено; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-М" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 16 630 кв. м. (кадастровий номер 8000000000:66:048:0010), яка розташована по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва у стані, придатному для подальшого використання та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" на користь Прокуратури міста Києва 1 600 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кошарського О.В. та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2015 у справі № 910/1335/17 скасовано, справу № 910/1335/17 передано до Господарського суду м. Києва для розгляду спору в межах справи № 910/16467/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М".

Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 прийнято справу № 910/1335/17 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" про повернення земельної ділянки до розгляду в межах справи № 910/16467/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" та призначено підготовче засідання на 16.05.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2018 задоволено клопотання ліквідатора та відкладено розгляд справи на 30.05.2018.

30.05.2018 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Стецини І.В. про відкладення розгляду справи та клопотання про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2018 задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Стецини І.В. та відкладено розгляд справи на 20.06.2018.

У судовому засіданні 20.06.2018 судом досліджено матеріали справи та встановлено факт виконання сторонами провадження умов ухвал Господарського суду м. Києва від 25.04.2018 та 30.05.2018.

13.06.2018 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Стецини І.В. на позовну заяву.

19.06.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь Прокуратури м. Києва на відзив ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Стецини І.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.06.2018.

У судовому засіданні 27.06.2018 прокурор прокуратури м. Києва та представник позивача надали пояснення по суті поданого позову, підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити, зобов'язавши відповідача повернути позивачеві земельну ділянку площею 16 630 кв. м (кадастровий номер 8000000000:66:048:0010) по вул. Сиваській, 1-а у Дніпровському районі м. Києва у придатному до використання стані. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2005 № 66-6-00306, строк дії якого закінчився у 2010 році і грошові зобов'язання за яким відповідачем систематично порушувалися.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві.

Зокрема, у відзиві відповідач наголошує на тому, що на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки площею 16 630 кв. м на вул. Сиваській, 1-а у Дніпровському районі м. Києва, зареєстрований 03.11.2005 за № 66-6-00306 автоматично пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах до 30.11.2020 та на сьогоднішній день є чинним.

Присутні у судовому засіданні представники кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вієнг донг" та В'єтнамсько-російського спільного банку щодо задоволення поданого позову заперечили.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" про повернення земельної ділянки, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Київською міською радою 07.07.2005 в межах компетенції винесено рішення "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Н-М" земельних ділянок для завершення будівництва та реконструкції експериментально-виробничого комбінату з подальшою експлуатацією та обслуговуванням оптово-торговельної бази з митним складом, супермаркетом та швейним цехом на вул. Сиваській, 1-а у Дніпровському районі м. Києва" № 532/3108.

31.10.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-М" (орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, за яким позивач на підставі рішення Київської міської ради від 07.07.2005 № 532/3108 за актом приймання-передачі передав, а відповідач прийняв в орендну (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Сиванська, 1-а у Дніпровському районі м. Києва, розмір - 16 630 кв м (в тому числі в межах червоних ліній - 12 260 кв м), цільове призначення - для організації будівельних робіт, кадастровий номер - 8000000000:66:048:0010 (п. 1.1, п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 021 290,13 грн.

Строк дії договору був встановлений тривалістю три роки (п. 3.1).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

У розумінні Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 2).

У п. 7.1 договору сторони погодили, що після припинення строку дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

До обов'язків орендаря за договором було віднесено, серед іншого, обов'язок повернути земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання, після припинення дії договору (п. 8.4).

До позовної заяви додано акт обстеження земельної ділянки від 16.01.2017 № 17-003904, складений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 та запиту Прокуратури міста Києва від 12.01.2017 № 05/2/3-5вих-17.

Згідно даного акту обстеження встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:66:048:0010) огороджена спільним парканом з земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:66:048:004) та охороняється. На ділянці знаходиться пункт охорони, металеві контейнери та припарковано кілька автомобілів, тобто, спірна ділянка фактично використовується.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на час закінчення договору оренди землі - 03.11.2010) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Згідно з п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011) до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, зазначені у відзиві доводи відповідача щодо того, що договір оренди земельної ділянки автоматично пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах до 30.11.2020 суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Судом встановлено, що згідно з п. 3.1 договору, строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 03.11.2010.

Вказаний договір оренди земельної ділянки не поновлювався у зв'язку з податковою заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М".

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічне положення також передбачено п. 11.3 договору оренди.

Таким чином, враховуючи наявну заборгованість по орендній платі за землю, відповідач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Крім того, рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди землі не приймалося, додаткова угода до договору не укладалася.

За таких обставин, договір оренди від 03.11.2005 за № 66-6-00306 припинився 03.11.2010, у зв'язку з чим земельна ділянка на підставі ст. 34 Закону України «Про оренду землі», п. 3.8 рішення Київської міської ради від 07.07.2005 № 532/3108, п. п. 8.4, 11.8 договору оренди, підлягає поверненню Київській міській раді.

Заявлені відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За переконанням відповідача, враховуючи те, що позивач вважає, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 03.11.2010 то строк позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду закінчився 03.11.2013.

Позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Згідно з ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України позовна давність для подання позовної заяви про повернення земельної ділянки становить три роки від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. В межах цього строку позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Визначаючи початок перебігу позовної давності в даній справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась або могла дізнатись держава в особі уповноваженого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, прокурору, який звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради стало відомо про порушення права на підставі акту обстеження земельної ділянки від 16.01.2017 № 17-003904, складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 та запиту Прокуратури міста Києва від 12.01.2017 № 05/2/3-5вих-17,Ю, а з позовом у цій справі прокурор звернувся 26.01.2017, тобто в межах визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за доцільне позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 74-76, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва ,

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-М" (02090, м. Київ, вул. Сиваська, 1-а, ідентифікаційний код 31172794) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 16 630 кв. м (кадастровий номер 8000000000:66:048:0010), яка розташована по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва у стані, придатному для подальшого використання.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" (02090, м. Київ, вул. Сиваська, 1-а; ідентифікаційний код 31172794) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази.

5. Копії ухвали направити сторонам, ліквідатору, кредиторам, прокуратурі м. Києва та Київській міській раді.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк