Справа № 2-2806/2009  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

 15 жовтня 2009 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Гаврилюк Н.Я .

    за участю представника позивача по довіреності ОСОБА_1,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Івано-Франківської філії до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

встановив:

    Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

    Позовні вимоги обгрунтовув тим, що 11.07.2005 року між АКБ “Мрія”, правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала в позивача кредит в розмірі 26600 доларів США зі сплатою 12 % річних, з погашенням відсотків за користування кредитом та тіла кредиту щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту в Додатку 1 до кредитного договору та зобов’язалася виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Відповідачка систематично порушувала умови кредитного договору, їй неодноразово надсилались листи-попередження. Відповідно до п. 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Станом на 01.04.2009 року заборгованість відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором № -05/Ф від 11.07.2005 року становить 29771,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 229 240 грн. 40 коп., в тому числі — 4599,64 доларів США — заборгованість за кредитом, 1059,94 доларів США — заборгованість за процентами, 24111,90 доларів США — пеня.

    Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки суд не повідомила. З урахуванням думки представника позивача, який не заперечив проти розгляду справи у відсутності відповідачки, та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

    Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    11.07.2005 року між АКБ “Мрія”, правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №106-05/Ф (а. с. 9-10), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредит в сумі 26600 доларів США та зобов’язалася повернути кредит до 10 липня 2010 року. Умовами п.1.1. кредитного договору (а.с. 9) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 12% річних за час фактичного користування кредитом, та порядок погашення суми осоновної заборгованості згідно Додатку №1, що є невідємною частиною цього договору. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кредит надавався ОСОБА_2 для придбання транспортного засобу. Статтею 2 кредитного договору ( а.с. 9) встановлено порядок надання кредиту та сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту. В п. 2.4.1 кредитного договору сторони погодили, що сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником у валюті кредиту щомісячно з 25 по останнє число кожного місяця.

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Відповідно до ст. 530 ЦК України  якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

    Незважаючи на умови кредитного договору та взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка ОСОБА_2 допускала істотні порушення умов договору.     Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

    Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

    Відповідно до п. 4.1 кредитного договору ( а.с. 10 ) у разі прострочення позичальником строків сплати відсотків та повернення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Пунктом 4.2 кредитного договору встановлено обов'язок позичальника сплатити кредитору штраф у розмірі 10% від суми кредиту за кожний випадок

    Згідно п. 4.3 кредитного договору у випадку невиконання позичальником (відповідачкою) будь-якого із зобов'язань визначених договором протягом більше 5 днів, термін надання Кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно позичальник зобов'язаний протягом 3-х наступних робочих днів погасити кредит, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані пеню і штрафні санкції.

    За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

    Позивачем станом на 02.03.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 106-05/Ф від 11.07.2005 року (а. с. 8), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_2 за кредитними зобов'язаннями в розмірі 29771,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 229240 грн. 40 коп., в тому числі борг за кредитом  — 4599,64 доларів США, гривневий еквівалент якого становить 35417 грн. 23 коп.; 1059,94 доларів США — заборгованість за процентами, що в гривневому еквіваленті становить 8161 грн. 54 коп.; 24111,90 доларів США — пеня, гривневий еквівалент якої 185661 грн. 63 коп.

    Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачкою не представлено суду.

    Однак, вирішуючи питання щодо розміру суми заборгованості за кредитним договором, підлягаючої стягненню з відповідача в користь банку, суд виходить з наступного.

    Статтею 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язання. Одним із таких видів є застава. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та відповідачем укладено Договір застави, посвідчений 29.07.2005 року нотаріально за реєстровим №2021, за умовами якого останній передав в заставу банку автомобіль, на придбання якого брав у банку кредит.

    Згідно п. 2.3. Договору застави транспортного засобу заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку якщо кредит, що забезпечений заставою, не буде погашений у строки, встановлені кредитним договором (а. с.47). Відповідно до п.2.11 цього ж договору у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань по кредитному договору заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його самостійно або через третіх осіб за власним розсудом.

    За змістом ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставовю, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги.

    Згідно ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, виконавчим написом нотаріуса або в позасудовому порядку за вибором заставодержателя.

    Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач самостійно обрав с посіб захисту порушеного права на належне виконання умов кредитного договору, звернувшись з заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на заставлене майно - автомобіль, визначивши при цьому остаточну суму заборгованості в розмірі 225814 грн.57 коп., яка складається із заборгованості по  кредиту в розмірі 18418,74 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 89410 грн. 10 коп., штрафу в розмірі 12912 грн.44 коп. та пені в розмірі 123492 грн. 03 коп, і саме з цієї суми заборгованості за кредитним договором виходить суд, вирішуючи спір по суті.

    01.07.2008 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис (а. с. 8) на звернення стягнення вказаної заборгованості позичальника-відповідача перед банком-позивачем на заставлене майно, а саме автомобіль HYUNDAI моделі Santa Fe, 2005 року випуску, номер шассі КМНSС81VPSU985138, колір чорний, дежавний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НІС 319497. Сума до стягнення згідно виконавчого напису з урахуванням витрат на його вчинення становила 225814 грн. 57 коп.

    12.01.2008 року транспортний засіб було продано на аукціоні за 84400 грн., які за мінусом винагороди Спеціалізованої торгівельної організації, в тому числі 20% ПДВ, згідно з договором про реалізацію арештованого майна в розмірі 11816 грн. були перераховані ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції в сумі 73661 грн. 58 коп., що підтверджується протоколом №10034/08-4 від 12.01.2008 р. проведення аукціону з реалізації майна, яке належить ОСОБА_2, актом приймання-передачі наданих послуг №10034/08-4 від 14.01.2009 року, копією квитанції від 12.01.2009 р.(а. с. 49-51).

    Відповідно до повідомлення ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 24.02.2009 року (а. с.52) кошти від реалізації транспортного засобу ОСОБА_2 в сумі 72584 грн. перераховано на рахунок ВАТ ВТБ Банку, а 11816 грн. переразховано торгівельній організації як винагорода, яка складає 14%, у тому числі 20% ПДВ на підставі договору від 14 січня 2009 року за №10034/08-4 пункт 2.1 між ТЗОВ “Гаста” та ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції.

    Згідно довідки ВАТ ВТБ Банк від 15.10.2009 року (а. с.53) 69325 грн. 86 коп. отриманих від реалізації транспортного засобу згідно виконавчого напису №2121 від 01.07.2008 року звернуто на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2, а 3258 грн. 14 коп. на відшкодування витрат по вчиненню виконавчого напису.

    За змістом ч.1 ст. 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає з іншого майна боржника.

    З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі, що дорівнює різниці між визначеною позивачем сумою заборгованості за кредитним договором при його зверненні за захистом порушеного права шляхом вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави в розмірі 225814 грн.57 коп. та сумою, отриманою від реалізації заставленого майна, в розмірі 69325 грн. 86 коп. і становить 156488 грн. 71 коп.  (225814 грн.57 коп. - 69325 грн. 86 коп.).

    Згідно платіжного доручення №2 від 03 08.2009 р. (а. с.35) та меморіального ордеру №3 від 30.09.2009 року (а. с. 46) позивачем понесені витрати в сумі 288 грн. за поміщення в газеті ?аличина” повідомлення відповідачки ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду справи, які з урахуванням положень ст. 1166 ЦК України підлягають відшкодуванню з відповідачки.

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1564 грн. 88 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 530, 546, 589, 590 ч.1,  591 ч.1, 611, 612, 1050 ч.2, 1054 ч.2 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

вирішив:

      Позов Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Івано-Франківської філії до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат задоволити частково.

      Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Івано-Франківська, вул. С. Бандери, 6/22, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, місцезнаходження якого м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, з зарахуванням на р/р 290999003901, МФО 336893, код ЄДРПОУ 26342554 — 156488 грн. 71 коп. (сто п'ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесять вісім гривень 71 коп. ) заборгованості за кредитним договором №106-05/Ф від 11.07.2005 року, 288 грн. витрат по оплаті за поміщення повідомлення про розгляд справи в газеті “Галичина”, 1564 грн. 88 коп. судового збору і 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 158371 грн. 59 коп. (сто п'ятдесят вісім тисяч триста сімдесят одну гривню 59 коп.).

    Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою  заявою відповідача.

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.