Справа №2-418/09

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2009 р.                                                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого     –  судді Гавриленка О.М.

при секретарі     -     Ексановій Н.Е.

за участю позивачки та представника відповідача ОСОБА_1В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк» про розірвання договору, повернення строкового банківського вкладу з відсотками , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просила стягнути на її користь з відповідача грошовий вклад з відсотками у розмірі   30568,03 грн, що знаходяться на депозитному рахунку, відкритому на її ім'я у відповідача. Підтримавши заявлені вимоги у суді, мотивувала їх тим, що за умовами укладеного з відповідачем договором, нею були внесені відповідні грошові кошти, за користування якими відповідач повинен сплачувати відповідні річні відсотки, впродовж дії укладеної угоди. Між тим, на її письмове звернення від 14.11.2008 р. до відповідача за поверненням вкладу з відсотками той відповів відмовою. У добровільному порядку виконати свої зобов'язання щодо своєчасного повернення зазначених коштів відмовляється й дотепер.

Відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність. Не заперечував факту наявності в Донбаській філії ВАТ «Родовід Банк»  (надалі Банк) грошового вкладу позивачки в сумі 30000 грн. з відсотками в сумі 568,03 грн, на які нараховуються обумовлені договором щорічні відсотки. Проте, просив відмовити в стягненні цих коштів з огляду на вимоги постанови Нацбанку України від 04.12.2008 р. №413 «Про окремі питання діяльності банків», якою ним заборонено робити дострокове повернення депозитів в умовах скрутного фінансового становища в державі, а також з огляду на постанову Правління Нацбанку України №138 від 13.03.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк», якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, з 16 березня по 15 вересня 2009 р. Представник відповідача пояснювала, що дострокове повернення вкладу позивачу може завдати шкоду іншім вкладникам банку, а також призвести до застосування Нацбанком адміністративних санкцій стосовно відповідача за невиконання його вимог. Також просила звільнити Банк від цивільної відповідальності перед позивачем з огляду на порушення своїх зобов’язань внаслідок непереборної сили, якою Банк вважає саме зазначені Постанови Нацбанку. Також у разі задоволення вимог позивача, відповідач просив встановити відстрочку виконання рішення суду до закінчення строку дії зазначеного мораторію.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню у повному обсязі за підставами, передбаченими ст,ст 526, 530, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України. За вимогами останніх, зокрема, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як убачається з пояснень сторін, матеріалів справи, 12.09.2008 р. між ОСОБА_2 та Донбаською філією ВАТ «Родовід Банк» був укладений договір №ДРГ.002.НК12-7108/09-2008 про строковий банківський вклад «Накопичувальний», з додатковими угодами №1 від тієї ж дати т №2 від 15.12.2008 р, за умовами якого позивач зробив внески в сумі 30000 грн. Відповідач зобов'язався сплачувати на користь позивачки 18 відсотків річних, які нараховуються відповідно до умов договору. Строк дії угоди був узгоджений сторонами до 14.09.2009 р. Також п,п 4.2.1, 4.3.2, 4.1.3 укладеного договору сторони визначили порядок дострокового отримання суми вкладу, за умовами яких позивачка має право вимагати дострокового повернення вкладу, а Банк зобов’язався на вимогу позивачки повернути вклад та виплатити відсотки на нього на умовах та в строк, встановлені договором. У разі бажання позивача отримати вклад за першою вимогу до спливу строку, він повинен письмово повідомити Банк про свій намір за два робочі дні до пропонованої дати отримання вкладу. 14.11.2008 р. позивачка звернулася до Банку з письмовою заявою про повернення її вкладу, в чому їй було відмовлено в письмовій формі.

Наведене підтверджено документально і сторонами по справі не заперечувалося.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що при вирішенні спору слід керуватися саме умовами укладеного сторонами договору про строковий банківський вклад, який в даному випадку має визначальне значення, оскільки інше не передбачено чинним законодавством. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за цим договором, не повернувши вклад з відсотками у встановлений договором термін. Звідси позивачка має законні підстави для стягнення на її користь зазначеної суми у розмірі 30568,03 грн, яку суд стягує на її користь з відповідача.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову може обмежити права інших вкладників Банку, оскільки вони не ґрунтуються на Законі, який, в усякому разі, передбачає переважний захист прав саме окремого вкладника, яким у даному випадку є позивач. Його ж, тобто відповідача, доводи щодо правомірності займаної ним позиції стосовно виконання ним вимог згаданих постанов Нацбанку України від 04.12.2008 р. та від 13.03.2009 р. суперечать вимогам чинного законодавства та умовам укладеного з позивачкою договору.

Крім того, вимоги відповідача щодо відстрочки виконання судового рішення по даній справі об’єктивно суперечать займаній ним позиції про не визнання позову. За таких обставин, передбачених законом підстав для задоволення вимоги відповідача в цій частині суд на цей час не убачає, а тому вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

Судові витрати у вигляді витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, сплачених позивачкою на час подання позову, також підлягають стягненню на її користь з відповідача. Держмито, що підлягає сплаті у розмірі одного відсотка пропорційно розміру задоволених вимог сторін, але не більш 1700 грн, суд стягує з відповідача в сумі 356,80 грн. на користь держави.

Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк» про розірвання договору, повернення строкового банківського вкладу з відсотками задовольнити частково.

Стягнути з Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк» грошовий вклад з відсотками в сумі 30568,03 грн за договором № ДРГ.002.НК12-7108/09-2008 про строковий банківський вклад «Накопичувальний» від 12 вересня 2008 р. на користь ОСОБА_2 .

Стягнути з Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 30 грн. на користь ОСОБА_2 .

Стягнути з Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 356,80 грн. на користь держави .

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання вказаної заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –