Справа №2-1599/09

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2009 р.                                                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого     –  судді Гавриленка О.М.

при секретарі     -     Ексановій Н.Е.

за участі представника позивача ОСОБА_1І, представника відповідача – ОСОБА_2О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії АТ «Родовід Банк», про стягнення грошових кошт та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Змінивши та уточнивши свої вимоги під час провадження по справі, позивачка просила стягнути на її користь з відповідача пеню в розмірі одного відсотка за несвоєчасне повернення вкладу в сумі 100 грн. та відсотків в сумі 5 грн, а також 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяних їй з провини відповідача відмовою своєчасного повернення вкладу з відсотками. Крім того, просила відшкодувати їй витрати понесені нею при поверненні вкладу з відсотками, а саме: витрати на поштові відправлення, вартість проїзду до банку, вартість телефонних розмов, вартість виготовлення копій документів та комп’ютерного набора тексту, вартість придбаних ліків, які у загальному розмірі склали 1143 грн. Також просила визнати недійсним Акт про повернення грошових коштів за договором банківського вкладу від 04 серпня 2009 р, вимушено підписаний її представником під час отримання вкладу. Підтримавши заявлені вимоги у суді, представник позивачки мотивував їх тим, що за договором №ДРГ.125.П712-779/07-2008 про строковий банківський вклад «Привабливий» від 30 липня 2008 р, укладеним з відповідачем, позивачкою були внесені відповідні грошові кошти, за користування якими відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати відповідні відсотки річні. Між тим, на її письмові звернення від 06.03.2009 р, 07.04.2009 р, 10.04.2009 р. та 21.04.2009 р. до відповідача за поверненням вкладу з відсотками у встановлений договором строк той відповів відмовою. Представник пояснював, що повернення вкладу з відсотками відповідач здійснив лише в період з 02 серпня по 04 серпня 2009 р. Так, позивачка вважає що своїми діями відповідач порушив умови укладеного договору, а тому повинен сплатити викладені у позові штрафні санкції, понесені витрати, а також моральну шкоду.

Відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність. Не заперечував факту затримки повернення позивачу грошового вкладу, а також нарахованих відповідно до умов укладеного договору відсотків, з огляду на вимоги Постанови Правління Нацбанку України №138 від 13.03.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк», якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком з 16 березня по 15 жовтня 2009 р. Представник відповідача пояснював, що вчасне повернення вкладу позивачеві могло призвести до застосування Нацбанком адміністративних санкцій стосовно відповідача за невиконання його вимог. Також просив звільнити Банк від цивільної відповідальності перед позивачкою з огляду на порушення своїх зобов’язань внаслідок непереборної сили, якою Банк вважає саме зазначену Постанови Нацбанку. Посилався на те, що в період з 02 серпня по 04 серпня 2009 р. позивачкою були отримані вклад в сумі 10000 грн, а також нараховані за умовами укладеного договору відсотки, що відповідно до п.2.2 договору станом на час закінчення строку розміщення вкладу склали 1852,04 грн, та станом на 03.08.2009 р. із розрахунку 1 відсотка річних від не витребуваної суми вкладу, відповідно до п. 2.3 зазначеного договору, у розмірі 0,55 грн, тому вважав безпідставними вимоги позивачки. Крім того, заперечував проти стягнення штрафних санкцій у вигляді пені з огляду на дію зазначеного мораторію, а також відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди з огляду на вимоги чинного законодавства. Також заперечував проти заподіяння позивачці збитків, з огляду на те, що позивачкою не надано жодних підтверджень причинного зв’язку між діями банку і погіршенням стану здоров’я останньої, а також понесення витрат саме на зв’язок з відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню за підставами, передбаченими ст,ст 526, 530, 651, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України. За вимогами останніх, зокрема, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як убачається з пояснень сторін, матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_3 та ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк» (17.06.2009 р. назву банку було змінено с ВАТ «Родовід Банк» на ПАТ «Родовід Банк»), був укладений договір № ДРГ.125.П712-779/07-2008 про строковий банківський вклад «Привабливий» від 30 липня 2008 р, за умовами якого позивачка зробила певний внесок. Відповідач

зобов'язався сплачувати на користь позивачки відповідні відсотки річні, які нараховуються відповідно до умов договору, тобто 24 відсотки річних за період з 30 липня до 29 серпня 2008 р, та 18 відсотків річних за період з 30 серпня 2008 р. до 31 липня 2009 р. включно, тобто за період зберігання суми вкладу. Строк дії угоди був узгоджений сторонами до 01 серпня 2009 р. Після закінчення строку вкладу, відповідно до п. 2.2, 2.3 укладеного сторонами договору, відповідач нараховував 1 відсоток річний, встановлений банком в такий період часу для банківських вкладів на вимогу.

Так, в період з 02 серпня по 04 серпня 2009 р. представником позивачки – ОСОБА_1 (на підставі довіреності №62 від 30.07.2008 р.) були отримані через касу Донбаської філії АТ «Родовід Банк»  вклад з відсотками за договором № ДРГ.125.П712-779/07-2008 про строковий банківський вклад «Привабливий» від 30 липня 2008 р. в загальній сумі 11852,59 грн, де сума вкладу позивачки становить 10000 грн, сума нарахованих відсотків, відповідно до п. 2.2 (у зв’язку з закінченням основного строку дії угоди) – складає 1852,04 грн, та станом на 03.08.2009 р. із розрахунку 1 відсотка річних від не витребуваної суми вкладу, відповідно до п. 2.3 зазначеного договору, у розмірі 0,55 грн, про що сторонами був підписаний Акт про повернення грошових коштів за договором банківського вкладу від 04 серпня 2009 р. (письмові розрахунки як і копія Акту у справі маються). 06.03.2009 р, 07.04.2009 р, 10.04.2009 р. та 21.04.2009 р. позивачка зверталася до Банку з письмовими заявами про повернення її вкладу з відсотками, в чому їй було відмовлено в письмовій формі.

Наведене підтверджено документально і сторонами по справі не заперечувалося.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що при вирішенні спору слід керуватися саме умовами укладеного сторонами договору про строкові банківський вклад, які в даному випадку мають визначальне значення, оскільки інше не передбачено чинним законодавством. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за цим договором, не повернувши вклад з нарахованими відсотками у встановлений договором термін. Обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даних зобов'язань судом не встановлено. Звідси позивачка має законні підстави для стягнення на її користь штрафних санкцій, відповідно до умов п. 5.2 зазначеного договору, тому суд стягую з відповідача на користь позивачки пеню у розмірі 0,1 відсотку від суми вкладу за кожний день порушення банком строку його повернення (первісне звернення 06 березня 2009 р), але не більш 1 відсотка від суми вкладу, що склало 100 грн. (відповідний розрахунок у справі мається), а також 5 грн. в якості пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 1 відсотка від їх суми на час первинного звернення позивачки до Банку. При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивачкою був підписаний оспорюваний останньою Акт, оскільки вони не ґрунтуються на Законі, який, в усякому разі, передбачає переважний захист прав саме окремого вкладника, яким у даному випадку є позивачка. Його ж, тобто відповідача, доводи щодо правомірності займаної ним позиції стосовно виконання ним вимог згаданої постанови від 13.03.2009 р. суперечать вимогам чинного законодавства та умовам укладеного з позивачкою договору.

Поряд з тим, суд відмовляє позивачці у задоволенні вимог щодо стягнення на її користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки право на останнє не передбачено спеціальним законодавством, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами. Сам договір вкладу передбачає певну відповідальність банку у вигляді пені лише у разі порушення ним строку повернення вкладу, але не відшкодування моральної шкоди. Позивачем відповідні вимоги вже заявлені. Те ж саме стосується вимог позивачки щодо відшкодування збитків в сумі 1143 грн, понесених нею під час витребування власного вкладу з відсотками, а також на власне лікування хвороб внаслідок їх загострення, які, на її думку, були зумовлені неправомірними діями відповідача. Будь яких переконливих доказів про наявність причинно – слідчого зв’язку між затримкою повернення вкладу та необхідністю і розміром витрат на своє лікування, як і понесення згаданих нею витрат саме на звернення до Банку, позивачкою суду не надано. Які у свою чергу не містяться в переліку судових витрат, вичерпно зазначених в ст. 79 ЦПК України. Тому суд відмовляє у задоволенні цієї частки вимог за недоведеністю.

Судові витрати у вигляді витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн, та держмито в сумі 51 грн, а всього 171 грн, суд стягує з відповідача на користь держави.

Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії АТ «Родовід Банк», про стягнення грошових кошт та відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Родовід Банк» пеню за несвоєчасне повернення вкладу з відсотками за договором №  ДРГ.125.П712-779/07-2008 про строковий банківський вклад «Привабливий» від 30 липня 2008 р, в сумі 105 грн, на користь ОСОБА_3 , відмовивши останній в решті позову

Стягнути з ПАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 171 грн. на користь держави .

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання вказаної заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –