2-а-1217/2011р.

     П О С Т А Н О В А

   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          06 квітня      2011  року                                                              м. Лисичанськ

          Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

          головуючої судді                              Стахової Н.В.,

          при секретарі                               Ісауловій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до інспектора ІДПС  Сєвєродонецького ОДАІ до ОСОБА_2  про визнання дій протиправними та  скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

встановив:

          Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачем відносно нього  було складено протокол про адміністративне правопорушення  від 04.12.2010 року за порушення  ст.. 122 ч. 1 КУпАП України, де зазначено, що він  керуючи автомобілем   «Форд» д.н.з. 13096АІ    по автодорозі  Р 66  на перехресті  з вулицею  Заводська не виконав вимоги  дорожнього знаку 2.2  «Проїзд  без зупинки заборонений». На підставі протоколу  винесено постанову  про накладення адміністративного стягнення  у вигляді  штрафу у сумі 255 грн. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки   перед виїздом на вулицю Заводська він зупинився  для пропуску інших учасників дорожнього руху, вказаний знак діяв лише  на учасників дорожнього руху, що повертали праворуч. Крім того, дорожній знак не відповідає вимогам, встановленим ПДР України, останній є круглим, а не восьмигранним.             Посилаючись на відсутність в його діях ознак  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, просить  суд  визнати дії  відповідача щодо притягнення  його до адміністративної відповідальності  та накладення адміністративного стягнення  постановою  від 04.12.2010 року  протиправними,  постанову  від 04.12.2010 року про накладення  на нього адміністративного  стягнення скасувати.  

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1  підтримав пред’явлений позов, просив  його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позові в обґрунтування яких надав суду відповідні докази.

          Відповідач ОСОБА_2  у судове засідання не з’явився, суду надав письмову заяву, у якій позов не визнав. Просив слухати справу за його відсутності, суду надав матеріали відеозйомки про порушення позивачем ПДР України.

          Судом досліджені наступні письмові докази копія посвідчення водія,  копія паспорту позивача, копія постанови  ВВ від 04.12.2010 року, копія протоколу про адміністративне правопорушення,   матеріали відео зйомки,   фотокартки.

          Суд, вислухавши  пояснення позивача,  дослідивши  докази надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень,  вважає позов таким, що не підлягає  задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

04.12.2010 року ОСОБА_1В,  визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 122 ч. 1 КУпАП України, не виконав вимоги  дорожнього знаку 2.2  «Проїзд  без зупинки заборонений».

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується  принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові  і службові особи зобов’язані діяти  на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

          Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість  яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Згідно п. 8.4.  ПДР України   Дорожні знаки  поділяються на групи:

 а) попереджувальні знаки. Iнформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;  в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов’язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; д) знаки сервісу. Iнформують учасників дорожнього руху про розташування об’єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

          При цьому дорожній знак  2.2 “Проїзд без зупинки заборонено”, передбачає що забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня —перед знаком.

          Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що  вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено”, дають можливість зрозуміти,  що  вказаний знак  передбачає  повне зупинення руху транспортного засобу перед ним.  

          Пояснення позивача про те, що він зупинився  перед знаком, суд до уваги не бере, оскільки з доданого  до матеріалу справи  та відтворенного судом відеозапису  події вбачається, що автомобіль «Форд»д.н.з. НОМЕР_1 перед  знаком  2.2. «Проїзд без зупинки заборонено” не зупинився.

          Суд вважає, що твердження позивача  про те, що дія вказаного знаку поширюється тільки  на учасників дорожнього руху, які повертають праворуч, є помилковими, оскільки  з відеозапису  вбачається,що  знак 2.2   передбачає  повне зупинення руху транспортного засобу перед ним, як для учасників дорожнього руху, які повертають праворуч,  так і для учасників  дорожнього руху, які повертають ліворуч.

          Посилання позивача на те, що  знак 2.2 не відповідає вимогам ПДР України, також на увагу не заслуговують, оскільки кругла форма знаку 2.2. не призвела  до неправильного вирішення справи  про адміністративне правопорушення, бо вказаний знак  чітко містить  надпис »на червоному фоні, що забороняє проїзд без зупинки.

Таким чином, у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач правомірно притягнутий до адміністративіної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП України, тому підстави для задоволення позову відсутні.  

На підставі  вищевикладеного,  керуючись ст. 122 ч. 2, 288, 289  КУпАП України, п.19.1 Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 2, 11, 159-163, 171-2  КАС України, суд, -

постановив:

          У задоволенні позову  ОСОБА_1   до інспектора ІДПС  Сєвєродонецького ОДАІ до ОСОБА_2  про визнання дій протиправними та  скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

відмовити за необґрунтованістю.

          Постанова оскарженню не підлягає.

                                                  Суддя: