ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2018 р.                                   м. Київ                            Справа № 911/5358/14  

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Турболінкс», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз», м. Боярка Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль», м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

2) Києво-Святошинської об’єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області

за участю Прокуратури Київської області

про стягнення заборгованості

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2В.(довіреність б/н від 03.01.2018);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №6-592 від 24.10.2018);

від третьої особи (ТОВ «Трейд гпуп стиль»): не з’явився;

від третьої особи (ПАТ «НАК «Нафтогаз України»): ОСОБА_4 (довіреність №14-65 від 14.04.2017);

від третьої особи (Києво-Святошинська ОДПІ): не з’явився;

від прокуратури: ОСОБА_5 (посвідчення №030760 від 12.12.2014)

ВСТАНОВИВ:

12.12.2014 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Турболінкс» (далі - ТОВ «Турболінкс», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області (далі-суд) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» (далі – Філія, відповідач) про стягнення (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 26.01.2018 (т.7 а.с.123-124) 81 949 556, 99грн - основного боргу, 105  629  590,86грн - інфляційних втрат та 10  392  177,65грн - 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст.525, 625, 690, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.193, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на порушення відповідачем умов договору про закупівлю товару № т15-155/НОМЕР_1 від 27.12.2012, в частині оплати за поставлений товар.   

Ухвалою суду від 29.01.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – ПАТ «НАК «Нафтогаз України», третя особа-1, т.1 а.с.119-120).

21.04.2015 до Київського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення прокуратури Київської області від 16.04.2015 №05/2-532вих15 про вступ прокурора у розгляд вказаної справи (т.1 а.с.171).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Києво-Святошинську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Києво-Святошинська ОДПІ, т.2 а.с.193-199).

Рішенням суду від 12.02.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017, позов задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 зазначені рішення судів були скасовані, справу передано на новий розгляд до суду. Підставою для скасування стало неповне дослідження обставин щодо:

наявності повноважень заступника директора з капітального будівництва та матеріально-технічного забезпечення філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укртрансенергосервіс»  ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності від 20.03.2012 № 278 на підписання відповідного договору;

правильності оформлення: довіреностей № 58 від 14.05.2013, № 115 від 02.02.2013 та № 140 від 26.12.2013; транспортних накладних; рахунків-фактури; документів на отримання товару, якість і кількість самого товару;

фіктивності (безтоварність) господарської діяльності між позивачем та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014;

відсутності інформації за період з 01.01.2009 по 31.12.2014 в Єдиній інформаційній системі ДФС України щодо митного оформлення та ввезення на митну територію України нових запчастин - вузлів до газоперекачувальних агрегатів типу ГТК 25 І, виробництва «MJB International LTD», ОАЄ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 зазначена справа була розподілена судді Янюк О.С., яка ухвалою суду від 13.10.2017 прийняла її до свого провадження та призначила до розгляду.

Ухвалою суду від 30.10.2017 за клопотанням прокурора від 27.10.2017 №05/2-1725вих17, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України, у редакції від 03.08.2017) залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль» (далі – ТОВ «Трейд груп стиль»).

Ухвалою суду від 11.12.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Разом з цим, 15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України, внесені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 13.10.2017 №2147–VIII, відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень якого, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв’язку із зазначеним, судом постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, на стадії - підготовче провадження, про що винесено відповідну ухвалу від 26.12.2017.

Ухвалою суду від 26.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

На підставі ст.183 ГПК України підготовче засідання відкладалося та неодноразово у ньому оголошувалась перерва.  

Ухвалою суду від 19.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2018 (т.7 а.с.251-253).

З метою повного та всебічного розгляду справи, на підставі ст.216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.05.2018, 21.05.2018, 04.06.2018 та 18.06.2018.

Представники третьої особи ТОВ «Трейд груп стиль» та Києво-Святошинська ОДПІ  до суду не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно (т.6 а.с.142, т.8 а.с.123,125-129,145-146). Явка зазначених осіб обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи положення ст.42 ГПК України та те, що явка в судове засідання учасників справи - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. З урахуванням зазначеного та положень ст.ст.120, 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та додаткових поясненнях (т.6 а.с.218-223, т.8 а.с.22-24), зокрема, зазначає, що за результатами проведеної процедури закупівлі ТОВ «Турболінкс» було оголошено переможцем конкурсу і укладено договір від 27.12.2012. Під час проведення зазначено конкурсу позивачем було надано всі документи, як того вимагали «Кваліфікаційні критерії та інші вимоги до учасників торгів». Крім того, зазначені торги ніким не оскаржувалися. Вважає, що факт закупівлі товару не у виробника, а у посередника жодним чином не порушило ані умови конкурсних торгів, ані умови самого договору, оскільки позивачем було поставлено саме той товар, який замовлявся відповідачем під час процедури закупівлі, і саме того виробника, сертифікати якості якого надавалися позивачем під час конкурсу і, відповідно, були погоджені відповідачем. Щодо твердження відповідача та прокурора про нібито зловживання з боку  підписантів договору з метою заволодіння державними коштами та фіктивності здійснення операцій з постачання обумовленого договором товару, то вказані доводи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у справі. Реальність  здійснення операцій за договором підтверджується наявними у справі матеріалами (накладними, товарно-транспортними накладними, відповідними актами, висновком судової експертизи та інше). Крім того, виробник товару своїм листом підтвердив, що останній здійснював поставку товару у вказаний період на територію України, а також підтвердив видачу ТОВ «Турболінкс» свідоцтва про надання дилерських повноважень на продаж запасних частин для газових турбін. Вказує, що наявний лист Державної фіскальної служби України не може братися судом до уваги, оскільки останній не містить у собі конкретної інформації щодо митного оформлення товару за договором від 27.12.2012. Відсутність в Єдиній автоматизованій інформаційній системі інформації щодо виробника товару, який поставляється на територію України, не може свідчити про відсутність такої поставки. Наявність у матеріалах справи відповіді з двох митниць не можуть бути доказом відсутності взагалі митного оформлення товару, оскільки відповідне оформлення могло здійснюватись будь-якою іншою митницею, які створені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311. Крім того, надані докази на виконання ухвали суду від 26.02.2018 є неналежними та допустимими, оскільки коди товарів зазначених в ухвалі суду, та які попередньо були зазначені у клопотанні прокурора, жодним чином не обґрунтовані та не доведені. На підставі зазначеного просить позов задовольнити повністю.   

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях (т.6 а.с.189-192, т.8 а.с.56-67), зокрема, зазначив, що позивач не виконав своїх зобов’язань за договором від 27.12.2012 в частині поставки товару із документами, які його супроводжують, а тому у відповідача не виникло зустрічного зобов’язання щодо оплати такого товару. Наявний договір на зберігання майна від 05.08.2013, не має жодного відношення до виконання основного зобов’язання позивача по поставці товару за договором від 27.12.2012. Указує, що товар від позивача не був отриманий уповноваженою особою відповідача, оскільки особи, які підписали відповідні накладні не були уповноважені на вчинення таких дій відповідачем. На підставі зазначеного просить у задоволені позову відмовити повністю.    

Прокурор проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях на позовну заяву (т.6 а.с.164-167, т.7 а.с.186-196), зокрема, зазначив, що жодних зовнішньоекономічних договорів, між позивачем та виробником не існувало, а товар який повинен бути поставлений за умовами договору від 27.12.2012 закуповувався не у виробника такого товару, а у ТОВ «Трейд груп стиль» на території України. Матеріали господарської справи не містять жодних відомостей про поставку товару чи його походження від виробника. Указує, що на даний час триває досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000259 від 10.04.2014, яке зокрема, стосується і розкрадання державних коштів шляхом укладення та виконання низки договорів закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти з ТОВ «Турболінкс», ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності контрагентами ТОВ «Турболінкс» та ТОВ «Трейд груп стиль». У зв’язку із зазначеним, просить у задоволені позову відмовити.   

Представники третьої особи ТОВ «Трейд груп стиль» та Києво-Святошинська ОДПІ  своїм правом передбаченим ст.168 ГПК України не скористались, письмових пояснень суду не надали.

Водночас, 23.04.2018 у судовому засідання представник позивача та представник відповідача заявили суду усні клопотання про застосування заходів процесуального примусу, у зв’язку із веденням суд в оману та зловживання процесуальними правами представниками як позивача так і відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Проаналізувавши дії представників сторін, суд не вбачає підстав для застосування до них заходів процесуального примусу визначених ст.132 ГПК України та ст.384 Кримінального кодексу України.  

На підставі  ст. 233 ГПК України  в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши присутніх учасників справи, судом встановлені наступні обставини.

27.12.2012 між ТОВ «Турболінкс» (постачальник), в особі директора ОСОБА_7 та Дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі заступника директора з капітального будівництва та матеріально-технічного забезпечення філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» (покупец) ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності від 20.03.2012, укладено договір про закупівлю товару №т15-155/НОМЕР_1 (далі – Договір, т.1 а.с.37-44), за умовами якого постачальник зобов'язався з моменту підписання договору до 31.12.2013 поставити і передати відповідачу товари (вузли до турбін, код згідно з ДК 016-97-29.11.3 (запасні частини до газоперекачувальних агрегатів типів ГТК-25І (лот №2), зазначені в специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець - прийняти та оплатити такі товари.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору найменування, номенклатура (асортимент), технічні вимоги і якісні характеристики, кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами специфікації.

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця. Про таке зменшення та у разі зміни істотних умов договору у випадках, передбачених чинним законодавством України, зокрема  Законом України «Про здійснення державних закупівель», сторони укладають додаткову угоду (додаткові угоди) до цього договору, при цьому покупець має право вимагати від постачальника документального підтвердження наявності обставин, які передбачають внесення змін до договору.

Розділом ІІІ Договору передбачено, що його ціна становить 152 597 540, 99 грн., у тому числі ПДВ - 25 432 923, 50 грн. Ціна договору (сума, визначена в договорі) може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна за одиницю товару зазначена в специфікації.

Пунктом 4.1 Договору, зокрема, передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем фактичної поставленої партії товарів після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару протягом 45-ти календарних днів після дати поставки кожної партії товару за видатковою накладною. Датою поставки товару (його партії), а також моментом переходу права власності та ризиків на товар - є дата передачі товару постачальником уповноваженій особі покупця. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

До рахунка на кожну партію товару додаються: видаткова та товарно-транспортна (форма № 1ТН) накладні на поставлений товар, виходячи з цін даного договору; оригінал паспорту (сертифікату якості або іншого документу, який підтверджує якість та відповідність товару) виробника; податкова накладна відповідно до положень чинного податкового законодавства України; монтажна та експлуатаційна документація українською або російською мовою (п. 4.2 Договору).

Термін поставки товарів: партіями в період зазначений в п.1.1 розділу І цього Договору, але не пізніше 30-ти календарних днів після надання покупцем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару. Місце поставки товарів: на базисних умовах DDP (м.Боярка, вул.Маяковського,49, центральний склад ВРТП «Укргазенергосервіс»). Правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (розділ V Договору).

Відповідно до п. 6.1.1 Договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлені товари.

Приймання товарів оформлюється актом приймання продукції по кількості та якості.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання.

Специфікацією до Договору сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну суму товару, яка становить 152 597 540, 99грн.

Відповідачем згідно з п. 5.1 Договору було надано позивачу рознарядку № 145/15 від 25.01.2013  на поставку товару, передбаченого договором та специфікацією (т.1 а.с.47).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору останній поставив відповідачу товар на загальну суму 31 083 709, 99грн (за наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних від 13.05.2013), а відповідач на підставі довіреності №58 від 14.05.2013 вказаний товар отримав. Крім того, позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 3 від 14.05.2013 на суму 31 083 709, 99грн для оплати поставленого товару (т.1 а.с.48-54).

У подальшому, у зв'язку з відмовою відповідача від прийняття залишку товару відповідно до наданої ним рознарядки, який вже був замовлений та профінансований позивачем, останній звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача прийняти товар.

Рішенням суду від 10.12.2013 у справі  №911/3900/13 (т.1 а.с.55-63) зобов'язано ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» прийняти від ТОВ «Турболінкс» на виконання умов Договору та відповідно до рознарядки № 145/15 від 25.01.2013 товар на загальну суму 121 513 831 грн, а саме: діафрагма з пальцями опорними (1 к-т = 6 шт. пальців, креслення GE138C9199G006) у кількості 3 шт. (сума з ПДВ - 55 049 976грн); екрани внутрішні, комплект у кількості 3 шт. (сума з ПДВ - 26 181 000грн); екрани зовнішні, комплект у кількості 3 шт. (сума з ПДВ - 24 741 000грн); вихлопний корпус з тришаровою ізоляцією та ущільнюючим компенсатором задньої панелі у кількості 1 шт. (сума з ПДВ - 7 870 000грн); перехідний дифузор вихлопного тракту з ізоляцією у кількості 1 шт. (сума з ПДВ - 3 935 925 грн); комплект касет шумоглушіння з ізоляцією у кількості 1 шт. (сума з ПДВ - 3 735 930 грн). Указане рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.    

16.12.2013 між постачальником та покупцем підписана додаткова угода №1 до Договору відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни до п.1.1 та п.10.1 Договору в частині строку дії Договору, а саме до 31.12.2014 (т.1 а.с.45-46).  

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору та вищезазначеного рішення суду ТОВ «Турболінкс» передав відповідачу товар на загальну суму 50 865 847 грн, а відповідач, на підставі довіреностей № 115 від 02.12.2013 та № 140 від 26.12.2013, вказаний товар отримав. Крім того, позивачем було виставлено відповідачу рахунки № 1 від 02.12.2013 та № 2 від 26.12.2013 на суму 50 865 847 грн для оплати поставленого товару (т.1 а.с.75-77, 82-84).

Усього за період дії Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 81 949 556, 99 грн.

Посилаючись на те, що відповідач за отриманий товар не розрахувався, позивач звернувся за даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене та вказівки Вищого господарського суду України, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Так, із змісту Договору вбачається, що останній підписаний від ТОВ «Турболінкс» -  директором ОСОБА_7, від Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» - заступником директора з капітального будівництва та матеріально-технічного забезпечення філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» ОСОБА_6

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.12.2012 (дата підписання Договору), керівником та підписантом ТОВ «Турболінкс» з 01.06.2010 значиться ОСОБА_7, керівником Філії – ОСОБА_8.

Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

У свою чергу, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.3 ст.244 ЦК України).

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (ч.2 ст.245 ЦК України).

Так, 12.03.2012 ОСОБА_8 була видана довіреність на заступника директора з капітального будівництва та матеріально-технічного забезпечення філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» ОСОБА_6, відповідно до якої останньому надається право, зокрема, від імені ДК «Укрансгаз» НАК «Нафтогаз України» вчиняти правочини, укладати та підписувати договори (в тому числі, але не виключно – господарські, договори купівлі-продажу, міни, підряду, страхування, перевезення, про надання послуг, найму (оренди) рухомого та нерухомого майна, договори доручення, договори іпотеки, застави, попередній договори, договори щодо забезпечення електричною енергією тощо). Довіреність видана без права  передоручення повноважень третім особам і дійсна до 31.12.2012. Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за № 278, який в свою чергу, встановив особу ОСОБА_8 та перевірив його повноваження (т.7 а.с.23-24).

Водночас, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та Філія «ВРТП «Укргазенергосервіс» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» як відокремлений підрозділ ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтоназ України» за рішенням засновників 27.12.2012 були припинені.

У цей же час, 27.12.2012 внесено відповідний запис про дату державної реєстрації  АТ «Укрансгаз» як правонаступника ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та 28.12.2012 внесено відповідний запис про створення  відокремленого підрозділу - Філію «ВРТП «Укргазенергосервіс» АТ «Укртрансгаз» (т.8 а.с.134-144,147-149).

Відповідно до ч.1 ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, закінчення строку довіреності, припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність.

Статтею 104 ЦК України визначено, зокрема, ст.ст.1, 2, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, припинення юридичної особи та її філії є підставою вважати, що видані раніше довіреності є також припиненими.

ОСОБА_4, ураховуючи, що дата підписання Договору та дата припинення юридичної особи та її філії є 27.12.2012, а припинення юридичної особи є підставою припинення дії  довіреностей від 12.12.2011 №6830 та 20.03.2012 №278, то встановити, яка дія відбулась раніше, підписання чи припинення, у суду немає можливості. А тому стверджувати, що на момент підписання Договору довіреність від 20.03.2012 була припинена, та у свою чергу, Договір укладений із порушеннями ст.203 ЦК України, у суду не має підстав.   

Відповідно до ч.1  ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи  ст.629 ЦК України  визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм  ст.712 ЦК України  та  ст.ст.264-271 ГК України.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Договір поставки є двостороннім, оскільки права і обов'язки виникають для обох котрагентів. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержана від постачальника продукція оплачується покупцем за погодженими цінами.

Частиною 2  ст. 712 ЦК України  передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до  ст. 655 ЦК України,  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.656 ЦК України  предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Аналогічна норма міститься у  ст. 264 ГК України, відповідно до якої матеріально-технічне постачання та збут продукції здійснюється шляхом поставки продукції, придбаної у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч.1 ст.658 ЦК України).

Згідно з ч.1  ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до  ст.1 зазначеного Закону, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, товар, який є предметом Договору, був придбаний позивачем (покупець) у ТОВ «Трейд груп стиль» (продавець) за договором від 28.12.2012 №2012/28/12-1 (т.2 а.с.111-113) відповідно до п.1.1. якого покупець купує та сплачує, а продавець продає запасні частини до газоперекачувальних агрегатів типу ГТК-101, ГТК-251. Номенклатура товару, кількість та вартість приведено в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п.2.1-2.3 договору від 28.12.2012 №2012/28/12-1, поставка здійснюється шляхом самовивозу зі складу постачальника (адреса складу: 83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68). Покупець зобов’язаний перерахувати кошти за товар на поточний рахунок продавця на протязі 60-ти банківських днів з дня отримання товару, або можлива передплата за наявності коштів у покупця. Датою поставки товару вважається дата складання видаткової накладної. До рахунка на кожну партію товару додається: видаткова накладна на поставлений товар, виходячи з цін даного договору; оригінал паспорту (сертифікату якості або іншого документу, який підтверджує якість та відповідність товару), виданий виробником товару, на кожне найменування товару; податкова накладна відповідно до положень чинного податкового законодавства України.  

Так, на підтвердження виконання сторонами умов зазначеного договору позивач надав суду видаткові накладні від 30.01.2013, рахунки від 30.01.2013 та відповідні податкові накладні (т.2 а.с.114-167). Інших доказів, які б підтверджували належне виконання умов договору, а саме: платіжні доручення чи виписки з банку щодо оплати товару (повністю чи частково); товарно-транспортні накладні чи інші документи (погодження часу та дати доставки, тощо), які б вказували на перевезення товару з складу ТОВ «Трейд груп стиль» на склад(и) ТОВ «Турболінкс»; довіреність від 30.01.2013 №1, яка зазначена на кожній видатковій накладній; будь-яке письмове листування між сторонами договору щодо виконання останнього (претензії, вимоги, тощо); доказів залучення відповідних коштів для виконання договору (кредитні, інвестиційні договори, договори поруки, уступки права вимоги, тощо), доказів прав володіння (користування) складськими приміщеннями, де зберігався товар після його придбання, суду надано не було.

А тому, дійти висновку, що відповідний товар ТОВ «Турболінкс» був придбаний у ТОВ «Трейд груп стиль» суд не має можливості.

Водночас, доказів у розумінні ст.ст.76-79 ГПК України (первинна документація щодо митного оформлення, перевезення тощо), які б підтверджував придбання товару ТОВ «Трейд груп стиль» у виробника MJB International LTD (м. Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати), суду також надано не було.

У свою чергу, відомості викладені, у листі MJB International LTD від 20.11.2017 (т.7 а.с.25-26, 90,93) щодо поставки, зокрема, запчастин на умовах ex-works Джебель-Алі, ОАЕ та забирання відповідного товару Компанією Трейд груп стиль, також не підтверджені належними та допустимими доказами, а сам по собі лист не є тим виключним доказом, який би підтверджував фактичну поставку товару. Крім того, у самому листі зазначено, що відповідних угод між MJB International LTD та ТОВ «Трейд груп стиль» немає, а тому встановити коли, на якій підставі та який товар забирався останнім, суд не має можливості.

Щодо наявних у матеріалах справи довіреностей від 14.05.2013 №58, від 02.12.2013 №115 та від 26.12.2013 №140 на отримання товару, суд зазначає наступне.

Так із змісту зазначених довіреностей вбачається, що вони оформлені відповідно до типової форми №М-2, затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.1996 №192, який, у свою чергу, на підставі наказу Держкомстату України від 17.10.2008 № 391 втратив чинність.

ОСОБА_4, на момент видачі зазначених довіреностей керівником Філії був ОСОБА_8 (витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, т.6 а.с.87-97) та діяли положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, яка також передбачала зазначену типову форму (додаток №1 до Інструкції).

Твердження відповідача та прокурора, що зазначені довіреності не підписувались керівником Філії ОСОБА_8 та не відповідають вимога діючого законодавства, судом до уваги не приймаються, оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначене, останніми суду надано не було.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що наявні довіреності оформлені у відповідності до діючої на той час Інструкції, а тому підстав вважати їх недійсними у суду підстав немає.

Щодо наявних у матеріалах справи транспортних накладних, рахунків-фактури та інших документів бухгалтерського обліку, які супроводжують Договір, то зазначені документи досліджувались Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, за результатами чого був складений висновок від 19.07.2016 №1026/1027-16 (т.3 а.с.5-20) із змісту якого вбачається, що документально підтверджено поставку ТОВ «Турболінкс» товару Філії за Договором, що в свою чергу підтверджує їх наявність та правильність оформлення останніх.

Наявні у матеріалах справах договір зберігання майна №х14-32/НОМЕР_2 від 05.08.2013 з додатковими угодами до нього, специфікації, акти прийому-передачі, акти приймання продукції по кількості та якості, товарно-транспортні накладні від 02.08.2013 №001037, від 03.12.2013 №001040 та №001041 (із змісту яких взагалі неможливо встановити, який товар перевозився) у розумінні ст.77 ГПК України не є допустимими доказами, які підтверджують наявність товару, який позивач повинен був поставити відповідачу за Договором (т.1 а.с.64-74,78-81, т.5 а.с.117-119).   

Щодо наявних листів MJB International LTD (м. Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати), адресованих ТОВ «Турболінкс» суд зазначає наступне.

Так, із змісту прайс листа від 27.08.2012 (т.2 а.с.236-241), вбачається, що умови оплати за визначений товар є попередня оплата - 100%, умови поставки EXW (Інкотермс). Як зазначалось вище, товар за Договором був придбаний ТОВ «Трейд груп стиль», проте доказів оплати за товар (100% передоплати), отримання товару (безпосередньо покупцем чи за дорученням іншою особою) та його перевезення через кордон (безпосередньо чи із залученням третіх осіб), ані позивачем, ані ТОВ «Трейд груп стиль» суду надано не було.

Наявні у матеріалах справи копії свідоцтва MJB International LTD від 08.03.2012 про надання дилерських повноважень ТОВ «Турболінкс», листа від 01.11.2012, сертифікатів якості, замовником яких є ТОВ «Турболінкс», гарантійні листи судом до уваги не приймаються, оскільки товар за Договором був придбаний позивачем у ТОВ «Трейд груп стиль», а не у MJB International LTD безпосередньо (т.4 а.с.153-160, 163-184).

У свою чергу, відомості викладені, у листі MJB International LTD від 20.11.2017 (т.7 а.с.25-26, 90,93) щодо поставки, зокрема, запчастин на умовах ex-works Джебель-Алі, ОАЕ та забирання відповідного товару Компанією Трейд груп стиль, не підтверджені належними та допустимими доказами, а сам по собі лист не є тим виключним доказом, який би підтверджував фактичну поставку товару. Крім того, у самому листі зазначено, що відповідних угод між MJB International LTD та ТОВ «Трейд груп стиль» немає, а тому встановити на якій підставі та який товар забирався останнім, суд не має можливості.

Водночас, під час розгляду даної справи, відповідач та прокурор зазначали про неналежність вказаних доказів, проте, із свого боку, не надали суду жодного доказу, які б вказували на недостовірність зазначених листів, а тому підстав для їх неприйняття та не взяття до уваги у суду немає.   

Щодо відомостей наданих органами Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), суд зазначає наступне.

Так, за клопотанням прокурора судом було витребувано інформацію щодо перетину кордону відповідного товару за період з 2012-2013 року. На виконання зазначеної ухвали, ДФС України надіслано суду інформацію на електронному  носії із грифом «ДСК». Ураховуючи, що для опрацювання  відповідної інформації як суду так і учасникам процесу відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №736, необхідний відповідний допуск (дозвіл), який у свою чергу, не було надано, то зазначений доказ було повернуто ДФС без його дослідження.

Підсумовуючи викладене, та ураховуючи те, що у суду відсутня уся інформація, яка б у своїй сукупності підтвердила чи спростувала факт перетину кордону товару, то стверджувати, що відповідний товар перетинав кордон чи ні у суду підстав немає.    

Інші наявні у матеріалах справи докази (документи) не беруться судом до уваги, оскільки суттєво не впливають на встановлення тих чи інших обставин у даній справі.  

Відповідно до ч. 1, 2 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Підсумовуючи вищевикладене, та ураховуючи те, що позивачем не доведено суду фактичної наявності у нього товару, який останній зобов’язувався поставити на виконання умов Договору, то, у свою чергу, у відповідача не виникло зустрічного зобов’язання оплачувати такий товар, та нести відповідальність за його невиконання у порядку ст.625 ЦК України.

Ураховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

                 На підставі  ст. 129 ГПК України  судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 42, 73-74, 76-80, 86, 129, 201-221, 234-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Турболінкс» (03150, м.Київ, Голосіївський р-н, вул.Горького, ідентифікаційний код 35730031);

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз» (08151, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул.Маяковського, 49, ідентифікаційний код  00156127);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1ариство з обмеженою відповідальністю «Трейд груп стиль» (01054, м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Ярославів вал, буд. 13/2, літера «Б»; ідентифікаційний код юридичної особи 38202867);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Києво-Святошинська об’єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул. Ломоносова, 34, ідентифікаційний код  39471029);

Прокуратура Київської області (01601, м. Київ, ОСОБА_10Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996).

Суддя                                                                                                                            О.С. Янюк

Повний текст рішення складений 06.07.2018.